Методика навчання техніці гри воротаря

Освоєння техніки гри воротаря доцільно починати із зміцнення онорно-.'.і'язового апарату, всебічного зміцнення м'язів і рухливості в суглобах.

При навчанні використовують захисні пристосуван­ня: бандаж із захисною раковиною, товстин костюм, високі кеди, рукавички. Прийоми переміщення у во­ротах і своїй зоні варто відпрацьовувати з вибором позиції у воротах.

Спочатку приставні кроки при переміщеннях роб­ляться маленькими, потім вони подовжуються. Чим менше воротареві доподнться робити кроків у грі, сте­жачії і переміщуючись услід за м'ячем, тим вище його готовте 11, підбити кидок. Знаходячись у воротах, во­ротар весі) час контролює своє становище, доторкую­чись до бокових стойок воріт. При розминці воротаря кидки по воротах робляться спочатку несильно, в од-

не місце воріт, потім сила кидка збільшується, зміню­ється і напрям польоту м'ячів. Для покращення реак­ції воротаря на м'яч, що летить, варто включати у кожне тренування вправи на увагу і на реакцію. На­вчивши воротаря стояти у воротах, після освоєння технічних прийомів затримування м'яча переходять до навчання грі на виходах.

Тактика гри і методика навчання

Тактика гри — це сукупність індивідуальних, групових і командних дій гравців у нападі і захисті, спрямованих на розв'язання двох завдань: закинути м'яч у ворота суперника; забезпечити захист своїх во­ріт. Обидва завдання складні і мають різні підходи до їх вирішення.

Застосовуючи різні технічні прийоми і .взаємодію­чи між собою, гравці долають опір суперника на шля­ху до його воріт і намагаються їх поразити. Не менш важливим є і захист своїх воріт, для чого спортсмени створюють перепону на шляху суперника до воріт і не дають зробити прицільний кидок по воротах.

Успіх команди обумовлюється правильною органі­зацією нападу і захисту з урахуванням сильних і слаб­ких сторін гри команди суперника і своєї команди.

Тактика нападу індивідуальні дії

У сучасному гандболі індивідуальні дії гравців створюють рухливість і динамічність гри. Використо­вуючи різні способи пересування, передачі, кидки, ве­дення і обманні рухи, гравці вивільняються від опіки суперників і створюють сприятливу обстановку для взяття воріт суперника. Чим правдоподібніше викону­ються обманні рухи гравців у нападі, тим важче за­хисникові дати опір.

Крім награних комбінацій, велике значення має ім­провізація. Імпровізуючи, спортсмен використовує різ­ні способи пересування, передач, кидків, фінтів, ство­рює сприятливі умови для взяття воріт як особисто для себе, так і для партнера, і для команди в цілому.

Індивідуальні тактичні дії полягають у виборі міс­ця на майданчику, вмінні своєчасно звільнитися від опіки захисника, здатності доцільно застосовувати пе­редачі, кидки, ведення м'яча і обманні дії.

Щоб звільнитися від захисника, гравці здійснюють пересування, зупинки, повороти, аналізуючії дії грав­ців суперника в захисті. Визначивши слабкі сторони суперника, гравці нападу використовують їх в реалі­зації своїх дій у нападі.

Звільнюючись від захисника, гравець створює пе­редумову одержання м'яча від партнера. Оволодівши м'ячем, він намагається виконати кидок по воротах або пер'едати м'яч. У кожній ігровій ситуації нападаю­чий повинен швидко оцінити обстановку, вибрати із свого технічного арсеналу спосіб пересування, спо'сіб і напрямок кидка.

Кидки м'яча у ворота. Оволодівши різними спосо­бами кидків, гравець у конкретній ситуації повинен обрати спосіб кидка, а потім сильно і точно направи­ти м'яч у ворота. М'яч кидають у незахищену частину воріт. Воротар стоїть у центрі — кидають у верхні і нижні кутки воріт. Воротар вийшов упер'ед — кидок виконується з навісною траєкторією.

Навчання індивідуальним тактичним діям необхід­но починати з перших занять.

Пересування і застосування їх при вибо'рі місця. Тим, хто навчаються, необхідно розповісти про зна­чення пересува'нь, про способи пересувань, про так­тичне призначення їх.

До пересувань відиосягься: ходьба, біг, ривки, зу­пинки, повороти, стр'ибки, падіння.

Передачі м'яча дозволяють взаємодіяти двом грав­цям, а тому спортсмени но-винні досконало оволодіти їх техніксто. Навчання передачам здійснюється спо­чатку на місці, а потім у русі.

Ведення м'яча використовують для пересування на позицію, зручну або-для кидка, або для передачі м'я­ча, з метою звільнитись від партнера при зустрічному і перехресному пересуванні, а також для виграшу часу, контролю за м'ячем. Веденням не можна захоплюва­тися, воно уповільнює темп гри та ускладнює групо­ві і командні дії гравців у нападі.

Обманні рухи (фі'нти) органічно пов'язані між со­бою і допомагають нападаючим звільнитися під опіки та виконувати передачу або кидок,

Застосовуючи обманні рухи (фінти), нападаючий повинен спостерігати за захисником і негайно вико­ристовувати його помилку.