- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Предмет, структура і завдання логіки. Історія винекнення логіки
- •1. Логіка – наука про закони і форми правильного мислення. Специфіка логіки як науки про закони, форми і прийоми мислення.
- •Поняття логічної форми (структури) і логічного закону. Єдність і відмінність змісту думки і логічної форми.
- •Поняття об’єктивної та суб’єктивної логіки. Функції і принципи логіки.
- •Історичні етапи розвитку логічного знання.
- •Тема 2. Основні закони логіки.
- •1.Специфічність законів логіки та їх роль у відображені зв’язків і відношень внутрішньої структури думок.
- •3. Закони логічні і закони діалектики, взаємозв’язок і специфіка. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави.
- •4.Логіка і мова. Алфавіт мови логіки висловлювань.
- •Тема 3. Поняття.
- •1.Поняття як форма мислення. Мислення і пізнання.
- •2.Чуттєве пізнання і абстрактне логічне мислення. Взаємозв’язок чуттєвого і логічного мислення.
- •3. Зміст і обсяг понять, види понять і відношення між ними.
- •4. Логічні операції з поняттями.
- •Тема 4. Судження. План
- •1.Специфіка судження як форми логічного (абстрактного) мислення. Істинне і хибне судження. Структура судження. Прості і складні судження.
- •2. Логічна модальність. Аналіз суджень за логічною модальністю.
- •3. Класифікація суджень.
- •4.Види суджень за кількісною та якісною характеристикою та їх відношення.
- •5. Складні судження. Умовні (імплікативні), єднальні (кон’юктивні), розподільні (диз’юнктивні).
- •Тема 5. Умовивід.
- •Умовивід як форма логічного мислення. Дедуктивний умовивід.
- •Категоричний силогізм і його структура. Загальні правила категоричного силогізму. Фігури силогізму їх правила і модуси.
- •4.Індуктивні міркування. Поняття про індуктивне міркування. Міркування за схемою «повна індукція». Міркування за схемою «неповна індукція».
- •5.Методи встановлення причинних зв'язків
- •Логічні помилки в індуктивних умовиводах.
- •Тема 6. Логічні основи теорії аргументації.
- •Поняття доведення в логіці. Структура. Роль аргументації в процесі доведення.
- •2.Аксіоми. Демонстрація. Способи і правила доведення. Пряме і опосередковане доведення.
- •3.Спростування. Способи спростування. Логічні правила і помилки у доведенні і спростуванні. 4.Критика тези. Критика аргументів. Критика демонстрації.
- •5.Гіпотеза і версія. Логічний аналіз аргументації.
4.Логіка і мова. Алфавіт мови логіки висловлювань.
Закони та форми мислення як предмет вивчення логіки є ідеальними об'єктами. Вони набувають матеріального вигляду в мові і можуть бути виділеними лише шляхом спеціального аналізу мовних контекстів.
Розглянемо тепер основні функції та складові мови, а також специфіку мови логіки.
Мовою у широкому сенсі називають будь-яку знакову систему, що виконує функції формування, збереження та передачі знань (інформації) і є засобом спілкування між людьми. Комплексним вивченням мови займається окрема наука - загальна теорія знакових систем, яка аналізує мову в трьох аспектах: синтаксичному, семантичному та прагматичному.
Синтаксис (від грецького - побудова, порядок) - вивчає структуру мови: способи утворення, перетворення та зв'язку між знаками.
Семантика (від грецького - той, що позначає) - вивчає смислову сторону слів та висловів, відношення між знаками, а також зміни в значеннях слів в історичному розвитку мови.
Прагматика (від грецького - практичний) - вивчає практику застосування мови людиною і відношення людини до самої знакової системи.
Мови поділяються на природні та штучні.
Природні, або національні мови - це історично сформовані в суспільстві звукові (слово), а потім і графічні (письмо) знакові системи. Вони виникають для задоволення суспільної потреби людей у закріпленні та передачі накопичених у ході практичної діяльності знань та для задоволення потреби у спілкуванні людей. Природна мова допомагає мисленню "відтворювати" повну картину світу, давати назви предметам дійсності, описувати стан, поведінку їх тощо і, таким чином, бути основним засобом фіксації знань про предмети дійсності.
Штучні мови - це допоміжні знакові системи, які спеціально створюються на основі природних мов для точної та економної передачі наукової інформації. Штучні мови досить широко використовуються в сучасній науці: математиці, хімії, теоретичній фізиці, обчислювальній техніці, кібернетиці тощо. Штучні формалізовані мови використовуються і логікою для теоретичного аналізу структур правильного мислення.
Однією із загальноприйнятих штучних мов сучасної логіки є *мова логіки висловлювань. Оскільки ми будемо використовувати цю мову в подальшому вивченні, то розглянемо коротко її алфавіт та можливості формалізації словесних виразів.
Алфавіт мови логіки висловлювань.
1) А, В, С... - символи на позначення простих висловлювань (суджень). Наприклад, "Київ - столиця України".
2) 1,0 (або і, х) - символи на позначення логічних констант "істина", "хиба".
3) Л, V, л/, —>, —символи логічних операцій, які відповідають логічним сполучникам: "і" - кон'юнкція (Л); "або" - диз'юнкція (V); "або..або..." - строга диз'юнкція (м); " якщо..., то..." - імплікація (—>);" якщо і тільки якщо..., то..." - подвійна імплікація (<->);" невірно, що..." - заперечення (~).
4) (,) - дужки.
За допомогою вказаних символів можна формалізувати, тобто подати у вигляді формули логіки висловлювань будь-яке вербальне (від латинського - слово), тобто словесне судження, що складається з декількох простих висловлювань. Візьмемо, наприклад, таке висловлювання: "Якщо число ділиться на 3 і на 5, то воно ділиться на 15". Формалізуємо його.
А - "число ділиться на З". В - "число ділиться на 5". С - "число ділиться на 15".
У контексті висловлювання знаходимо сполучники: "якщо..., то...", що відповідає імплікації (—"); та сполучник "і", що відповідає кон'юнкції (Л). Отже, наше висловлювання набуває такого вигляду формули логіки висловлювань:
(А Л В) -> С.
Ця формула читається: "Якщо А і В, то С" Дана формула, або структура відображає множину вербальних висловлювань природної мови, оскільки А, В і С можуть означати будь-які за змістом твердження.
Отже, формалізувати вираз національної мови означає подати його у вигляді формули однієї зі штучних мов логіки.
