- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Предмет, структура і завдання логіки. Історія винекнення логіки
- •1. Логіка – наука про закони і форми правильного мислення. Специфіка логіки як науки про закони, форми і прийоми мислення.
- •Поняття логічної форми (структури) і логічного закону. Єдність і відмінність змісту думки і логічної форми.
- •Поняття об’єктивної та суб’єктивної логіки. Функції і принципи логіки.
- •Історичні етапи розвитку логічного знання.
- •Тема 2. Основні закони логіки.
- •1.Специфічність законів логіки та їх роль у відображені зв’язків і відношень внутрішньої структури думок.
- •3. Закони логічні і закони діалектики, взаємозв’язок і специфіка. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави.
- •4.Логіка і мова. Алфавіт мови логіки висловлювань.
- •Тема 3. Поняття.
- •1.Поняття як форма мислення. Мислення і пізнання.
- •2.Чуттєве пізнання і абстрактне логічне мислення. Взаємозв’язок чуттєвого і логічного мислення.
- •3. Зміст і обсяг понять, види понять і відношення між ними.
- •4. Логічні операції з поняттями.
- •Тема 4. Судження. План
- •1.Специфіка судження як форми логічного (абстрактного) мислення. Істинне і хибне судження. Структура судження. Прості і складні судження.
- •2. Логічна модальність. Аналіз суджень за логічною модальністю.
- •3. Класифікація суджень.
- •4.Види суджень за кількісною та якісною характеристикою та їх відношення.
- •5. Складні судження. Умовні (імплікативні), єднальні (кон’юктивні), розподільні (диз’юнктивні).
- •Тема 5. Умовивід.
- •Умовивід як форма логічного мислення. Дедуктивний умовивід.
- •Категоричний силогізм і його структура. Загальні правила категоричного силогізму. Фігури силогізму їх правила і модуси.
- •4.Індуктивні міркування. Поняття про індуктивне міркування. Міркування за схемою «повна індукція». Міркування за схемою «неповна індукція».
- •5.Методи встановлення причинних зв'язків
- •Логічні помилки в індуктивних умовиводах.
- •Тема 6. Логічні основи теорії аргументації.
- •Поняття доведення в логіці. Структура. Роль аргументації в процесі доведення.
- •2.Аксіоми. Демонстрація. Способи і правила доведення. Пряме і опосередковане доведення.
- •3.Спростування. Способи спростування. Логічні правила і помилки у доведенні і спростуванні. 4.Критика тези. Критика аргументів. Критика демонстрації.
- •5.Гіпотеза і версія. Логічний аналіз аргументації.
3. Зміст і обсяг понять, види понять і відношення між ними.
Поняття має зміст і обсяг. Зміст поняття - це сукупність суттєвих, специфічних властивостей, притаманних об'єктам пізнання (предметам, явищам, процесам та ін.), що належать до певного класу. В змісті поняття відображаються не всі властивості, характерні для предметів, а лише суттєві (основні, вихідні) й специфічні властивості, без котрих предмет втрачає якісну визначеність.
Обсяг поняття - множина усіх об'єктів пізнання, яким притаманні суттєві та специфічні властивості, відображені в змісті поняття.
За точністю визначеності змісту й обсягу розрізняють визначені та невизначені поняття. Визначеними є поняття, що точно називають свій зміст і обсяг. Наприклад, зміст поняття "Галактика" - гігантська космічна система, яка складається із зірок, газу та пилу; обсяг - усі Галактики.
Невизначеними називають такі поняття, які не точно засвідчують свій зміст і обсяг, тобто поняття фіксують невизначені властивості, внаслідок чого складно визначити його обсяг. Приклади таких понять: "дурна людина"; "цікава книга"; "престижна праця"; "складний тест".
Ф. Бекон, І. Кант виокремили логічне й емпіричне значення поняття; сучасною мовою - логічний і фактичний зміст і обсяг поняття. Підставою такого розрізнення є гносеологічна і логічна характеристика поняття. У гносеологічному аспекті поняття - це форма відображення об'єктивно існуючих предметів, явищ, процесів у їх суттєвих і специфічних властивостях. У логічному аспекті поняття - суть абстракції й ідеалізації, що за змістом розкривають властивості й емпіричних, й абстрактних об'єктів.
Логічний зміст поняття - сукупність властивостей, які визначаються у змісті поняття формально, в абстракції від емпіричних знань про предмет або клас предметів, що відображаються в понятті, й дає змогу відрізнити одне поняття від іншого. Формальний вираз логічного змісту поняття: клас А узагальнених у понятті предметів володіє властивостями а, в, с,... л, не притаманними іншим класам. Наприклад, у математиці виокремлюють клас трикутників, котрим суто логічно задають властивості, не притаманні іншим геометричним фігурам, скажімо, чотирикутникам.
