Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika_pidpriyemstva.Doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
15 Мб
Скачать
☆
    1. Показники ефек- тивності викори- стання основних фондів

При оцінці ефективності основних ви- робничих фондів підприємства розрізняють дві групи показників:

  1. узагальнюючі;

  2. конкретні.

До узагальнюючих показників ефек- тивності використання основних виробничих фондів відносять:

  • фондовіддачу;

  • фондомісткість;

  • фондоозброєність праці;

  • рентабельність основних фондів;

  • коефіцієнт введення основних виробничих фондів;

  • коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів.

Під фондовіддачею (fB) розуміють показник ефективності використання основ- них виробничих фондів, який характеризує обсяг виробленої підприємством продук- ції (послуг) у вартісних вимірниках (ВП) одиницею основних виробничих фондів (ФСР). Її можна розрахувати за формулою (6.18):

f ВП

, грн / грн.

Ф

B (6.18)

СР

Фондомісткість (fМ) представляє собою показник, зворотний показнику фон- довіддачі, тобто він показує, на яку суму потрібно придбати основні виробничі фонди підприємству для випуску необхідних обсягів продукції (послуг). Його можна обчис- лити за формулою (6.19):

1

f

fМ

B

ФСР ВП

, грн / грн. (6.19)

Під фондоозброєністю праці (fП) розуміють показник ефективності викорис- тання основних виробничих фондів працівниками підприємства, який розраховується як співвідношення вартості активної частки основних виробничих фондів Ф (ІІ, ІІІ, ІV) (тобто ІІ, ІІІ та ІV груп основних виробничих фондів за наведеною в п.6.2 класифікацією) і чисельності промислово-виробничого персоналу в максимально завантажену робо- чу зміну підприємства (чПВП), тобто за формулою (6.20):

f Ф ( ІІ, ІІІ , IV ) , грн / людину.

ч

П

ПВП

(6.20)

Під рентабельністю основних фондів (RФ) розуміють показник ефективності використання основних фондів підприємства, який розраховується як відношення прибутку від основної виробничої та невиробничої діяльності підприємства (П) до се- редньорічної вартості основних виробничих фондів (ФСР), тобто за формулою (6.21):

RФ

П ФСР

100% , %.

(6.21)

Коефіцієнт введення основних виробничих фондів у виробництво (кое- фіцієнт оновлення) (kВВ) показує, на яку суму було введено фондів (ФВВ) порівняно з їх вартістю на кінець підзвітного періоду (ФКП) і розраховується за формулою (6.22):

Ф

kBB ВВ , частка одиниці. (6.22)

Ф

КП

Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів з виробництва (kВИБ) показує, на яку суму були вилучені фонди (ФВИБ) порівняно з їх вартістю на початок підзвітного періоду (ФПП). Він розраховується за формулою (6.23):

Ф

ВИБ

k ФВИБ , частка одиниці.

ПП

(6.23)

ПРИКЛАД 6.12. Необхідно визначити узагальнюючі показники ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, якщо середньорічна вартість об'єктів І групи склала 2628 тис грн, об'єктів ІІ групи – 1563 тис грн, об'єктів ІІІ групи – 2564 тис грн, об'єктів ІV групи – 896 тис грн. Підприємством виготовлено товарної продукції на суму 52300 тис грн. Промислово- виробничий персонал підприємства налічує 1212 осіб. Загальні виробничі витрати на виробництво товарної продукції склали суму в 48600 тис грн. Як зміниться ситуація на підприємстві, якщо до- датково залучать до виробництва ще 10 осіб, при цьому обсяги товарної продукції зростуть на 2%? Охарактеризуйте отримані показники.

РІШЕННЯ. До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів, які можна обчислити відповідно до умов задачі, відносяться: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці та рентабельність активів.

Розрахуємо показник фондовіддачі до передбачуваних змін за формулою (6.18): fB = ВП / ФСР = 52300 / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 6,84 грн /грн.

Розрахуємо показник фондовіддачі після здійснених змін за формулою (6.18): fB = ВП / ФСР = 52300 х 1,02 / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 6,97 грн /грн.

