- •Структура програми навчального курсу «методики викладання історії »
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання вивчення курсу:
- •Сучасна методика викладання історії.
- •Система організації вивчення історії.
- •Змістовий модуль іі. Система оцінювання знань та умінь учнів у відповідності до державних освітніх стандартів.
- •Формування історичних понять, знань та вмінь учнів.
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Лекція 14. Позакласна робота з історії в школі.
- •6.Тематика семінарських занять
- •Тема 1. Зародження, розвиток та перспективні напрямки шкільної історичної освіти та методики її викладання в україні ( 4 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення теми.
- •Лекції 13. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії в школі.
- •Тема 2. Стан шкільної історичної освіти та методика її викладання за кордоном (2 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення теми.
- •Тема 3. Процес формування історичних знань та вмінь учнів в процесі шкільного історичного навчання (4 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення теми.
- •Тема 4. Форми організації вивчення історії в сучасній школі (8 год.)
- •Методичні поради до вивчення теми.
- •Тема 5. Сучасні засоби навчання історії в навчальному процесі школи (4 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення теми.
- •Тема 6. Методи та методичні прийоми вивчення історії (4 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення теми.
- •Тема 7. Система перевірки та оцінки знань та вмінь учнів з історії (2 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення теми.
- •Тема 8. Вчитель історії, його права та обов'язки (2 год.)
- •Методичні поради до вивчення теми.
- •Тема 9. Сучасна система шкільної історичної освіти
- •Методичні рекомендації до вивчення теми.
- •7. Лабораторні роботи
- •8. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. Основні риси учбового пізнання історії (2 год.)
- •Тема 3. Методика краєзнавчої роботи в школі (2 год)
- •Тема 4: Розвиток вмінь та навичок учнів у процесі вивчення історії
- •Тема 5: Урок-гра на уроках історії у загальноосвітніх школах
- •Тема 6: Форми організації навчального процесу в сучасній школі.
- •Тема 7: Інтерактивні технології навчання історії.
- •Тема 8: Шляхи удосконалення уроку історії у сучасній школі
- •Тема 9: Проблемне навчання в процесі викладання історії
- •Тема 10: арактеристика сучасних методів навчання історії
- •Тема 11: Методика організації роботи учнів з підручником
- •Тема 12: Використання технічних засобів навчання на уроках історії
- •Тема 13: Актуальні проблеми шкільного підручника з історії України
- •Тема 14: Розвиток оцінювання знань учнів з історії в сучасній українській школі.
- •Тема 15: Становлення і розвиток методики викладання історії в радянський період
- •Тема 16: Структура історичної освіти в сучасній українській школі
- •Тема 17: Прийоми навчання і пізнавальна діяльність учнів на уроках історії
- •Тема 18: Метод усного навчання історії в школі
- •Тема 19: Методика організації краєзнавчої роботи в школі
- •Тема 20: Роль комп’ютерних технологій в навчанні історії в школі.
- •9. Література до курсу «методика викладання історії»
- •Додаткова:
- •10. Програмові питання для перевірки знань з курсу «Методика викладання історії»
- •11. Тематика курсових та дипломних робіт з курсу "методика викладання історії"
- •12. Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів
Тема 4. Форми організації вивчення історії в сучасній школі (8 год.)
Заняття 1.
1. Урок - основна форма організації навчально-виховного процесу в школі. Вимоги до його проведення.
2. Зміст уроку, його структура та типи.
3. Уроки: комбінований та вивчення нового матеріалу, їх структурні компоненти.
Заняття 2.
1. Повторювально-узагальнюючий урок. Структура уроку та вимоги до його проведення.
2. Урок перевірки та обліку знань.
3. Урок з нетрадиційною формою його проведення.
Заняття 3.
1. Шкільна лекція в системі роботи вчителя історії у старших класах.
2. Семінарське заняття в системі роботи вчителя історії у старших класах.
3. Навчальні конференції в системі історичної освіти.
Методичні поради до вивчення теми.
