Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пос бник з УПП, перевидання 2013 р..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

1. Поняття кризи підприємства

Наукове обґрунтування основ антикризового управління підприємством передбачає:

1. з’ясування суті поняття «криза підприємства»;

2. дослідження причин виникнення кризового стану ;

3. проведення групування криз;

4. виявлення ознак криз;

5. встановлення наслідків криз;

6. розробку та реалізацію заходів, спрямованих на розв’язання кризової ситуації.

Підприємство, як відомо, виступає первинною структурною одиницею народногосподарського комплексу України. Підприємства і організації аграрної галузі, зафіксовані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, представляють найрізноманітніші організаційно – правові форми господарювання ( наприклад, це приватні підприємств; колективні підприємства; підприємства, засновані на власності громадян; державні підприємства; Товариства з обмеженою відповідальністю і т.п.) та розвивають своє виробництво на сонові різних типів власності.

Змістом функціонування аграрних підприємств є виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції, а основною кінцевою метою – такі тісно пов’язані між собою цілі, як стабільний розвиток, одержання прибутків та формування і збереження стійкої і високої конкурентоспроможності.

Однак, в умовах зміни економічної системи, тривалого та масштабного реформування економіки, а в т.ч. – і її аграрного сектора склалося об’ємне макро- і мікро середовище функціонування аграрних підприємств. Стан їх економіки залежить від таких елементів макросредовища, як, насамперед, система ціноутворення; система фінансування та кредитування; система оподаткування, та від зв’язків з організаційними структурами, що їх представляють.

Впливають на рівень економічного розвитку підприємств сільськогосподарської галузі відносини із підприємствами тих галузей, які забезпечують сільськогосподарське виробництво необхідними виробничими ресурсами, та відносини із підприємствами, які заготовляють сільськогосподарську продукцію і здійснюють її переробку.

Економічний розвиток сільськогосподарських підприємств теж пов'язаний у значній мірі із їх ресурсним забезпеченням, із рівнем системи землеробства та тваринництва, рівнем технологій та інформаційного забезпечення, із якістю людського фактора.

Державне регулювання системи взаємовідносин між аграрними підприємствами та іншими підприємствами ( партнерами по АПК) ще досить недосконале, тому розвиток сільськогосподарських підприємств характеризується нестабільністю, багато із них закінчують господарські роки із збитками, тобто без економічних можливостей відновлювати спожиті в процесах виробництва у звітному році виробничі ресурси та поповнювати ці ресурси з метою подальшого продовження виробничих процесів та нарощування їх обсягів.

Це веде до скорочення обсягів виробництва продукції, зниження рівня матеріального стимулювання, виникнення багатьох інших гострих проблем – безробіття, трудової міграції і т.п. Тобто, через незадовільний фінансовий стан багато підприємств в аграрному секторі володіє недостатньою кількістю виробничих ресурсів, не задовольняючими основні їх інтереси економічними зв’язками із елементами зовнішнього середовища їх функціонування.

Значно порушені пропорції між окремими видами ресурсів, ресурси розбалансовані між собою, що призводить до значних негативних наслідків. Так, недостатнє ( по відношенню до технологічної потреби) забезпечення аграрних підприємств матеріально – технічними ресурсами спричинило незадовільне використання земельних ресурсів, а, отже, і трудових ресурсів. Внаслідок цього ослабився весь господарський механізм підприємств.

Завершує перелік негативних чинників економічної діяльності аграрних підприємств такий чинник, як незадовільняючі їх основні інтереси економічні відносини із партнерами по АПК та державою.

В результаті відбувається цілковитий занепад економіки більшості підприємств, підприємства вступають в стан економічної кризи.

Отже, наяву в сучасній виробничій практиці спостерігаємо явище «криза підприємства». Крім цього терміну, в економічній літературі для означення названих економічних явищ використовують також такі терміни, як «кризовий стан», «кризові ситуації».

Криза – слово грецького походження і в. буквальному розумінні слова означає «вихід», «закінчення». Під кризою розуміють складний, загострений стан, різкий перелом у чому – небудь. Кризи характерні для всіх рівнів і сфер суспільного життя. Є кризи економічні, соціальні, політичні, демографічні і т.п.

Економічна криза означає повний розлад економічної діяльності підприємства. Економічні кризи бувають на рівні підприємства, галузі, сукупності галузей, народного господарства.