Отже, фондовіддача зростає пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприємст- ва на 2% (6,97 грн /грн / 6,84 грн /грн = 1,02).

Розрахуємо показник фондомісткості до передбачуваних змін за формулою (6.19): fМ = 1 / fB = 1 / 6,84 грн /грн = 0,15 грн /грн.

Після вжитих заходів фондомісткість складе:

fМ = 1 / fB = 1 / 6,97 грн /грн = 0,14 грн /грн, тобто зменшиться на 2% пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприємства.

Фондоозброєність праці до здійснених перетворень розрахуємо за формулою (6.20): fП = ФСР (ІІ, ІІІ, ІV) / чПВП = (1563 + 2564 + 896) х 1000 / 1212 = 4144,39 грн / людину. Після залучення до вироб- ництва нових працівників фондоозброєність праці зменшується до fП = Ф (ІІ, ІІІ, ІV) / чПВП = (1563 + 2564 + 896) х 1000 / (1212 + 10) = 4110,47 грн / людину, тобто на 0,81%.

Рентабельність основних фондів підприємства до змін розрахуємо за формулою (6.21): RФ = П /

ФСР х 100% = (ВП – ВЗАГ) / ФСР х 100% = (52300 – 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 48,36%. Після збі-

льшення обсягів товарної продукції на 2% рентабельність основних виробничих фондів зростає до RФ =

П / ФСР х 100% = (ВП – ВЗАГ) / ФСР х 100% = (52300 х 1,02 – 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 62,03%.

Досліджуване виробництво можна назвати надзвичайно ефективним, керуючись в своїх ви- сновках високими показниками фондовіддачі, фондоозброєності та рентабельності основних фон- дів та низьким показником фондомісткості. Запропоновані заходи підвищують ефективність ви- робництва в межах вказаних змін.

До конкретних показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять:

  • коефіцієнт інтенсивного використання обладнання;

  • коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;

  • коефіцієнт інтегрального використання обладнання;

  • резерв виробничої потужності;

  • коефіцієнт змінності роботи устаткування;

  • напруженість використання устаткування;

  • напруженість використання виробничих площ.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (kІНТ) показує, яку кіль- кість продукції було виготовлено за одиницю часу (РФАКТ) відповідно до технічної (па- спортної) продуктивності (РПАСП) визначеної одиниці обладнання. Його можна обчис- лити за формулою (6.24):

k

РФАКТ

Р

ІНТ

ПАСП

, частка одиниці.

(6.24)

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (kЕКСТ) показує, який час було витрачено для здійснення виробничих процесів (ТФАКТ) в календарному фонді робочого часу (ТКАЛЕНД) визначеної одиниці обладнання. Його можна обчислити за формулою (6.25):

k ТФАКТ

, частка одиниці.

ЕКСТ Т

КАЛЕНД

(6.25)

При цьому ефективний фонд робочого часу (ТФАКТ) можна розрахувати відповід- но до технічних умов експлуатації виробничого обладнання та режиму роботи підп- риємства за формулою (6.26):

ТФАКТ

nЗМ Т Д Т ЗМ kТ ТТНП Т ПЗР , годин, (6.26)

де ТД – кількість робочих днів одиниці обладнання, яке бере участь у виготов- ленні цільової продукції, днів на тиждень;

ТЗМ – тривалість робочої зміни, обумовлена графіком роботи підприємства, годин на день;

nЗМ – кількість робочих змін, встановлена графіком роботи підприємства;

kТ – кількість робочих тижнів на рік (kТ = 52);

ТТНП – технологічно неминучі перерви в роботі основного обладнання, годин; ТПЗР – планово-запобіжні ремонти основного обладнання (передбачені пла- ном капітальні та поточні ремонти обладнання), годин.

Коефіцієнт інтегрального використання обладнання (kІНТЕГР) характери- зує ступінь завантаження виробничого обладнання за його продуктивністю і часом роботи. Він розраховується як добуток індексів інтенсивного (kІНТ) та екстенсивного (kЕКСТ) використання обладнання, тобто за формулою (6.27):

kІНТЕГР

kІНТ

  • kЕКСТ

РФАКТ РПАСП

  • ТФАКТ Т КАЛЕНД

, частка одиниці.

