Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
логіка-лекції.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
669 Кб
Скачать
☆

4.Індуктивні міркування. Поняття про індуктивне міркування. Міркування за схемою «повна індукція». Міркування за схемою «неповна індукція».

Індуктивні умовиводи — це опосередковані умовиводи, у яких з одиничних суджень — засновків — виводять часткове, або й загальне судження — висновок. Існують повна і неповна індукція.

Повна індукція — це різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.

Її схема: Приклад: В Австралії є

S1 є P українці.

S2 є P В Азії є українці.

S3 є P В Європі є українці.

. . . . . . . В Америці є українці.

Sn є P В Африці є українці.

Відомо, що S1, S2, S3, . . . Sn В Антарктиді є українці.

вичерпують клас S Отже, у всіх частинах світу є українці.

Отже: S є Р

Неповна індукція — це індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

Її схема: Приклад: Гривня є засіб платежу.

1) S1 є P Рубль є засіб платежу.

S2 є P Долар США є засіб платежу.

S3 є P . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . Гривня, рубль, долар — гроші.

Sn є P Отже, можливо, всі гроші є засіб платежу.

2) S1, S2, S3, . . . Sn

належать до кл. К.

Висновок: Кл. К, можливо, має Р.

5.Методи встановлення причинних зв'язків

Канони Мілля — це методи, за допомогою яких стає можливим зробити висновки щодо причинного зв'язку між явищами.

Причинний зв'язок — це зв'язок двох або більше явищ, коли одне з них є причиною появи іншого.

Явище, яке за певних обставин викликає інше, називається причиною, а явище, яке породжується причиною, називається наслідком.

Виділяють п'ять основних методів встановлення причин них зв'язків:

♦ метод єдиної схожості;

♦ метод єдиної різниці;

♦ об'єднаний метод схожості і різниці;

♦ метод супровідних змін;

♦метод залишків.

Метод єдиної схожості

Для того, щоб застосувати метод єдиної схожості, необхідно зробити такі кроки:

1. Визначити всі випадки, де мало місце явище а, причина якого невідома.

2. Проаналізувати всі окремі випадки і виділити всі обставини, що пов'язані з появою явища а.

3. Знайти спільну для усіх випадків обставину. Саме вона і буде причиною виникнення явища а.

Необхідно зазначити, що обставина повинна бути єдиною. Якщо виявиться декілька обставин, то тоді буде невідомо, яка з них є при чиною явища, що досліджується. Саме тому цей метод називається методом єдиної схожості.

Схематично цей метод можна зобразити так:

С х е м а 3.

За умов А, В, С, D, але не Е, має місце а. За умов А, В, С, Е, але не D, має місце а. За умов А, В, Е, D, але не С, має місце а. За умов А, С, Е, D, але не В, має місце а.

Отже, А, імовірно, є причиною а. Загальне правило методу єдиної схожості формулюється так:

Якщо обставина А постійно передує появі явища а у той час, як інші обставини змінюються, то вона, ймовірно, і є причиною цього явища.

♦♦♦' Розглянемо приклад. На пошті при перевезенні цінностей було три випадки вчинення крадіжки без ушкодження мішків, де знаходилися цінності: 11 квітня, 13 квітня і 15 квітня. Слідчий визначив коло осіб, що брали участь у відправці пошти, і склав таку таблицю:

Дата

Коло осіб

Явище, що спростерігалося

11 квітня

Опанасенко, Колодій, Іванов

Крадіжка

13 квітня

Кияшко, Мельник, Колодій

Крадіжка

15 квітня

Колодій, Гусєв, Іванюк

Крадіжка

На підставі цього слідчий дійшов висновку, що винуватцем кра діжки ймовірніше за все є Колодій, бо він і тільки він займався відправленням пошти кожного разу, коли були вчинені крадіжки, а всі інші особи мінялися.

Застереження. Метод єдиної схожості хоча й дозволяє вису вати гіпотези і версії, що мають великий ступінь імовірності, однак він має певні недоліки. Так, тут можлива помилка, яка називається «неповний перелік альтернатив».

У наведеному прикладі слідчий аналізував дії тільки відповідальних за відправку пошти. Однак можливо, що в ці дні працювала також прибиральниця Воропай, яка під час прибирання наполягала на тому, щоб усі робітники вийшли з приміщення, де знаходилися мішки з цінностями, і на якийсь час залишалася там одна. У такому випадку те, що Колодій працював кожного разу, коли були вчинені крадіжки, може виявитися простим збігом обставин.

