Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці в галузі. Буллі В.О. КЛ. 2012. (у...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
865 Кб
Скачать
☆

2.4 Нормативно-правові акти підприємства

Особливістю законодавства України про охорону праці є те, що значна частина питань з охорони праці регулюється нормативно-правовими актами прийнятими на конкретному підприємстві, в установі, організації. Порядок їх прийняття встановлюється централізованим законодавством.

За порядком прийняття локальні нормативні акти поділяються на такі, що приймаються роботодавцем самостійно або за погодженням з працівниками підприємства або їх представниками, і такі, що приймаються загальними зборами найманих працівників.

За предметом правового регулювання локальні нормативно-правові акти можна поділити на такі, що регулюють:

  • організацію управління охороною праці на виробництві;

  • забезпечення перспективного і поточного планування безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

  • організацію проведення навчання з питань охорони праці;

  • встановлення безпечного виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства.

За зовнішньою формою вираження локальні нормативні акти можна поділити на:

  • правила (наприклад, «Правила внутрішнього розпорядку», які визначають обов’язки персоналу);

  • положення («Положення про комісію з питань охорони праці», «Положення про службу охорони праці на підприємстві»);

  • інструкції («Інструкція про порядок організації, та проведення зварювальних робіт на підприємстві»);

  • накази (наказ «Про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідальності нормативним актам про охорону праці»).

Прийняті локальні нормативно-правові акти з охорони праці мають відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів, стандартам про оформлення документів, що забезпечує їх правильне розуміння.

До розробки проекту локального нормативно-правового акту залучаються представники працівників – уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілок, члени комісії з питань охорони праці підприємства, що представляють інтереси найманих працівників.

На роботодавця покладається обов’язок розповсюдження локальних нормативно-правових актів шляхом їх видання, тиражування, придбання у вигляді брошур, плакатів.

Важливе значення у правовому забезпеченні охорони праці на підприємстві, установі, організації належить колективному договору.

Зобов’язання сторін колективного договору з питань охорони праці передбачають систему інженерно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, запобігання виникнення виробничого травматизму і професійних захворювань, зменшення факторів шкідливого впливу на організм працюючих та скорочення кількості робочих місць зі шкідливими та важкими умовами праці, зростання культури виробництва. Такі заходи можуть бути вкладені у вигляді додатка до колективного договору.

Зобов’язання роботодавця полягають у запровадженні ефективної системи управління охороною праці шляхом створення відповідних служб, які забезпечують, комплексне вирішення питань з охорони праці, усунення причин, що призводять до нещасних випадків, у тому числі і виведення з експлуатації будівель та споруд, що перебувають у аварійному стані, проведенні лабораторних досліджень умов праці на їх відповідність законодавчо встановленим нормативам, стимулювання запровадження у виробництво екологічно чистих технологій.

До обов’язків роботодавців належать також своєчасне забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту, проведення навчань з питань охорони праці та обов’язкового медичного огляду, надання пільг.

Колективний договір може містить зобов’язання, що спрямовані на встановлення додаткових пільг в організації охорони праці для окремих категорій працівників, створення належних умов праці інвалідів, неповнолітніх працівників, поліпшення умов праці жінок, їх побутового та медичного обслуговування на виробництві, вивільнення жінок зі шкідливих робіт та нічних змін.

За колективним договором працівники зобов’язуються співпрацювати з роботодавцем та представниками сторін щодо виконання вимог нормативно-правових актів про охорону праці, організації безпечних та нешкідливих умов праці, вживати посилених заходів з метою ліквідації виробничої ситуації, що загрожує життю і здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу, виконувати вимоги правил поводження з машинним, устаткуванням та іншими засобами виробництва.

У колективний договір необхідно включати механізм економічного стимулювання за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів підвищення безпеки та поліпшення умов праці, що передбачено Законом «Про охорону праці».

Сторони колективного договору можуть передбачити й інші пільги та гарантії у сфері охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, хоча можуть передбачити і вищі або додаткові гарантії.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону праці» умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам про охорону праці. Тому у разі включення до його змісту умов, які погіршують правове становище порівняно із законодавством про охорону праці, вони визнаються недійсними.