(6.27)

Резерв виробничої потужності (RП) показує, на скільки можна підвищити ефективність використання виробничого обладнання згідно з умовами його викорис- тання за продуктивністю і часом. Його обчислюють за формулою (6.28):

RП 1 kІНТЕГР , частка одиниці. (6.28)

Коефіцієнт змінності роботи устаткування (kЗМ) показує, як використову- ється парк наявного на підприємстві обладнання протягом доби, він розраховується як відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін всіма одиницями об- ладнання (ΣNМЗМ) до кількості працюючих одиниць обладнання в максимально заван- тажену зміну (NМAX), тобто за формулою (6.29):

ЗМ

k N МЗМ , частка одиниці. (6.29)

N

MAX

Напруженість використання устаткування (μУ) показує, яку кількість про- дукції в натуральному відтворенні можна виготовити на одиниці виробничого облад- нання, він розраховується як відношення загальної кількості виготовленої за підзвіт-

ний період продукції (Q) в натуральному вираженні до парку виробничого обладнан- ня на підприємстві (N), тобто за формулою (6.30):

Q , шт. з одиниці обладнання. (6.30)

У N

Напруженість використання виробничих площ (μПЛ) показує, яку кількість продукції в натуральному відтворенні можна виготовити на одиниці загальної або ви- робничої площі, він розраховується як відношення загальної кількості виготовленої за підзвітний період продукції (Q) до виробничої (загальної) площі на підприємстві (S), тобто за формулою (6.31):

Q 2

ПЛ S , шт. /м . (6.31)

ПРИКЛАД 6.13. На баланс підприємства придбали новий верстат з числовим програмним управлінням. Відповідно до регламенту роботи устаткування має бути завантажене в 2 зміни три- валістю 8 годин протягом 5-денного робочого тижня. Перерви в роботі верстата в поточному році обумовлені планово-попереджувальними ремонтами (200 годин) і технологічно неминучими зупинками (24 години). Паспортна продуктивність верстата складає 3 деталі на годину, а фактична – 2 дета- лі на годину. Керуючись наведеними даними, необхідно зробити висновок про ефективність роботи верстата, спираючись у своїх розрахунках на конкретні показники ефективності використання осно- вних виробничих фондів. При здійсненні розрахунків календарний фонд часу прийняти рівним 365 дням. РІШЕННЯ. До конкретних показників ефективності використання основних виробничих фондів,

які можна обчислити відповідно до умов задачі, відносяться: коефіцієнти інтенсивності, екстенсив- ності, інтегрального використання обладнання та резерв виробничої потужності. Розрахуємо послі- довно кожний з них.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання обчислимо за формулою (6.24): kІНТ = 2 деталі на годину / 3 деталі на годину = 0,6667.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання обчислимо за формулою (6.25), попере- дньо обчисливши режим робочого часу обладнання протягом підзвітного періоду за формулою (6.26): ТФАКТ = (2 зміни х 8 годин х 5 днів х 52 тижні) – 24 години – 200 годин = 3936 годин. Календар- ний фонд часу складає за умовами задачі 365 днів х 24 години = 8760 годин. Тоді коефіцієнт екстен- сивного використання обладнання становитиме 3936 годин / 8760 годин = 0,4493.

Коефіцієнт інтегрального використання обладнання обчислимо за формулою (6.27). Він ста- новитиме 0,6667 х 0,4493 = 0,2995.

Відтак резерв потужності можна визначити за формулою (6.28): RП = 1 – 0,2995 = 0,7005 (70,05%). Отримані показники свідчать про те, що придбаний верстат використовується далеко не на повну потужність (а тільки приблизно на 30%), ще може пояснюватися або бережливим ста- вленням до тільки-но придбаного верстата, або обмеженістю виробничої програми через насиче- ність ринку виготовлюваною продукцією. Однак, якщо з'явиться потреба в більш повному заван- таженні існуючих на підприємстві потужностей, це можна буде зробити або за рахунок організації графіку роботи в трьохзмінному режимі, або в підвищенні продуктивності верстата до рівня його паспортних технічних характеристик, або за умов оптимального поєднання вказаних способів ін- тенсифікації роботи обладнання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]