Метод єдиної різниці

Для того, щоб застосувати метод єдиної різниці, необхідно зробити такі кроки:

1. Розглянути два випадки. У першому випадку явище а настає. У другому — не настає.

2. Порівняти ці випадки і виявити обставини, які їм передували.

3. Виявити спільні обставини і обставину, яка відсутня у випадку, коли явище а не виникає. Саме вона і буде причиною його появи.

Схематично цей метод можна зобразити так.

Схема 4.

За умов А, В, С, D має місце а.

За умов В, С, D, але не А, відсутнє а.

Отже, А, імовірно, є причиною а. Загальне правило методу єдиної різниці формулюється так.

Якщо обставина А має місце тоді, коли виникає явище а, і зникає, коли цього явища немає, а всі інші обставини залишаються незмінними, то обставина А, ймовірно, є причиною явища а.

♦ Продовжимо розглядати приклад з крадіжками на пошті. Слідчий міг міркувати за допомогою методу єдиної різниці. Для цього він співставив дані про співробітників пошти, які працювали у день крадіжки, з даними про співробітників, які працювали тоді, коли крадіжки не було. Свої міркування він схематично зобразив у таблиці:

Дата

Коло осіб

Явище, що спостерігалося

11 квітня

Опанасенко, Колодій, Іванов

Крадіжка

12 квітня

Опанасенко, Іванов, Іванюк

Крадіжки не було

Із наведеної таблиці слідчий міг би зробити висновок, що, найімовірніше, крадіжку вчинив Колодій.

Застереження. Метод єдиної різниці вважається одним із найнадійніших серед методів наукової індукції. Однак він має певні обмеження, коли його застосовують у гуманітарних науках і юридичній практиці. Так, наприклад, у випадку крадіжки на пошті могла мати місце змова інших осіб з метою поставити під підозру саме Колодія і уникнути відповідальності. Окрім цього, могли мати місце інші обставини, пов'язані з людьми, що розробляли цей злочин і безпосередньо брали в ньому участь. Це, звичайно, знижує цінність методу, що був розглянутий, але все-таки він залишається корисним засобом висунення гіпотез і версій.

Об'єднаний метод схожості і різниці

Для підвищення надійності методів єдиної схожості і єдиної різниці був запропонований об'єднаний метод схожості і різниці.

Для того, щоб застосувати об'єднаний метод схожості і різниці, необхідно зробити такі кроки:

1. Розглянути певну множину в усьому відмінних і тільки за однієї обставини схожих випадків, у яких настає явище а.

2. Розглянути певну множину випадків, у яких явище а не на  стає, і які відрізняються від попередньої множини випадків тим, що в них відсутня спільна для цих випадків обставина.

Оскільки спочатку за наявності певної обставини явище, що досліджується, настає, а потім за її відсутності воно не настає, то можна зробити висновок, що спільна для першої множини випадків обставина і є причиною появи цього явища.

Загальне правило об'єднаного методу схожості і різниці формулюється так.

Якщо два чи більше випадків, коли виникає явище а, схожі лише за однією обставиною А, і в той самий час два чи більше випадків, коли явище а не виникає, відрізняють ся від попередніх лише тим, що в них відсутня обставина А, то вона, ймовірно, і є причиною явища а.

♦ Продовжимо розглядати випадок з крадіжкою у поштовому відділенні. Порівнюючи різні дні тижня, коли крадіжки відбували ся і коли їх не було, слідчий міг скласти таку таблицю.

Дата

Коло осіб

Явище, що спостерігалося

11 квітня

Опанасенко, Колодій, Іванов

Крадіжка

12 квітня

Опанасенко, Іванов, Іванюк

Нема крадіжки

13 КЕІТНЯ

Кияшко, Мельник, Колодій

Крадіжка

14 квітня

Кияшко, Гусєв, Іванов

Нема крадіжки

15 квітня

Колодій, Гусев, Іванюк

Крадіжка

16 квітня

Опанасенко, Іванов, Мельник

Нема крадіжки

Порівнюючи рядки таблиці, можна одразу зробити висновок, що крадіжка мала місце тільки в тих випадках, коли працював Колодій, і нічого не відбувалося, коли він не працював. Всі інші робітники мінялися, і щодо них не можна встановити закономірність. Звідси слідчий міг би зробити висновок: винним, скоріше за все, є Колодій.

