Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GEODEZIYa.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
847 Кб
Скачать
☆

111.5. Нівелювання поверхні

111.5.1. Розмічування магістралей та сітки квадратів

Нівелювання поверхні - один із видів топографічного знімання, яке

никонують на місцевості із слабовираженим рельєфом для складання вели

комасштабних планів. Нівелювання поверхні дає змогу точніше визначній

висоти точок поверхні.

Для отримання плану вузької смуги посередині ділянки (вздовж смуги)

розмічують магістраль. Перпендикулярно до магістралі за допомогою

теодоліта і мірної стрічки розмічують поперечники на характерних точках

рельєфу та пікетних точках. На поперечниках, як і на магістралі, закріпляють

кілочками усі перегини рельєфу місцевості.

До порядкового номера точки поперечника приєднують позначення

пікетних і плюсових точок. Тоді легко з'ясувати, до якого поперечника та до

якої точки на магістралі відноситься точка. Крім того, ведуть зарис, на якому

записують віддалі між точками на поперечниках. На рис. III.5.1 показано

частину магістральної лінії від ПК5 до ПК6 та чотири поперечники на: ПК5,

IІК5+32, ПК5+67, ПК6.

53"

52<г

51

ПК5П

54

... И

'Mil

<371

.-.АІ -

671?.. .--9 61

••-.VАI'.... --'

672?--

IV

•9 62

"'"J:

- -Ш

1+37

374

63

673

+67

=6=

/ІПК6

VII

—-А.

55* "6375 674* '6 64

Рис. III. 5.1. Схем а нівелювання точок магістралі та поперечників

309

Розділ II

Точки магістралі нівелюють, як звичайно під час поздовжнього технічного

іівелювання. Нівелюють або кожний окремо поперечники, або одночасно два, або

5Ільше. На рис. III.5.1 показано одночасне нівелювання двох поперечників.

Важливо не порушити зв'язок з висотами пікетів та плюсових точок на магістралі.

Станції на рис. 111.5.1 позначено трикутниками і пронумеровано римськими

цифрами. Відліки рейок записують у журнал нівелювання.

Під час нівелювання значних площ, у місцях майбутньої забудови міст,

аеродромів та аеропортів тощо нівелювання площ зазвичай виконують у

вершинах квадратів. У цьому разі точки, що нівелюють, розподілені

рівномірно на всій площі. їх закріплюють на місцевості у вершинах квадратів.

Довжини сторін квадратів залежать від рельєфу та масштабу плану.

Для розмічування квадратів потрібно побудувати спочатку зовнішній

полігон - великий квадрат або прямокутник. Для цього на місцевості

закріплюють точку 1 та напрямок 1-А (див. рис. III. 5.2), вздовж якого від точки

1 Відкладають сталевою стрічкою довжини сторін квадратів і закріплюють

точки 2, 3, 4, 5. Потім над точками 1 та 5 послідовно встановлюють теодоліт,

відкладають від напрямку 1-5 прямі кути і будують перпендикуляри до лінії 1-В

(напрямки 1-В і 5-С відповідно). Потім на цих перпендикулярах відкладають

стрічкою довжини сторін квадратів від точок 1 і 5 і отримують точки б, в, г, д, е,

та точки б', в', г', д', е' відповідно.

Для контролю вимірюють лінію е-е', яка має дорівнювати лінії 1-5.

Допускається розходження, не більше за 1:2000. Якщо ця умова не виконується,

уточнюють розмічування квадратів. Якщо ж умова виконується, то вершини

великого квадрата (прямокутника) закріплюють ґрунтовими реперами, а всі

інші вершини квадратів - кілочками.

Вершини квадратів всередині вели-

кого квадрата (прямокутника) можна

розмінувати промірами з віхи на віху в

створах 2-2', 3-3', 4-4'. Контроль розмічу-

вання виконують за перпендикулярними

створами (б-б', е-е', г-г', д-д'). Так,

наприклад, правильність розташування

точки Зв в створі лінії 3-3', можна про-

контролювати: ця точка також повинна

міститися у створі е-е'.

Тому розмічування вершин квадратів

розташованих всередині зовнішнього квад-

рата (прямокутника), доцільно виконувати

одночасно двома теодолітами, а стрічкою

лише контролювати розмічування.

а' 5' s' У

4 5 6 7 8

5'

4'

'3'

>2'

1',

3 16 9

2 15 10

1 14 13 12 11

Рис. III. 5.2. Схема закріплення вершин

квадратів та послідовність їх

нівелювання

>310

Вертикальне знімання

Поряд » кілочком, яким закріплена вершина квадрата, забивають кілок-

еторожок, на якому роблять надпис, що позначає назви ліній, на перетині яких

розміщена ця точка. Наприклад, 2в, Ад і т. д. Ці надписи і є назвами вершин

квадратів.

Одночасно з побудовою квадратів та закріпленням їхніх вершин вико-

пують знімання ситуації (переважно методом перпендикулярів). Отримані

результати записують на зарисі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]