- •Передмова
- •Тема 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •1.1 Соціальний діалог в галузі охорони праці
- •1.2 Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •1.3 Міжнародні законодавчі основи з питань охорони праці
- •1.4 Директиви єс з охорони праці
- •1.5 Міжнародні організації в області охорони праці
- •1.5.1 Міжнародна організація праці
- •1.5.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •Тема 2 основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.1 Законодавство України про охорону праці
- •2.2 Закон України «Про охорону праці»
- •2.3 Державні нормативні акти з охорони праці
- •2.4 Нормативно-правові акти підприємства
- •Тема 3 Система управління охороною праці в організації
- •3.1 Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •3.1.1 Організаційна структура суоп
- •3.1.2 Настанова з систем управління охороною праці моп-суоп 2001/ ilo-osh 2001
- •3.1.3 Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •3.1.4 Впровадження і функціонування суоп в Україні
- •3.2 Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •3.3 Планування заходів з охорони праці
- •3.4 План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій
- •Тема 4 Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •4.1 Нещасні випадки на виробництві
- •4.2 Розслідування нещасних випадків
- •4.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.4 Облік нещасних випадків
- •4.5 Контроль за розслідуванням нещасних випадків
- •4.6 Методи дослідження виробничого травматизму
- •4.7 Основні заходи з попередження травматизму та професійних захворювань на виробництві
- •Тема 5 Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •5.1 Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •5.2 Загальні вимоги безпеки праці
- •5.2.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •5.2.2 Виробничі шкідливості й методи захисту людини від їхнього негативного впливу
- •5.2.3 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •5.2.4 Електробезпека на підприємствах
- •5.2.5 Вимоги до виробничих приміщень та будівель
- •5.2.6 Вимоги до допоміжних приміщень та будівель
- •5.2.7 Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря
- •5.3 Важкість та напруженість праці
- •Тема 6 актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •6.1 Наукова база охорони праці
- •6.2 Концепція Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки
- •Тема 7 основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •7.1 Класи приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •7.2 Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •7.3 Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •7.5 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •7.6 Пожежна сигналізація і зв’язок
- •7.7 Первинні засоби гасіння пожеж
- •7.8 Порядок оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •7.9 Пожежна техніка
- •7.11 Державний пожежний нагляд
- •Тема 8 державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •8.1 Державний нагляд за охороною праці
- •8.2 Відомчій контроль
- •8.3 Регіональний контроль
- •8.4 Внутрішній контроль
- •8.5 Громадський контроль
- •Тема 9 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •9.1 Страхування від нещасного випадку: завдання, принципи, види
- •9.2 Суб’єкти та об’єкти страхування
- •9.3 Страховий ризик і страховий випадок
- •9.4 Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •9.5 Страхові експерти з охорони праці
- •9.6 Система фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •9.7 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •9.8 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- •9.9 Страхові тарифи
- •9.10 Права та обов’язки застрахованої особи
- •9.11 Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Список літератури
Тема 7 основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
7.1 Класи приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Основою для встановлення на промислових об’єктах нормативних вимог щодо забезпечення їх вибухопожежонебезпеки є визначення категорій приміщень та будівель виробничого та невиробничого призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) – це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, що визначається кількістю та пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених на об’єкті виробництв.
Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д.
Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначання категорії є надмірний тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.
Категорія А (вибухонебезпечна)
Належать приміщення, в яких застосовуються горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші; при їх спалахуванні розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна)
Це приміщення, в яких застосовуються вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші; при їх спалахуванні розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа.
Категорія В (пожежонебезпечна)
Такі приміщення, де знаходяться горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти за умови, що ці приміщення не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г
Відносяться приміщення, де знаходяться негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д
Це приміщення, в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим.
Кількісним критерієм призначення категорії є надмірний тиск (P), який може розвинутися при вибуховому згорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.
При P>5 кПа об’єкт, який розглядається, належить до категорії А або Б залежно від властивостей речовин. При P<5 кПа об’єкт належить до категорії В або Д.
Після визначення категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначається категорія будівель в цілому.
Будівля (будинок) належить до категорії А, якщо в ній сумарна площа приміщень категорії А перевищує 5% площі усіх приміщень, або 200 м2.
Допускається не відносити будівлю до категорії А, якщо сумарна площа приміщень категорій А в будівлі не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих у ній приміщень (але не більше 1000 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Б, якщо одночасно виконуються дві умови:
будівля не належить до категорії А;
б) загальна площа приміщень категорії А і Б перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м2.
Допускається не відносити будівлі до категорії Б, якщо сумарна площа приміщень категорій А і Б не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 3500 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії В, якщо одночасно виконуються дві умови:
будівля не належить до категорії А чи Б;
загальна площа приміщень категорії А, Б, В перевищує 5% (10%, якщо в будівлі відсутні приміщення категорій А і Б) сумарної площі усіх приміщень.
Допускається не відносити будівлі до категорії В, якщо сумарна площа приміщень категорій А, Б, В у будівлі не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 3500 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Г, якщо одночасно виконуються дві умови:
будівля не належить до категорій А, Б або В;
загальна площа приміщень категорії А, Б, В і Г не перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м2.
Допускається не відносити будівлі до категорії Г, якщо сумарна площа приміщень категорій А, Б, В і Г не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 5000 м2) і приміщення категорій А, Б, В обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Д, якщо вона одночасно не належить до категорії А, Б, В або Г.
Визначення категорії будівель в цілому виконується після визначення категорій приміщень. Залежно від встановленої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, передбачається відповідний чинним нормативам комплекс об’ємно-планувальних рішень та профілактичних заходів.
Категорії будівель та приміщень необхідно обов’язково позначати на вхідних дверях.
Категорії приміщень і споруд є одними з головних ознак та умов, на яких грунтуються спеціальні протипожежні заходи (головним чином, капітального характеру).