Метод супровідних змін

Для того, щоб застосувати метод супровідних змін, необхідно зробити такі кроки:

1. Розглянути випадок, коли виникає явище а, і з'ясувати притаманні йому обставини.

2. Змінити декілька разів одну з обставин і подивитися, чи змінюється явище а.

Якщо виявиться, що кожного разу, коли змінювалася ця обставина, змінювалося і явище а, тоді можна припустити, що вона є при чиною виникнення цього явища.

Схематично цей метод можна представити так.

Схема 5.

За умов А, В, С має місце а. За умов А, В, С має місце а'. За умов А", В, С має місце а".

Отже, А, імовірно, є причиною а. Загальне правило методу супровідних змін формулюється так.

Якщо зі зміною обставини А змінюється явище а, а інші обставини при цьому залишаються незмінними, то, ймовірно, що обставина А є причиною явища а.

♦ Розглянемо приклад. У результаті аналізу кримінальної статистики було встановлено, що кількість вживання спиртних напоїв і число злочинів зростають і зменшуються в один і той самий час. Так, у книзі О.М. Литвака «Державний вплив на злочинність» зазначається: «Згідно з опублікованими розрахунками коефіцієнти інтенсивності злочинів в Україні протягом 12 років, починаючи з 1986 p., на 100 тис. населення такі: у 1986 р. — 488, у 1987 р. — 484, у 1988 р. — 473, у 1989 р. — 623, у 1990 р. — 718, у 1992 р. — 921, у 1993 р. — 1033, у 1994 р. —1096, у 1995 р. — 1241, у 1996 р. — 1202, у 1997 р. — 1159. Після короткочасного зниження рівня злочинності протягом трьох років (1986—1988), обумовленого рішучими антиалкогольними заходами держави, коефіцієнт злочинності невпинно зростав до 1995 р.» '

Застереження. Треба зазначити, що метод супровідних змін ефективно застосовувати лише в тих випадках, коли можна точно зафіксувати зміну причини і наслідку. Це можливо зробити пере важно у природничих та технічних науках. Щодо гуманітарних дисциплін, в тому числі правознавства, цей метод застосовується, як правило, при статистичних дослідженнях.

Метод залишків

Метод залишків вважається найслабшим з усіх відомих методів наукової індукції. Цей метод застосовується тоді, коли мають справу зі складними обставинами, які викликають складні наслідки.

Алгоритм застосування цього методу такий. Припустимо, що складне явище ав зумовлюється обставинами АВ. Відомо, що яви ще а виникає на підставі обставини А. Отже, ймовірно, що явище в виникає на підставі обставини В.

Схематично цей метод можна зобразити так:

Схема 6.

Складне явище ав зумовлюється обставинами АВ. Явище а виникає на підставі обставини А.

Отже, імовірно, що явище в виникає на підставі обставини В. Загальне правило методу залишків має такий вигляд.

Якщо складні обставини зумовлюють складне явище і відомо, що частина обставин викликає певну частину цього явища, то ті обставини, що залишилися, викликають частину явища, що залишилася.

♦ Розглянемо приклад. З давніх часів вважали, що у Сонця сім планет і більше бути не може. Однак у 1846 р. французький астроном Левер'є вирахував місце на небі , де можна буде спостерігати нову планету, а інший астроном — Галле — навів на це місце телескоп і дійсно знайшов там невідому планету, яку назвав Нептуном. Левер'є міркував за допомогою методу залишків. Спочатку він помітив, що рух Урана — найвіддаленішої від Сонця планети того часу — відхиляється від орбіти, яку обчислили вчені. Час тину відхилень він пояснив впливом відомих планет. Однак залишалася ще якась величина, яка не мала пояснення. Він припустив, що додаткове викривлення орбіти Урана викликане впливом ще дальшої від Сонця планети.

Застереження. Ефективність методу залишків залежить від того,

наскільки можна вважати незалежними обставини, що складають складну причину. Якщо вони залежать одна від одної, то ступінь ймовірності висновку за методом залишків значно знижується.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]