- •В.З. Суб'єкти і об'єкти охорони праці
- •1. Міжнародні норми в галузі оборони праці
- •1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб'єкти
- •1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- •1.2. Соціальна відповідальність
- •6Міжнародні норми
- •7Права людини
- •Прозорість
- •Етична поведінка
- •Зацікавлені сторони організації
- •Правові норми
- •10 Принципів Глобальної о договору оон:
- •1.2.3. Стандарт за 8000 «Соціальна відповідальність»
- •Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- •Міжнародний стандарт ізо 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •Очікування суспільства
- •Визнання організацією своєї соціальної відповідальності
- •1.2.4.5. Зобов'язання організації у сфері охорони праці
- •1,3,4.6. Впровадження заходів соціальної відповідальності
- •1,2.4.6. Досягнення переваг
- •1.4.3. Тристороння декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- •1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3.1. Хронологія найважливіших кроків єс в галузі охорони праці
- •Соціальні положення основного європейського законодавства
- •Директиви з охорони праці
- •Програми дій єс з охорони праці
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників»
- •1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- •1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- •1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- •2. Правові основи оборони праці в Окраїні
- •2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •Основні Закони України, що визначають вимоги охорони праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.2.1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •2.2.5. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- •2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.2.7. Види відповідальності, які можуть застосовуватися з ініціативи посадових осіб Держгірпромнагляду
- •2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.3.1. Структура кодування нпаоп
- •2.3.2. Реєстр нпаоп
- •2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- •2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •2.4.2. Стандарти України з охорони праці
- •2.5. Нормативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.1. Склад і структура нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.2. Інструкції з охорони праці
- •2.6. Фінансування охорони праці
- •3. Верховне управління обороною праці
- •3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •3,2.1. Кабінет Міністрів України
- •Держгірпромнагляд
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві держадміністрації
- •Органи місцевого самоврядування
- •Об'єднання підприємств
- •3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •3.4. Державний нагляд за охороною праці
- •3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.4.2. Держгірпромнагляд України
- •3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.4.4. Перелік питань для здійснення планових заходів
- •3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- •Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони
- •3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- •3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- •4. Організація оборони праці на підприємстві
- •4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- •4.1.2. Функції служби охорони праці
- •4.1.3. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- •4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4.2.2. Основні завдання Комісії
- •4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- •4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- •4.3.3. Розробка і впровадження суоп
- •4.6.2. Аналітична частина Плану: аналіз небезпеки підприємства (об'єкта)
- •4.6.3. Оперативна частина пгіас
- •4.7. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •4.5. Планування заходів з охорони праці
- •4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- •4.5.2. Контроль стану охорони праці
- •4.5.4. Облік і аналіз показників охорони праці
- •4.6. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •4.8. Стимулювання діяльності з охорони праці
- •5. Навчання з питань охорони праці
- •5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- •5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •5.5.1. Основні завдання та напрямки роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •Організація рсботи кабінету
- •Оснащення кабінету
- •5.5.4. Регіональні та галузеві кабінети
- •6. Шравматизм та професійні захворювання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.1.1. Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •6.1.3. Встановлення зв'язку нещасного випадку з виробництвом
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.4. Розслідування та облік аварій
- •6.5. Дослідження виробничого травматизму
- •6.5.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Суб'єкти та об'єкти страхування
- •7.2.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •7.3.1. Правління Фонду
- •Виконавча дирекція Фонду
- •Страхові експерти з охорони праці
- •7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- •7.4.3. Страхові виплати
- •7.5.1. Обов'язки Фонду
- •7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- •Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •Вирішення спорів
- •8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.2. Елементи системи управління охороною праці (он5а5 18001:2007)
- •8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- •8.2.3.1. Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків і визначення управлінських заходів
- •Законодавчі та інші вимоги
- •Цілі та програми
- •8.2.4.1. Ресурси, функції, обов'язки, відповідальність і повноваження
- •8.2.4.2. Компетентність, навчання, поінформованість
- •Обмін інформацією, залучення працівників та консультації
- •Документація
- •8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- •8.3. Галузеві системи управління охороною праці
- •8.3.1. Мета та принципи функціонування
- •8.3.2. Організаційна структура
- •8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- •8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- •8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- •8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- •8.4.2. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій
- •8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суог1р
- •8.4.3.1. Прогнозування і планування робіт з охорони праці.
- •5.4.3.4. Контроль, облік, аналіз функціонування суоіір Обласна та районні державні адміністрації:
- •9. Міжнародне співробітництво в галузі оборони праці
- •9.2. Всесвітня організація охорони здоров'я
- •9.6.2. Модельні закони снд
- •9.6.3. Консультативна Рада з питань праці, міграції та соціального захисту населення
Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
«Кодекс поведінки для електронної галузі» - це стандарт соціальної відповідальності, розроблений в 2004 р. Кодекс був розроблений для встановлення і просування єдиних стандартів очікуваної соціально відповідальної поведінки для всіх постачальників електронної галузі у світі. Крім зазначених вище компаній, цей стандарт прийняли інші найбільші корпорації електронної галузі.
Для його впровадження була організована спеціальна робоча ірупа гіри участі некомерційної організації В8К, що шідає консалтингові й інші послуги в галузі соціальної відповідальності багатьом компаніям.
Кодекс складається з 5-ти розділів:
Праця. Права людини та гідні умови праці працівників.
Охорона праці. Забезпечення безпеки на виробництві та нешкідливих умов праці.
Охорона довкілля. Екологічна відповідальність.
О. Система управління. Встановлює мінімальні вимоги до системи ^Правління, що забезпечує відповідність Кодексу.
Е. Ділова етика. Компанії та їхні представники повинні дотримувати ІТандартів етичного поводження - такі як невикористання хабарів, чесна конкуренція, дотримання авторських прав та ін.
Міжнародний стандарт ізо 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
Міжнародна стандарт 150 26000 допомагає організаціям упорядкувати §ІРЮ діяльність в галузі соціальної відповідальності. Ця настанова дає єдине розуміння соціальної відповідальності і детальну інструкцію для всіх організацій.
В 150 26000 враховані всі ті принципи, які названі в Глобальному договорі вОІІ (п. 1.2.2).
Важливо відзначити, що стандарт 150 26000 розроблений не тільки для Ї!інсс-структур, але також і для профспілок, громадських організацій і
державних органів. Він визначає зони відповідальності для кожної організації у її взаєминах із зацікавленими сторонами.
Цей стандарт не є стандартом системи менеджменту і не призначений для сертифікації або обов'язкового чи контрактного застосування.
Питання, що становлять сутність соціальної відповідальності, відбивають очікування суспільства в конкретний момент часу і, отже, постійно змінюються разом із проблемами суспільства і його очікуваннями.
Очікування суспільства
Соціальна відповідальність вимагає розуміння широких інтересів і очікувань суспільства. Соціальна відповідальність базується на повазі правових норм і виконанні юридично обумовлених обов'язків. Однак усвідомлення соціальної відповідальності вимагає також визнання обов'язків по відношенню до інших зацікавлених сторін, причому ці обов'язки не є юридично обов'язковими. Ці обов'язки можуть витікати із загальних цінностей, переконань та етики.
Незважаючи на те, що очікування відповідальної поведінки розрізняються між країнами і культурами, організації варто визнавати і застосовувати універсальні цінності. Ці очікування відображені в міжнародних конвенціях і нормах поведінки, установлених в авторитетних міжурядових інструментах, таких як Загальна декларація прав людини.