Фактичний зміст поняття - сукупність властивостей, які встановлюють у процесі пізнання на підставі отриманого знання про предмет або клас предметів. Такий зміст поняття означає, що предмет або клас предметів втрачає одні властивості й набуває нових, унаслідок чого варто уточнювати зміст поняття. Наприклад, фактичний зміст поняття "атом" історично змінювався: 1) атом - неподільна частинка матерії; 2) атом - структурно організована первинна частинка матерії, яка складається з ядра й електрона, що обертається навколо нього.
Логічний обсяг поняття - множина мислимих (уявних) предметів, які відповідають логічному змісту поняття незалежно від реального (фактичного) існування таких предметів, наприклад, множина всіх трикутників, усіх літературних героїв, героїв народних казок та ін.
Фактичний обсяг поняття - множина реально існуючих предметів, що відповідають фактичному змісту поняття, скажімо, множина всіх людей, усіх наук, усіх мов і под.
Виокремлення логічного та фактичного змісту й обсягу поняття дає змогу точніше встановити, чи є певне поняття порожнім за логічним і фактичним обсягом. Логічно порожнім є поняття, зміст якого суперечливий ("число, що ділиться на нуль"); фактично порожнім є поняття, обсяг якого не містить у собі жодного предмета ("вічний двигун").
Певні поняття можуть бути логічно непорожніми за обсягом, а фактично - порожніми. Так, поняття "трикутник", "квадрат" позначають абстрактні математичні об'єкти, котрі реально не існують.
Логічно непорожніми за обсягом можуть бути поняття "круглий квадрат", "вічний двигун" (можна допустити їх існування як уявний предмет), а фактично - порожніми (насправді таких предметів не існує); певні поняття - логічно непорожніми і фактично непорожніми за обсягом (наприклад, "людина, яка кожен день п'є чай"); певні поняття - логічно і фактично порожніми за обсягом. До них належать суперечливі поняття за змістом ("Жива смертна істота, яка є безсмертною" і "Розумна людина, яка не має розуму").
У традиційній логіці обсяг окремого поняття та відношення між обсягами понять графічно зображається коловими схемами, що мають назву кола Ейлера, за іменем німецького математика Л. Ейлера (1707-1783 рр.), який увів їх в логіку,
і позначаються символами А, Б, С,... всередині кола. У сучасній логіці обсяг понять графічно зображається діаграмою Венна, за іменем англійського логіка Дж. Венна (1834-1923 рр.). Діаграма Венна доповнює кола Ейлера і має такий вигляд:
де коло зображає обсяг поняття А, якому притаманна властивість, що визначена у змісті поняття А; прямокутник зображає поняття (не-А), якому не притаманна ця властивість. Скажімо, обсяг поняття "працелюбна людина" (А) зображується колом, а "непрацелюбна людина" (не-А) - прямокутником.
Обсяг поняття в сучасній символічній логіці інтерпретується як клас (множина), а предмети, що належать до певного класу за суттєвими та специфічними властивостями, є елементами цього класу.
Визначимо основні положення логіки класів (множин) у контексті теорії поняття.
Отже, клас (множина) - це сукупність предметів різного походження, мислимих як єдине ціле, наприклад, клас усіх людей (множинність усіх людей), усіх літературних героїв (множинність усіх літературних героїв), усіх мов, усіх наук, усіх математичних об'єктів (чисел, рівнянь, функцій) та ін.
Кожен окремий предмет, що входить у визначену сукупність, є елементом цього класу. Кожен клас позначається символами А, В, С, а його елементи - символами а, в, с, або одним символом з індексом - а,, а2,ад. У літературі використовується також така символіка: X, У, £ - для позначення множин; х, у, 2 або х,, дг2,... хп - для позначення елементів множин.
Належність предмета а, до класу А позначається символом є. Формальний вираз належності елемента а. до класу А: ах є А. Наприклад, А - клас усіх наук. Математика (а,) - елемент цього класу. Формально ах є А.
Види поняття.
Поняття поділяються за змістом і обсягом за визначеною підставою (властивістю).
За змістом.:
1. Залежно від того, що відображається в понятті - емпіричний об'єкт (предмет, явище, процес, подія, ситуація) або властивості об'єктів, відношення між ними, функціональні характеристики об'єктів, поняття поділяють на конкретні й абстрактні. Конкретне поняття відтворює окремий предмет У сукупності його властивостей (річка, майданчик, дерево, будинок); живі істоти (людина, собака, лев); явища природи (сніг, дощ, гроза); події (книжкова ярмарка, театральна вистава). Абстрактне поняття виражає властивості, притаманні емпіричним об'єктам (вихованість, рентабельність, толерантність); відношення між об'єктами (кохання, доброзичливість, еквівалентність); класи (раціональних чисел, математичних задач, логічних числень); системи об'єктів (системи Галактик, інформаційні системи); абстрактні об'єкти (число, вектор, логічний закон).
2. Залежно від того, яка властивість - позитивна чи негативна (заперечна), що притаманна певному емпіричному або абстрактному об'єкту, відображається в понятті, - їх поділяють на позитивні й заперечні. Позитивне поняття засвідчує наявність у предмета, явища, процесу, події певних властивостей (вихованість, швидкість, знання). Заперечне поняття вказує на відсутність певної властивості у певного предмета, явища, процесу, події (невихованість, нешвидкість, незнання).
