4. Ліберально-демократичний режим

Авторитарний політичний режим, допускаючи і культивуючи окремі демократичні інститути - необхідний етап суспільної ево люції від тоталітаризму до демократії. Але такий режим відго роджує маси від сфери політичної діяльності, спрямовуючи їх активність винятково в русло економічних інтересів. У тих же випадках, коли суспільство охоплюють політичні пристрасті, що не дозволяють утвердитися режиму авторитаризму, коли еволюційні процеси порушують лише верховні політичні аспекти сус­пільного ладу, тоді формується політичний режим - ліберальний.

Ліберальний політичний режим

В умовах ліберального політичного режи­му при різноманітності форм власності зберігається пріоритет за суспільною влас­ністю на засоби виробництва. Але на підміну від тоталітарного суспільства, що також засновується на пріоритеті суспільної власності, тепер допускається діяльність політичних партій, що становлять весь спектр групових інтересів. Влада постійно веде діалог з представниками політичних партій у владних структурах.

Ліберальний режим мав місце в країнах Західної Європи, де до влади приходили соціалісти (Швеція, Фінляндія, Франція). Але виникав ліберальний режим в умовах економіки, яка ефек­тивно розвивається, і суспільства, що вже йде по демократично­му шляху. Соціалістичний експеримент в таких умовах пересліду­вав зовсім певну мету: знайти оптимальну рівновагу між свободою особистості і суспільними інтересами. Застосовуючи засоби на­силля, соціалісти, не заперечуючи в далекому майбутньому необ­хідності заміни приватної власності суспільною, спробували підпо­рядкувати державному контролю і регулюванню основні сфери виробництва та споживання. Але ініціювавши бурхливий розви­ток політичних свобод, гласності, врахування суспільної думки, альтернативних політичних і державних структур, ліберальний режим зазнає крах у сфері економіки - її ефективність різко впа­ла вже при перших кроках націоналізації.

В сучасних умовах соціалісти Франції та Іспанії, що перебува­ють у владі, відмовилися від ідеї націоналізації економіки, вбача­ючи її руйнівний вплив. Більш того, процеси роздержавлення ведуться саме за їх наполяганням. Але соціалісти не відмовилися від утопічної ідеї про можливість одночасного досягнення повної рівності людей і соціальної справедливості. Привабливість соціа­лістичних ідей, як і ліберального політичного режиму, тепер не­велика в країнах так званого «дальнього зарубіжжя», але продов­жує залишатися предметом дискусій в політичних колах Співдружності незалежних держав і демократичних країнах Східної Європи.

Ринково організоване суспільство.

Особливості економічного життя.

Децентралізація економічного життя у масштабі всього світу, країни, регіону.

Розширення суб'єктів власності і відповідно активне включення їх В економічне життя. Складність економічного життя як об'єктив-

Особливості політичного життя.

Децентралізація політичного життя з вільним виходом його у світові структури, розширення вітчизняних, окремих регіональних форм.

Розширення суб'єктів політики, що беруть участь у здійсненні вла-

не відображення різноманітності форм власності. Динамізм еко­номічного життя.

Активізація ринкового життя, впливу його па виробничу ді­яльність. Свобода й ефективність економічної діяльності. Свобо­да - якість економічного життя в умовах рийку.

Ринок підвищує цінність знань. Розвиток ринку інформації.

Розвиток конкуренції як сти­мулятора економічного життя. «Змішана економіка» де діє неви­димий ринковий механізм спільної економічної діяльності суб'єктів економічного життя.

Розвиток демократичних форм економічного життя.

ди, їх впливу на зміст владної діялі, пості рівнів.

Звуження державного регулювап пя. Спрямованість економічної діялі. пості держави па створення умов ро:і витку економічного життя всіх форм

Політика спрямована па активність інформаційного, наукового й освітпьо го життя суспільства. Політична свобо да економічно незалежної людини. Аи-тимопоиольпа політика державної діяльності.

Держава - найважливіший регу­лятор ринкової стихії в межах, виз­начених правом, завдяки чому еко­номічне життя набуває свідомого політично організованого характеру.

Розвиток політичної демократії як передумови розвитку економіки. Складність, плюралізм і різнобарвність політичного життя.