Методика навчання передачам і ловлі м'яча

Пер'ш ніж навчати ловлі м'яча від партнера, до­цільно навчити жонглювати м'ячем. Існує ряд вправ, основними з яких є:

підкинути м'яч перед собою і зловити;

підкинути м'яч і після відскоку зловити;

підкинути м'яч над головою, спиною, ногою, під ногою і зловити;

ловля м'яча після відскоку від стінки. Усі вправи слід починати з ловлі м'яча двома, а потім однією рукою.

Для навчання передачі можна використовувати вправи:

тримаючи м'яч перед собою, перекочувати пальця­ми з однієї руки в іншу;

перекочувати м'яч з рук в руки, переміщати його навкруг тулуба, спочатку стоячи на місці, а потім в русі;

і.мічація кидків, міцно тримаючи м'яч пальцями або тримаючи ного вільно на долоні.

Навчання будь-якому прийому ловлі або передачі м'яча починається після пояснення і показу прийому. Потім ті, що навчаються, виконують його самостійно. Виявлені помилки одразу виправляються. Слід пам'я­тати, що легше попереджувати помилки, ніж їх потім виправляти. Передачу і ловлю м'яча вивчають спо­чатку стоячи на місці, а потім в русі.

Ведення м'яча. В процесі гри га'ндболісту дозволя­ється вести м'яч, ударяючи ни'м об майданчик (рис. 4), Ведення буває одноударним і багатоударним. При одноударному веденні гравець ло'вить м'яч, робить з ки.м три кроки, потім ударяє ним о'б майданчик, ло­вить м'яч, який відскочив, знову робить три кроки, а потім віддає м'яч партнеру або робить кидок по' во­рогах. Багатоударпе ведення здійснюється послідов­ними поштовхами м'яча нальця'ми однієї руки об по­верхню майданчика.

Вправа для вдосконалення ведення м'яча

1. Ведення м'яча поперемінне правою і лівою ру­кою.

2. Ведення м'яча без зорового контролю.

3. Ведення м'яча, обводячи пе'р'епони.

4. Ведення м'яча з обертами на 180° та 360 °.

5. Ведення м'яча, рухаючись боком або спиною вперед.

6. Два гравці, ведучі м'ячі, намагаються виби/и м'яч один в одного, зберігаючи своє ведення.

7. Один гра.нець веде м'яч, а інший намагається в нього вибити або перехопити.

Помилки при веденні м'яча:

дуже закріплена кисть і поштовхи м'яча об підлогу різкі і дужі; гравець дивиться на м'яч і не бачить партнерів і суперників; дужі або слабкі поштовхи м'яча об підлогу; м'яч ударяється о'б підлогу близько від ніг або дуже далеко ('в першому випадку гравець не може швидко бігти, а в другому це веде до втра­ти м'яча).

Методика навчання веденню м'яча

З'начних помилок, як правило, при веденні м'яча не буває, тому достатньо хорошого показу, щоб їх уникнути. Що стосується методики навчання веденню, то спочатку ведення виконують на місці, потім в ру­сі, а потім в ігрових ситуаціях або в естафетах. Після засвоєння техніки ведення м'яча слід давати завдан­ня, коли гравець веде м'яч і одночасно підраховує або свої кроки, або світильники в залі і т. ін.

Кидок — завершуючий прийом для взяття воріт противника. Розрізняють кидки: в опорному положен­ні з місця і в русі і кидок у стрибку. Кидок в опор­ному положенні з місця іюказаний на рис. 5. З вихід­ного положення (основна стійка) з м'ячем гандболіст

робить крок однією ногою вперед і відставляє другу ногу назад та займає вихідне положення для кидка (рік'. 5, позиція /). Після кидка зразу відставлена но­га переноситься вперед і гальмує рух (позиція 4).