При підготовці до теми вищевказаного семінарського заняття першочергову увагу слід звернути на основний зміст уроку. Це – навчання історії, тобто повідомлення учням певних історичних знань у обсязі, визначеному програмою. Проте навчання не можна зводити до простого викладу історичного матеріалу. На уроці вчитель шляхом опитування або контрольної бесіди, крім цього перевіряє знання учнів і закріплює раніше передані знання, організовує осмислення нового матеріалу шляхом його розбору, веде роботу по узагальненню і закріпленню нового матеріалу, поглибленню, уточненню, розширенню і систематизації уже набутих раніше учнями знань. В ході уроку вчитель формує в школярів уміння і навички роботи з історичним матеріалом. Навчає їх читати історичні карти, орієнтуватися в них, розбиратися в історичних документах, порівнювати й аналізувати історичні факти.
Види уроку визначаються або за роллю у процесі засвоєння історичних знань, тобто за дидактичною метою, або за методикою, або за характером навчальної роботи учнів. За роллю у процесі засвоєння історичних знань уроки поділяються на кілька видів.
Комбінованим називається урок з кількома елементами навчального процесу: перевірка та облік знань (опитування), вивчення нового матеріалу, закріплення його на уроці і підготовка учнів до самостійної домашньої роботи.
Урок вивчення нового матеріалу застосовують тоді, коли навчальний матеріал надто великий за обсягом ( а ділити тему на два уроки невигідно. Бо це призведе д порушення її цілісності, зниження освітньо-виховного значення ) або коли на уроці вивчається великий історичний документ.
Основний варіант повторювально-узагальнюючого уроку передбачає поєднання повторювальної бесіди з індивідуальним опитуванням учнів. При цьому його основою стає самостійна домашня підготовка школяра, а відтак особливого значення набуває формулювання домашнього завдання, інструктаж і орієнтація учнів для виконання домашньої роботи.
Студентам слід пам’ятати, що урок-опитування може викликати інтерес в учнів лише в тому разі, якщо вчитель по-новому ставитиме запитання, якщо опитування сприятиме збагаченню знань і якщо завдяки постановці проблемних запитань викладач заохочуватиме школярів до індивідуальної, еврістичної творчо-пошукової діяльності.
Слід зазначити, що урок семінарського типу покликаний забезпечити : узагальнення, поглиблення й розширення знань про раніше вивчений матеріал; поглиблення в ході колективного обговорення окремих вузлових питань теми; заслуховування повідомлень, рефератів учнів; проведення розбору історичних документів. Такі уроки доцільно проводити на факультативних заняттях, де вони можуть стати навіть основною формою навчання.
ЛІТЕРАТУРА:
Гончарова Т.И. Исторические вечера в школе: Книга для учителя: Из опыта работы. - М., 1992.
Дайри Н.Г. Основноє усвоить на уроке: Книга для учителей.- М., 1987.
Каплан С.В. Я делаю уроки: методика преподавания истории. Методическое пособие. - Минск, 1991.
Клюкова Г.В. Методика факультативных занятий по истории. Пособие для учителя. — М., 1985.
Кучерук М.В. Учебные игры на уроках истории. //ПИШ.- 1989. - №4.
Лейбенгруб П.С. О повторений на уроках истории в 7-10 классах: Пособие для учителя. - М., 1987.
Озерский И.З. Начинающему учителю истории. - М., 1989.
Обухов В.М. Проверка и оценка усвоения материала на уроках. //ПИШ. -1986. -№ 2.
Петрова Л.В. Нетрадиционные формы уроков в 5-6 классах //ПИШ.— 1987.-№ 2.
Репина Н.Г. Планирование урока. //ПИШ. - 1985. - № 5.
Чередов М.М. Формы учебной работы в средней школе: Книга для учителя.-М., 1988.
Триченко В.А. Повышение эффективности уроков-лекций. //ПИШ. -1990.-№ 1.
Тронько П.Т. Історичне краєзнавство в Українській РСР. - К., 1989.