23. Комунікативне праворозуміння та герменевничне праворозуміння. Право як наслідок індивідуального інтелектуального визнання.

Комунікативне праворозуміння започатковано на Заході (Рікьор, С.І. Максимов, О.В. Поляков.

Право регулює за допомогою прав і обов’язків у контактах між людьми. Право це продукти комунікації

Щоб дізнатися що таке право? Треба звернутися до комунікації «Право як діалог» поза діалогом, реальних прав і обов’язків немає. Право це результат і прояв діалогу. Право – це акт визнання (психічного) – право виникає тоді, коли одна людина визнає іншу людину як S права, як людину котра має права та обов’язки, має правоздатність. Людину, носієм прав і обов’язків визнає не закон, держ., а інша людина. Виникнення права ставиться в залежність від визнання інших.

ГЕРМЕНЕВТИКА ЮРИДИЧНА - (грец.) — мистецтво тлумачення, розуміння, від — пояснюю, тлумачу) — одна з доктрин теорії природного права. її прихильники (А. Кауфман, В. Хассемер та ін.) трактують це право як таке, що історично розвивається і є «справедливим для даного часу».

У процесі герменевтич. праворозуміння щоразу, в кожній конкр. дії, досягається відповідність належного та наявного, закону і факту. У результаті норма позит. права і «фактичний порядок речей», належне і наявне приводяться у відповідність і виникає «конкретне, реальне, історичне право». Розуміння та реалізація позит. права суддями й адміністраторами є не лише його застосуванням — своєю діяльністю вони практично створюють правові норми. Завдяки цій діяльності та праворозумінню і функціонує «конкретне історичне право».

Суть цього напрямку можна охарактеризувати так: джерелом знань є досвід і тільки досвід; методом науки є індукція і тільки індукція; предметом дослідження можуть бути факти і тільки факти.

Позитивізм вимагає фактів.

1. право можна перевірити практичним досвідом

2. вносить ясність, чіткість.

3. не шукайте права за межами законодавства

«Герменевтика» - це загальна теорія розуміння: будь-яке праворозуміння повинно спиратися на загальну теорію розуміння.

23. Комплексні (інтегральні) різновиди позитивістського праворозуміння: загальна характеристика

Рабінович до інтегральних різновидів відносить марксистське та антропологічне праворозуміння

1 Марксистське праворозуміння (самі автори не називали його комплексним)- 1844 «Положення робочого класу в Англії» - перша книга Енгельса в «Маніфесті Комуністичної партії», право є піднесеною до закону волею панівного класу, зміст якої визна­чається матеріальними умовами життя цього класу.

• зміст класових інтересів, що відображенні у праві, визначається матеріальними відносинами, носіями яких є власники основних засобів, що утримують державну владу;

• право – це соціальне явище, в якому воля класу отримує державно-нормативний вираз.

Інтегративний тому що:

1)воля панівного класу – феномен психіки – відсилає до колективної психіки

2)визначається матер.умовами – соц.відносини – право виростає в соц.умовах життя,матер.умовах життя суспільства

- містить соціологічний елемент

3)піднесення до загального – (закону) – легізм,нормативізм