- •Передмова
- •Тема 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •1.1 Соціальний діалог в галузі охорони праці
- •1.2 Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •1.3 Міжнародні законодавчі основи з питань охорони праці
- •1.4 Директиви єс з охорони праці
- •1.5 Міжнародні організації в області охорони праці
- •1.5.1 Міжнародна організація праці
- •1.5.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •Тема 2 основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.1 Законодавство України про охорону праці
- •2.2 Закон України «Про охорону праці»
- •2.3 Державні нормативні акти з охорони праці
- •2.4 Нормативно-правові акти підприємства
- •Тема 3 Система управління охороною праці в організації
- •3.1 Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •3.1.1 Організаційна структура суоп
- •3.1.2 Настанова з систем управління охороною праці моп-суоп 2001/ ilo-osh 2001
- •3.1.3 Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •3.1.4 Впровадження і функціонування суоп в Україні
- •3.2 Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •3.3 Планування заходів з охорони праці
- •3.4 План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій
- •Тема 4 Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •4.1 Нещасні випадки на виробництві
- •4.2 Розслідування нещасних випадків
- •4.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.4 Облік нещасних випадків
- •4.5 Контроль за розслідуванням нещасних випадків
- •4.6 Методи дослідження виробничого травматизму
- •4.7 Основні заходи з попередження травматизму та професійних захворювань на виробництві
- •Тема 5 Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •5.1 Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •5.2 Загальні вимоги безпеки праці
- •5.2.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •5.2.2 Виробничі шкідливості й методи захисту людини від їхнього негативного впливу
- •5.2.3 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •5.2.4 Електробезпека на підприємствах
- •5.2.5 Вимоги до виробничих приміщень та будівель
- •5.2.6 Вимоги до допоміжних приміщень та будівель
- •5.2.7 Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря
- •5.3 Важкість та напруженість праці
- •Тема 6 актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •6.1 Наукова база охорони праці
- •6.2 Концепція Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки
- •Тема 7 основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •7.1 Класи приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •7.2 Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •7.3 Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •7.5 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •7.6 Пожежна сигналізація і зв’язок
- •7.7 Первинні засоби гасіння пожеж
- •7.8 Порядок оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •7.9 Пожежна техніка
- •7.11 Державний пожежний нагляд
- •Тема 8 державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •8.1 Державний нагляд за охороною праці
- •8.2 Відомчій контроль
- •8.3 Регіональний контроль
- •8.4 Внутрішній контроль
- •8.5 Громадський контроль
- •Тема 9 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •9.1 Страхування від нещасного випадку: завдання, принципи, види
- •9.2 Суб’єкти та об’єкти страхування
- •9.3 Страховий ризик і страховий випадок
- •9.4 Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •9.5 Страхові експерти з охорони праці
- •9.6 Система фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •9.7 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •9.8 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- •9.9 Страхові тарифи
- •9.10 Права та обов’язки застрахованої особи
- •9.11 Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Список літератури
7.8 Порядок оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.
Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення. Якщо в одному приміщенні розміщені декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.
Покривала повинні мати розмір не менш як 11 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання легкозаймистих та горючих речовин розміри покривал можуть бути збільшені: 21,5 м, 22 м.
Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об’єктів. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250–300 м2 захищуваної площі.
Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0,2 м3 і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3.
Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м – 1 шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт.
Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.
Будівлі та споруди, які зводяться та реконструюються, мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:
на 200 м2 площі підлоги – один вогнегасник (якщо площа поверху менша 200 м2 – два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;
на кожні 20 м довжини риштування (на поверхах) – один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштування – бочка з водою;
на 200 м2 площі покриття з горючим утеплювачем або горючими покрівлями – один вогнегасник, бочка з водою, ящик з піском;
у місці встановлення теплогенераторів, калориферів – два вогнегасники та ящик з піском на кожний агрегат.
У вищезазначених місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л.
Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється згідно з нормами залежно від їх вогнегасної спроможності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів у захищеному приміщенні або на об’єкті, що потребує захисту (стандарт ISO N 3941-77):
Крім перерахованих параметрів, береться до уваги також категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Вибір типу вогнегасника (пересувний чи переносний) обумовлений розмірами можливих осередків пожеж; у разі збільшених їх розмірів рекомендується використовувати пересувні вогнегасники.
Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель та споруд; 30 м – для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м – для приміщень категорій В, Г; 70 м – для приміщень категорії Д.
У місцях наявності великої кількості легкозаймистих та горючих речовин доцільно встановлювати стаціонарні або пересувні вогнегасники типу ОВП-100, ОУ-25, ОУ-80, ОП-100, ОПА-100, ОП-250 і т.п.
Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.
