- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Предмет, структура і завдання логіки. Історія винекнення логіки
- •1. Логіка – наука про закони і форми правильного мислення. Специфіка логіки як науки про закони, форми і прийоми мислення.
- •Поняття логічної форми (структури) і логічного закону. Єдність і відмінність змісту думки і логічної форми.
- •Поняття об’єктивної та суб’єктивної логіки. Функції і принципи логіки.
- •Історичні етапи розвитку логічного знання.
- •Тема 2. Основні закони логіки.
- •1.Специфічність законів логіки та їх роль у відображені зв’язків і відношень внутрішньої структури думок.
- •3. Закони логічні і закони діалектики, взаємозв’язок і специфіка. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави.
- •4.Логіка і мова. Алфавіт мови логіки висловлювань.
- •Тема 3. Поняття.
- •1.Поняття як форма мислення. Мислення і пізнання.
- •2.Чуттєве пізнання і абстрактне логічне мислення. Взаємозв’язок чуттєвого і логічного мислення.
- •3. Зміст і обсяг понять, види понять і відношення між ними.
- •4. Логічні операції з поняттями.
- •Тема 4. Судження. План
- •1.Специфіка судження як форми логічного (абстрактного) мислення. Істинне і хибне судження. Структура судження. Прості і складні судження.
- •2. Логічна модальність. Аналіз суджень за логічною модальністю.
- •3. Класифікація суджень.
- •4.Види суджень за кількісною та якісною характеристикою та їх відношення.
- •5. Складні судження. Умовні (імплікативні), єднальні (кон’юктивні), розподільні (диз’юнктивні).
- •Тема 5. Умовивід.
- •Умовивід як форма логічного мислення. Дедуктивний умовивід.
- •Категоричний силогізм і його структура. Загальні правила категоричного силогізму. Фігури силогізму їх правила і модуси.
- •4.Індуктивні міркування. Поняття про індуктивне міркування. Міркування за схемою «повна індукція». Міркування за схемою «неповна індукція».
- •5.Методи встановлення причинних зв'язків
- •Логічні помилки в індуктивних умовиводах.
- •Тема 6. Логічні основи теорії аргументації.
- •Поняття доведення в логіці. Структура. Роль аргументації в процесі доведення.
- •2.Аксіоми. Демонстрація. Способи і правила доведення. Пряме і опосередковане доведення.
- •3.Спростування. Способи спростування. Логічні правила і помилки у доведенні і спростуванні. 4.Критика тези. Критика аргументів. Критика демонстрації.
- •5.Гіпотеза і версія. Логічний аналіз аргументації.
Логічні помилки в індуктивних умовиводах.
Розглянемо основні правила побудови індуктивних міркувань. Основна мета цих правил полягає у підвищенні ступеня ймовірності висновків, які отримують за допомогою індукції.
Правило 1. Необхідно збільшувати число випадків, що розглядаються при побудові індуктивних міркувань. Чим ширше їх коло, тим правдоподібнішим буде висновок.
Правило 2. Необхідно збільшувати різноманітність і різнотипність випадків, на підставі яких будується індуктивне міркування.
Правило 3. Особливу увагу треба приділяти характеру зв'язків предметів та їх ознак, доведенню невипадковості регулярності, що спостерігається. Виявлення причин, що породжують цю регулярність, дозволяє доповнити чисту індукцію фрагментами дедуктивних міркувань і тим самим посилити її.
Найрозпозтодженішими логічними помилками, що допускають ся в індуктивних міркуваннях, є:
♦ «поспішне узагальнення»;
♦ «після цього, отже, з цієї причини»;
♦ підміна ймовірності отриманих висновків їх достовірністю.
«Поспішне узагальнення* — це логічна помилка, яка ви никає при узагальненні без достатніх на те підстав.
♦ Класичним прикладом цієї помилки є приклад з індуктивним узагальненням «Усі лебеді білі». У Європі аж до XVII ст. зустрічалися тільки білі лебеді. На підставі цих спостережень було сформульовано узагальнення: «Усі лебеді білі», тобто ознака «бути білим» була перенесена з обмеженої множини лебедів, яких спостерігали в Європі, на всю множину цих птахів. Однак, коли у 1606 р. була відкрита Австралія (тогочасна Нова Голландія), там були знайдені чорні лебеді. Таким чином, узагальнення «Усі лебеді білі» виявилося хибним.
«Після цього, отже, з цієї причини* — це логічна помилка, яка виникає тоді, коли проста послідовність подій приймається за їх причинний зв'язок.
♦ Як приклад наведемо таке гумористичне обґрунтування.
«Вживати в їжу огірки небезпечно — з ними пов'язані усі хвороби і людські негаразди. Практично всі люди, у яких є хронічні захворювання, їли огірки. 99,9% усіх людей, що вмерли від раку, за життя їли огірки. 99,7% усіх осіб, які стали жертвами авто- і авіа катастроф, вживали в їжу огірки протягом двох тижнів, що пере дували фатальному випадку. 93,1 % злочинців походять з родин, де огірки їли постійно».
Ще один вид логічних помилок, пов'язаних з індукцією, полягає у підміні правдоподібності висновків, які отримують за допомогою індуктивних міркувань, їх достовірністю.
Велика кількість випадків, до яких звертається людина в про цесі індукції, а також її психологічна схильність до однорідності в явищах, іноді викликають у людини впевненість у достовірності висновків індуктивних міркувань. Однак завжди треба пам'ятати, що достовірний висновок можна отримати лише за допомогою міркувань за схемою «повна індукція» і лише за умови, що засновки та кого міркування будуть істинними твердженнями. Всі інші види індукції обґрунтовують лише певний ступінь првдоподібності висновку: якою б великою не була його ймовірність, завжди залишається можливість появи контрприкладу.
