Підприємство як складна економічна система

Властивості, що характе- ризують зв'язок системи із зовнішнім середовищем

• принцип «чорної скриньки»;

• самостійність;

• відкритість;

• сумісність.

Властивості, що харак- теризують параметри дії і розвитку системи

• безперервність;

• альтернативність шляхів функціонування і розвитку;

• синергічність;

• інерційність;

• адаптивність;

• організованість;

• невизначеність інформацій- ₄

ного забезпечення системи;

• емерджентність;

• мультиплікативність.

₃ - дотримання належного рів- ня стандартизації;

- інноваційний характер роз- витку системи.

Рис. 3.1. Властивості підприємства як економічної системи

Рішення із соціально-економічних питань стосовно діяльності підприємства опра- цьовуються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу.

Таким чином, під управлінням підприємством слід розуміти цілеспрямовану діяльність, яка представляє собою сукупність методів, засобів і форм ефективної ко- ординації роботи людей (трудових колективів) для досягнення поставлених завдань або визначеної мети (підвищення результативності виробництва, зростання прибутку тощо).

2. Функції управління, їх

характеристика

Система управління підприємством пе- редбачає диференціацію та координацію управлінської діяльності за виконуваними функціями.

Під функцією управління слід розумі- ти продукт поділу і спеціалізації управлінсь- кої праці, відокремлений напрямок управлін- ської діяльності, що дозволяє здійснювати управлінський вплив.

За ознакою інваріантності розрізняють загальні (ключові) функції, що розкривають склад процесу управління, і специфічні (кон-

кретні) функції, що вказують напрямок цілеспрямованого впливу на той чи інший вид виробничої діяльності.

До основних функцій управління відносять:

• планування;

• організацію;

• мотивацію;

• контроль.

Планування – функція управління, що визначає перспективи розвитку економі- чної системи та її майбутній стан, обумовлені темпами розвитку, джерелами, обра- ними методами і формами виробництва для досягнення сформульованої мети у ви- гляді конкретних планових моделей (розрахунків) завдань і показників з установлен- ням термінів виконання.

Організація – функція управління, метою якої є формування керівної і керова- ної систем, а також зв'язків і відносин між ними, що забезпечують кооперування лю- дей і знарядь праці з максимальною ефективністю протікання їх спільної трудової ді- яльності. Особливість функції організації стосовно інших полягає у тому, що вона є єдиною функцією, яка забезпечує взаємозв'язок і підвищує ефективність всіх інших функцій управління. Результатом здійснення функції організації є створення на осно- ві об'єктивних функцій управління відповідних органів управління; побудова чіткої структури апарату управління; обґрунтоване формування управлінських підрозділів; розробка положень про органи управління і посадових інструкцій; встановлення вза- ємозв'язків між управлінськими підрозділами; розстановка управлінських кадрів за функціональною ознакою; розробка нормативів, методик, технологічних карт тощо.

Мотивація – функція управління, яка вказує на комплекс причин, які спонука- ють членів трудового колективу до спільних впорядкованих і узгоджених дій для до- сягнення поставленої перед суб'єктом господарювання мети.

Контроль – функція управляння, яка завершує будь-яку діяльність і представ- ляє собою перевірку, а також постійне спостереження з метою перевірки чи нагляду. Він найщільніше переплетений з іншими елементами системи управління, відтак за його допомогою можна визначити, наскільки ефективно працює підприємство. Конт- роль не є самоціллю, він лише коригує вироблену стратегію.

Процес контролю відбувається за такою послідовністю:

• встановлення контрольних показників (чого хоче досягти підприємство);

• заміри показників ринкової діяльності підприємства (що відбувається);

• аналіз діяльності підприємства (чому так відбувається);

• коригувальні дії (що необхідно зробити для поліпшення поточного стану). Коригувати відхилення від нормальної ходи господарської діяльності підприємс-

тва можна за допомогою різних методів, а саме: шляхом перегляду планів або мо- дифікації цілей, перерозподілу або уточнення виробничих завдань, виділення додат- кових коштів, шляхом залучення додаткового персоналу, кращим добором та на- вчанням кадрів, удосконаленням самого процесу управління.

Отже, метою контролю є виявлення потенційних можливостей, проблем, надання рекомендацій стосовно програми стратегічних і тактичних дій щодо комплексного удо- сконалення господарської діяльності підприємства з орієнтацію на прийняту стратегію.

Специфічні функції управління підприємством вказують напрямок впливу на будь-яку сферу виробничої діяльності, вони обумовлені багатосторонньою діяльніс- тю підприємства та змістом його виробничих процесів. Тому під специфічними функ- ціями управління розуміють результат поділу управлінської праці. Такі функції вклю- чають види діяльності, які розрізняються призначенням і засобами реалізації.

Об'єктом управління є організаційно відокремлена ланка, яка забезпечує одну із стадій або частину стадії виробничо-господарського процесу і є основою цілеспря- мованого управлінського впливу. З огляду на особливості виробничо-господарських процесів підприємства, до конкретних функцій управління виробництвом продукції варто віднести:

• управління науково-технічною підготовкою виробництва;

• управління основним, допоміжним і обслуговуючим виробництвом;

• управління якістю продукції;

• управління персоналом підприємства;

• управління матеріально-технічним постачанням;

• управління фінансами;

• управління збутом продукції;

• управління маркетингом;

• управління розвитком і удосконаленням системи адміністрування тощо.

За змістом кожна конкретна функція управління на підприємстві є комплексною і включає планування, організацію, мотивацію і контроль організаційно відокремлених об'єктів впливу, окремих аспектів виробництва.

Необхідно зазначити, що основний склад конкретних функцій управління підп- риємством принципово не змінюється зі зміною масштабу і характеру виробництва. Більш того, вони подібні навіть на підприємствах різних галузей народного господар- ства. Різними залишаються лише обсяг і структура виконання функцій управління.