22. Неуспішність. Соціально-економічні, біопсихічні і педагогічні причини неуспішності. Засоби подолання неуспішності.

Під неуспішністю розуміється ситуація, в якій результати навчання не відповідають дидактичним і виховним нормам освітньої установи. Неуспішність виражається в тому, що учень має слабкі навики читання, рахування, слабо володіє інтелектуальними уміннями аналізу, узагальнення та ін.

Дослідження встановили три групи причин шкільних невдач.

1. Соціально-економічні – матеріальна незабезпеченість сім’ї, неблагополучна обстановка в сім’ї, алкоголізм, педагогічна неосвіченість батьків.

2. Причини біопсихічного характеру – це спадкові особливості, здібності, риси вдачі.

3. Педагогічні причини. Педагогічна занедбаність частіше за все є результатом помилок, низького рівня роботи школи. Причини – дидактична, психологічна, методична некомпетентність вчителя.

Для усунення дидактичних причин неуспішності є такі засоби:

1. Педагогічна профілактика – пошуки оптимальних педагогічних систем, у тому числі застосування активних методів і форм навчання, нових педагогічних технології, проблемного і програмованого навчання, комп’ютеризація.

2. Педагогічна діагностика – систематичний контроль і оцінка результатів навчання, своєчасне виявлення пропусків.

3. Педагогічна терапія – заходи по усуненню відставання у навчанні В (додаткові заняття).

4. Виховна дія – індивідуальна планована виховна робота, яка містить і роботу з сім’єю школяра, вона є частиною соціально-педагогічної, психологічної роботи з важкими учнями.

23. Урок – основная форма обучения. Классификация уроков по дидактической цели. Оптимальная структура урока.

Урок – это форма организации обучения с группой учащихся одного возраста, постоянного состава, заня­тие по твердому расписанию и с единой для всех программой обучения. В отечественной школе урок остается основной фор­мой обучения.

Наиболее употребительная классификация уроков по дидактической цели:

• урок овладения новыми знаниями;

• урок формирования и совершенствования умений и навыков;

• урок обобщения и систематизации знаний;

• урок повторения, закрепления знаний;

• контрольно-проверочные уроки;

• комбинированные уроки, на которых решается несколько дидактических задач.

Структура урока – совокупность его элементов, час­тей, обеспечивающих целостность урока и достижение дидакти­ческих целей. Структура зависит также от целей, содержания, методов и средств обучения, уровня подготовки учеников.

Урок имеет дидактический, методический, психологический, гигиенический аспекты. Ди­дактическая подструктура включает три этапа: актуализацию знаний и способов деятельности, формирование новых знаний и способов познавательных действий и применение полученных знаний, умений.

Методиче­ская подструктура обязывает планировать конкретные виды де­ятельности: выполнение упражнений, решение задач, ответы учеников; объяснение материала с применением адекватных методов и средств; решение задач под руководством учителя и самостоятельно. Психологическая подструктура: создание мотива­ции, психологического комфорта, учет возрастных и индивиду­альных особенностей детей. Учет всех аспектов урока заставляет учителя искать оптимальную структуру.

В решении вопросов подготовки к уроку учитель опирается на знание процесса обучения, предметную методику, педагогическую психологию.

23. Урок – основна форма навчання. Класифікація уроків за дидактичною метіою. Оптимальна структура уроку.

Урок – це форма організації навчання з групою учнів одного віку, постійного складу, заняття за твердим розкладом і з єдиною для всіх програмою навчання. У вітчизняній школі урок залишається основною формою навчання.

Найбільш споживана класифікація уроків за дидактичною метою:

• урок оволодіння новими знаннями;

• урок формування і вдосконалення умінь і навичок;

• урок узагальнення і систематизації знань;

• урок повторення, закріплення знань;

• контрольно-перевірочні уроки;

• комбіновані уроки, на яких розв’язується декілька дидактичних задач.

Структура уроку – сукупність його елементів, частин, що забезпечують цілісність уроку і досягнення дидактичної мети. Структура залежить також від мети, змісту, методів і засобів навчання, рівня підготовки учнів.

Урок має дидактичний, методичний, психологічний, гігієнічний аспекти. Дидактична підструктура включає три етапи: актуалізацію знань і способів діяльності, формування нових знань і способів пізнавальних дій і застосування отриманих знань, умінь.

Методична підструктура зобов’язала планувати конкретні види діяльності: виконання вправ, рішення задач, відповіді учнів; пояснення матеріалу із застосуванням адекватних методів і засобів; рішення задач під керівництвом вчителя і самостійно. Психологічна підструктура: створення мотивації, психологічного комфорту, урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей. Урахування всіх аспектів уроку примушує вчителя шукати оптимальну структуру.

У вирішенні питань підготовки до уроку вчитель спирається на знання процесу навчання, наочну методику, педагогічну психологію.

24. Технологии обучения. Цикл обучения. Модульный характер учебного процесса. Пакет дидактических документов как программный продукт.

Технология обучения – новое (с 50-х годов ХХ в.) направление в педагогической науке, которое занимается конструированием оптимальных обучающих систем, проектированием учебных процессов.В основе педагогической технологии лежит идея полной управляемости учебным процессом, проектирования и воспроиз­водимости обучающего цикла.

Специфические черты технологии обучения:

– разработка и постановка целей обучения:

– ориентация учебных процедур на гарантированное до­стижение учебных целей;

– оперативная обратная связь, оценка текущих и итоговых результатов;

– воспроизводимость обучающих процедур.

Существенной чертой технологии обучения является воспроизводимость обучающего цикла, то есть возможность его повто­рения любым учителем.

Цикл обучения содержит: установление целей обучения; предварительная оценка уровня обученности; обучение, совокупность учебных процедур и корректировка согласно результатам обратной связи; итоговая оценка результатов и постановка новых целей.

Учебный процесс приобретает модульный характер: складывается из блоков-модулей, каждый из которых представляет цикл обучения по теме.

Обратная связь, объективный контроль знаний – существен­ная черта технологии обучения. Одной из задач технологии обучения является создание текущих и итого­вых стандартных заданий (тестов) на все виды целей и уровни обучения. Технология обучения дала толчок развитию “практической” дидактики – созданию обучающих систем, готового продукта, пакета документов.

В пакет документов могут входить: цели и содержание обучения по определенной дисциплине, обучающие операции, тестовые задания на всех этапах обучения. Основу пакета документов составляет программный продукт – электронный носитель со всеми материалами для реализации процесса обучения.