11.4.9. Побудова координатної сітки. Нанесення на план пунктів

теодолітного ходу за їхніми координатами

У цьому підрозділі описано графічні роботи, які виконуються під час

побудови планів за результатами горизонтального (ситуаційного) знімання.

Для побудова плану у заданому масштабі треба передовсім нанести за

координатами пункти знімальної основи, з яких (або відносно ліній між якими)

виконувалося знімання території. Для цього на папері будують координатну сітку,

спочатку побудувавши дві взаємно перпендикулярні лінії, тобто прямий кут.

У Давньому Єгипті для побудови прямих кутів на місцевості

використовували так званий єгипетський прямокутний трикутник, катети якого

становили 3-4 одиниці міри довжини, а гіпотенуза - 5 і залежність сторін якого

описується рівністю З2 +42 =52 . Отже, якщо на горизонтальній поверхні між

двома точками А і Б (рис. 11.4.12) відкласти відрізок завдовжки 4 умовні

одиниці, а потім з його кінців прокреслити дуги радіусами (з точки А радіусом

З, а з точки Б радіусом 5 умовних одиниць), то вони перетнуться в деякій точці

С. Якщо з'єднати точки А, В і С прямими лініями, то в точці А утвориться

точний прямий кут, а лінії АВ та АС будуть осями координат X та У

прямокутної системи координат.

201

Розділ II

Зрозуміло, що такий метод побудови

прямого кута можна застосувати і для

побудови координатної сітки на папері, тільки

слід відкладати на папері не десятки метрів, а

десятки сантиметрів. Проте циркулем-вимі-

рювачем зручно відкладати відрізки, максимум

10-15 см. Щоб забезпечити належну точність і

зручність у роботі, на плані спочатку ви-

креслюють сітку квадратів зі сторонами, на-

приклад, 10 см. Вона називається координат-

ною. Виникає запитання: які мають бути

розміри аркуша паперу та якого розміру слід будувати координатну сітку, щоб

на цьому аркуші розмістити план ділянки і зробити деякі пояснювальні підписи

вверху і внизу плану.

Щоб визначити розміри аркуша паперу для побудови плану, наприклад,

зімкнутого полігона, описаного в підр. ІІ.4.6, визначають з відомості координат

(наприклад, табл. II 6.2) максимальне і мінімальне значення абсциси й ординати

теодолітного ходу. Це xmin =-367,94 м і xmax =+132,60 м та ymin =-59,82 м і

У max. =+443,83 м. Отже, вздовж осі абсцис полігон простягається з півдня на

північ на 490,57 м, а вздовж осі абсцис із заходу на схід - на 503,65 м.

Нехай треба побудувати план у масштабі 1:5000. В цьому масштабі лінія

на плані, довжина якої 1 см, відповідатиме довжині лінії на місцевості 50 м.

Оскільки наш полігон простягається з півдня на північ на 490,57 м, а зі заходу

на схід - на 503,65 м, то на плані по осі X полігон займе 490 —57 = 9,81 см, а по

50

осі• лУ, ві•д пові•д но —50—3,6—5 = 110Л,0„7 см.

Тобто для побудови плану такої ділянки місцевості потрібен аркуш

паперу, довжина якого 10 см, а ширина 11 см.

В обчисленнях не враховується розмір написів зверху та знизу плану. Для

оформлення плану зверху та знизу, з правої та лівої сторін потрібно приблизно

по 10 см. З урахуванням цього розміри аркуша плану мають бути такими:

ширина не менше 21 см і довжина не менше ніж 20 с Отже, для побудови плану

такої ділянки потрібен аркуш паперу розмірами 21 *20 см.

Для побудови координатної сітки широко застосовується лінійка, яку

їапропонував російський вчений-геодезист Ф.В. Дробишев. Він розробив

зелику і малу лінійки. Великою лінійкою можна побудувати сітку квадратів

юзміром 80x60 см, а малою - розміром 50x50 см.

Рис. 11.4.12. Побудова

прямого кута

>02

Горизонтальнв знімання

Лінійку розроблено на принципі єгипетського трикутника зі сторонами