- •В.З. Суб'єкти і об'єкти охорони праці
- •1. Міжнародні норми в галузі оборони праці
- •1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб'єкти
- •1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- •1.2. Соціальна відповідальність
- •6Міжнародні норми
- •7Права людини
- •Прозорість
- •Етична поведінка
- •Зацікавлені сторони організації
- •Правові норми
- •10 Принципів Глобальної о договору оон:
- •1.2.3. Стандарт за 8000 «Соціальна відповідальність»
- •Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- •Міжнародний стандарт ізо 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •Очікування суспільства
- •Визнання організацією своєї соціальної відповідальності
- •1.2.4.5. Зобов'язання організації у сфері охорони праці
- •1,3,4.6. Впровадження заходів соціальної відповідальності
- •1,2.4.6. Досягнення переваг
- •1.4.3. Тристороння декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- •1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3.1. Хронологія найважливіших кроків єс в галузі охорони праці
- •Соціальні положення основного європейського законодавства
- •Директиви з охорони праці
- •Програми дій єс з охорони праці
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників»
- •1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- •1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- •1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- •2. Правові основи оборони праці в Окраїні
- •2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •Основні Закони України, що визначають вимоги охорони праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.2.1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •2.2.5. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- •2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.2.7. Види відповідальності, які можуть застосовуватися з ініціативи посадових осіб Держгірпромнагляду
- •2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.3.1. Структура кодування нпаоп
- •2.3.2. Реєстр нпаоп
- •2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- •2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •2.4.2. Стандарти України з охорони праці
- •2.5. Нормативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.1. Склад і структура нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.2. Інструкції з охорони праці
- •2.6. Фінансування охорони праці
- •3. Верховне управління обороною праці
- •3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •3,2.1. Кабінет Міністрів України
- •Держгірпромнагляд
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві держадміністрації
- •Органи місцевого самоврядування
- •Об'єднання підприємств
- •3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •3.4. Державний нагляд за охороною праці
- •3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.4.2. Держгірпромнагляд України
- •3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.4.4. Перелік питань для здійснення планових заходів
- •3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- •Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони
- •3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- •3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- •4. Організація оборони праці на підприємстві
- •4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- •4.1.2. Функції служби охорони праці
- •4.1.3. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- •4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4.2.2. Основні завдання Комісії
- •4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- •4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- •4.3.3. Розробка і впровадження суоп
- •4.6.2. Аналітична частина Плану: аналіз небезпеки підприємства (об'єкта)
- •4.6.3. Оперативна частина пгіас
- •4.7. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •4.5. Планування заходів з охорони праці
- •4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- •4.5.2. Контроль стану охорони праці
- •4.5.4. Облік і аналіз показників охорони праці
- •4.6. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •4.8. Стимулювання діяльності з охорони праці
- •5. Навчання з питань охорони праці
- •5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- •5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •5.5.1. Основні завдання та напрямки роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •Організація рсботи кабінету
- •Оснащення кабінету
- •5.5.4. Регіональні та галузеві кабінети
- •6. Шравматизм та професійні захворювання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.1.1. Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •6.1.3. Встановлення зв'язку нещасного випадку з виробництвом
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.4. Розслідування та облік аварій
- •6.5. Дослідження виробничого травматизму
- •6.5.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Суб'єкти та об'єкти страхування
- •7.2.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •7.3.1. Правління Фонду
- •Виконавча дирекція Фонду
- •Страхові експерти з охорони праці
- •7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- •7.4.3. Страхові виплати
- •7.5.1. Обов'язки Фонду
- •7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- •Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •Вирішення спорів
- •8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.2. Елементи системи управління охороною праці (он5а5 18001:2007)
- •8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- •8.2.3.1. Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків і визначення управлінських заходів
- •Законодавчі та інші вимоги
- •Цілі та програми
- •8.2.4.1. Ресурси, функції, обов'язки, відповідальність і повноваження
- •8.2.4.2. Компетентність, навчання, поінформованість
- •Обмін інформацією, залучення працівників та консультації
- •Документація
- •8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- •8.3. Галузеві системи управління охороною праці
- •8.3.1. Мета та принципи функціонування
- •8.3.2. Організаційна структура
- •8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- •8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- •8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- •8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- •8.4.2. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій
- •8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суог1р
- •8.4.3.1. Прогнозування і планування робіт з охорони праці.
- •5.4.3.4. Контроль, облік, аналіз функціонування суоіір Обласна та районні державні адміністрації:
- •9. Міжнародне співробітництво в галузі оборони праці
- •9.2. Всесвітня організація охорони здоров'я
- •9.6.2. Модельні закони снд
- •9.6.3. Консультативна Рада з питань праці, міграції та соціального захисту населення
4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
4.2.1. Доцільність створення Комісії
Можна стверджувати, що:
по-перше, роботодавець підвищує рівень своєї організованості в питаннях ірііи праці, створюючи службу охорони праці (див. п. 4.1.); ио-друге, наймані працівники також підвищують рівень організованості іаннях охорони праці, створюючи органи громадського контролю за ржанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних ■Шкідливих умов праці (див. п. З.5.).
Служба охорони праці має обов'язок співробітничати із працівниками та І^ми представницькими органами в галузі охорони праці. Але у підсумку е виявитися, що така система організації охорони праці на підприємстві е допускати виникнення певних конфліктів між суб'єктами охорони праці - Отодавцем та працівниками. Саме тому закон «Про охорону праці» дбачає можливість (але не обов'язковість) створення на підприємстві мюго консультативно-дорадчого органу найманих працівників та отодавця - комісії з питань охорони праці. Ця комісія покликана виконувати нкції соціального партнерства між суб'єктами охорони праці (див. п. 1.1.). И цьому структура системи організації охорони праці (рис. 4.2) стає Иершеною, замкненою.
Рис.
4.2. Структура системи організації
охорони праці на нідприсистві
Па підприємстві з мстою забезпечення пропорційної участі працівників вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого Середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з Питань охорони праці (стаїтя 16 закону України «Про охорону праці»).
Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, « також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, Гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства».
Відповідно до цього Типового положення, Комісія є постійно діючи . консультативно-дорадчим органом.
Метою створення Комісії на підприємстві є забезпечення пропорційн а участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці виробничого середовища.
Рішення про доцільність створення Комісії, її кількісний та персональній! склад приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) поданням роботодавця і професійної спілки.
За участі представників кожної сторони розробляється Положення щ- комісію з питань охорони праці підприємства, яке затверджується ухвалим загальних зборів (конференції) трудового колективу.
Комісія формується на засадах рівного представництва осіб ш і роботодавця (спеціалісти з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємстві) та професійної спілки, а у разі її відсутності - уповноважених найманими працівниками осіб.
Комісія у своїй діяльності керується Кодексом законів про працю України Законами України «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове держави соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійної, захворювання, які спричинили втрату працездатності», нормативно-правовими актами з охорони праці та вищезазначеним Типовим положенням.
Комісія діє на принципах взаємної поваги, довіри, рівноправнос м відповідальності сторін за виконання ухвалених рішень і досягнутіг домовленостей та обов'язкового додержання вимог законів та іншії нормативно-правових актів з охорони праці.
