- •Передмова
- •Тема 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •1.1 Соціальний діалог в галузі охорони праці
- •1.2 Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •1.3 Міжнародні законодавчі основи з питань охорони праці
- •1.4 Директиви єс з охорони праці
- •1.5 Міжнародні організації в області охорони праці
- •1.5.1 Міжнародна організація праці
- •1.5.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •Тема 2 основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.1 Законодавство України про охорону праці
- •2.2 Закон України «Про охорону праці»
- •2.3 Державні нормативні акти з охорони праці
- •2.4 Нормативно-правові акти підприємства
- •Тема 3 Система управління охороною праці в організації
- •3.1 Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •3.1.1 Організаційна структура суоп
- •3.1.2 Настанова з систем управління охороною праці моп-суоп 2001/ ilo-osh 2001
- •3.1.3 Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •3.1.4 Впровадження і функціонування суоп в Україні
- •3.2 Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •3.3 Планування заходів з охорони праці
- •3.4 План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій
- •Тема 4 Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •4.1 Нещасні випадки на виробництві
- •4.2 Розслідування нещасних випадків
- •4.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.4 Облік нещасних випадків
- •4.5 Контроль за розслідуванням нещасних випадків
- •4.6 Методи дослідження виробничого травматизму
- •4.7 Основні заходи з попередження травматизму та професійних захворювань на виробництві
- •Тема 5 Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •5.1 Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •5.2 Загальні вимоги безпеки праці
- •5.2.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •5.2.2 Виробничі шкідливості й методи захисту людини від їхнього негативного впливу
- •5.2.3 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •5.2.4 Електробезпека на підприємствах
- •5.2.5 Вимоги до виробничих приміщень та будівель
- •5.2.6 Вимоги до допоміжних приміщень та будівель
- •5.2.7 Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря
- •5.3 Важкість та напруженість праці
- •Тема 6 актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •6.1 Наукова база охорони праці
- •6.2 Концепція Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки
- •Тема 7 основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •7.1 Класи приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •7.2 Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •7.3 Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •7.5 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •7.6 Пожежна сигналізація і зв’язок
- •7.7 Первинні засоби гасіння пожеж
- •7.8 Порядок оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •7.9 Пожежна техніка
- •7.11 Державний пожежний нагляд
- •Тема 8 державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •8.1 Державний нагляд за охороною праці
- •8.2 Відомчій контроль
- •8.3 Регіональний контроль
- •8.4 Внутрішній контроль
- •8.5 Громадський контроль
- •Тема 9 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •9.1 Страхування від нещасного випадку: завдання, принципи, види
- •9.2 Суб’єкти та об’єкти страхування
- •9.3 Страховий ризик і страховий випадок
- •9.4 Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •9.5 Страхові експерти з охорони праці
- •9.6 Система фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •9.7 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •9.8 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- •9.9 Страхові тарифи
- •9.10 Права та обов’язки застрахованої особи
- •9.11 Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Список літератури
4.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
Спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки зі смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості шкоди, завданої їх здоров’ю;
випадки смерті працівників на підприємстві;
випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.
Про нещасний випадок, зазначений у вищенаведеному переліку, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити за встановленою формою з використанням засобів зв’язку:
територіальний орган Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;
орган прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;
орган, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності – місцевій держадміністрації);
установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, – у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);
первинну профспілкову організацію, членом якої є потерпілий;
орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, яка залежно від кількості потерпілих або загиблих, характеру і можливих наслідків аварії, що спричинила нещасний випадок, призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства, або наказом Держгірпромнагляду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Спеціальну комісію очолює посадова особа Держгірпромнагляду. Керівник підприємства призначає для узгодженої участі в розслідуванні свого представника (керівника чи спеціаліста служби охорони праці або іншу особу), який включається до складу спеціальної комісії.
До складу спеціальної комісії також включається представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів.
Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи спеціалістів. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи, роботодавець здійснює в розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат.
Під час спеціального розслідування роботодавець зобов’язаний:
зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасний випадок, пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устаткування, інструменту, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;
створити належні умови для роботи спеціальної комісії, забезпечити її для цілей розслідування транспортними засобами, засобами зв’язку, службовими приміщеннями;
організувати у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;
забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;
у разі потреби роботодавець зобов’язаний за рішенням спеціальної комісії утворити експертну комісію із залученням до її роботи за рахунок коштів підприємства експертів – спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці;
організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.
Після затвердження акта форми Н-5 роботодавець у п'ятиденний строк зобов’язаний:
видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, який додається до матеріалів спеціального розслідування;
притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій;
надіслати копії матеріалів розслідування органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні.
Примірник матеріалів спеціального розслідування залишається на підприємстві та зберігається протягом 45 років.