3. Залежно від того, що відображається в понятті - одиничний предмет або сукупність предметів, мислимих як єдине ціле, - поняття поділяють на збірні й незбірні. Збірне поняття відображає сукупність однорідних предметів, котрі мисляться як єдине ціле (ліс, бібліотека, армія, студентство, людство). Незбірне поняття - окремий предмет, що входить у певну сукупність, але мислиться як певна окрема цілісність (дерево, книга, солдат, студент, людина).
4. Залежно від відображення в понятті властивостей, що характеризують відношення, поняття поділяють на безвідносні й співвідносні.
Безвідносне поняття відображає предмети, явища, процеси та їх властивості (наприклад, метал, атом, будинок, пожежа), а співвідносне поняття - предмети як структурні частини певного відношення (наприклад, "учитель - учень" є структурними частинами відношення у процесі навчання, "керівник - підлеглий" - структурні частини відношення у процесі праці, "вихователь - вихованець" - структурні частини відношення у процесі виховання).
За обсягом:
1. За кількістю предметів, що входять в обсяг поняття, їх поділяють на загальні, одиничні, порожні.
Загальне поняття охоплює певну кількість предметів, яким притаманні властивості, що визначаються у змісті поняття (наука, книга, теорія, тварина). Найзагальніші за обсягом поняття в логіці називають категоріями. Категорія (грец. kategorіа - судження, ознака) - всезагальне за обсягом поняття, що набуває категоріального статусу в системі певного знання (наукового, філософського і под.) й у зв'язку з іншими категоріями визначає рух думки у процесі міркувань від абстрактного до конкретного, від всезагального до одиничного і навпаки. Ознаки категорій - всезагальність, універсальність, абстрактність. Приклади філософських категорій: "матерія", "рух", "час", "простір".
Одиничне поняття охоплює одиничний предмет (винахідник телефону, природний супутник Землі, перший космонавт).
Порожнє поняття не охоплює жодного реально існуючого предмета (наприклад, восьма частина світу, третій полюс Землі).
2. За точністю визначення кількості предметів, що входять в обсяг поняття, їх поділяють на реєструвальні й нереєструвальні.
Реєструвальне поняття охоплює точно визначену кількість предметів у певний час (планета Сонячної системи, столиця європейської держави).
Нереєструвальне поняття не охоплює точно визначену кількість предметів (атом, квітка, риба, дерево).
III. Поняття родове і видове.
Рід (лат. genus) та вид (лат. species) (родова і видова відмінність) - взаємозв'язок категорій, які виражають загальну сутність предметів однакового походження і відокремлюють відмінності (специфічні властивості), притаманні частині предметів, належних до певного роду.
Логічний зміст категорій рід і вид визначив Арістотель. "Рід - категорія, яка виражає сутність... рід повинен виокремити предмет від іншого, а видова відмінність (різновид) від того, що належить до одного і того самого роду". За Арістотелем, рід - первинна сутність, а вид - вторинна. Так, первинна сутність людини - в тому, що вона "жива істота", а вторинна (видова відмінність людини від інших живих істот) - наявність двох ніг, безкрилість і под.
У традиційній логіці - це терміни, які позначають родове та видове поняття. Родове поняття відображає сукупність предметів, що мають певні загальні суттєві властивості, а видове - частину сукупності предметів (роду) за специфічними властивостями.
Відношення між поняттями У процесі пізнання виникає потреба зіставляти поняття за змістом і обсягом. Порівнюючи поняття за змістом, можна дійти висновку, що одні з них мають спільні ознаки, а інші не мають. Перші називають порівнянними («жито» і «ячмінь», «людина» і «вчитель», «істина» і «хиба»), а другі — непорівнянними1 («електрон» і «кохання», «мораль» і «хімічний елемент», «рослина» і «політика»). Порівнянні поняття зіставляють за обсягом. Сумісні поняття — поняття, обсяг яких збігається принаймні частково. Несумісні поняття — поняття, обсяг яких зовсім не збігається. Залежно від характеру збігу обсягів сумісні поняття поділяються на тотожні (рівнозначні), перехресні (відношення неповного збігу обсягів, перетину) і відношення підпорядкування. Тотожні (рівнозначні) поняття — поняття, які повністю збігаються за обсягом. Так, у поняттях «квадрат» і «прямокутний ромб» увага акцентується на різних ознаках, проте всі вони належать предметам однієї й тієї ж множини. Тому ці поняття є тотожними. Відношення тотожності зображують за допомогою двох кругів, які повністю збігаються Перехресні поняття — поняття, обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів. Наприклад, «студент» і «волейболіст». Графічно відношення цього типу зображається у вигляді двох кругів, які частково збігаються. Зображене на схемі можна передати такими трьома поняттями: «студент-волейболіст», «студент-неволейболіст» і «волейболіст-нестудент»
Поняття, що перебувають у відношенні підпорядкування, —такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого — лише частково до обсягу першого .
