17) Аналітична юриспруденція Дж.Остіна.

1863р він опублікував книгу «Лекції з юриспруденції» право як наказ суверена (команда, веління). Право — це волевиявлення держави.

Висновки

• предметом юридичної науки є законодавсто.

• Основним методом дослідження є формальна логіка

• Завдання праворозуміння — дослідити право

• Юр. Наука має займатися систематизацією законодавства, тлумаченням з-ва, усувати суперечності.

Основний аналіз — логічний аналіз , тому юриспруденція Дж. Остіна аналітична юриспруденція. Остін пояснював, що закон – це правило, встановлене для панування з боку однієї особи, що мислить, над іншою. З його точки зору, є закони Божі й закони людські. Божі не мають юридичного значення. Людські закони поділяють на позитивні та позитивну мораль.

Позитивні закони встановлюють політичні керівники для політичних підлеглих чи самі громадяни, щоб здійснити свої юридичні права, які їм надано. Правила позитивної моралі або моральні закон, не встановлені вищим політичним керівництвом для своїх підлеглих, включають такі правила, як статути клубів, закони моди, міжнародне право.

Отже за Остіном, закон - це певна команда. Проте він відрізняє закон від такої команди, яка подається з приводу якогось конкретного випадку чи стосується конкретної особи чи події. Закон є командою чи наказом, що зобов’язують особу чи осіб діяти певним чином завжди або утримуватися від певних дій.

Остін підкреслював, що право є реальним фактом, створеним державою. За його визначенням, право - це "норма, встановлена з метою керування однією розумною істотою з боку іншої розумної істоти, яка має владу над першою".

Остін розрізняє і розмежовує етику (область оцінок, думок про добро, зло і ін.), науку про законотворчість (уявлення про те, яким повинне бути право) і власне науку про право, юриспруденцію. Остання "має справу із законами, або правом у власному сенсі цього слова, без розгляду того, погані вони або хороші". У такому розумінні право - наказ влади, звернений до керованого, обов'язковий для підпорядкованого під загрозою застосування санкції у разі невиконання наказу. Першорядне значення для юриспруденції має формальна логіка, або "логіка правових конструкцій"

18) “Чисте” вчення про право г.Кельзена.

У Відні він вів семінари тому називається „віденська школа права”

Що таке право? Воно на перший погляд збігається з поглядом Дж. Остіна. Право- це норми, правила поведінки. Норми за Кельзеном не встановлюються державою. З конституції „виростають” закони — з них постанови — а потім індивідуальні акти. Юр. Наука повина займатись виключно дослідженням норм.

«Чисте правознавство» — книга Кельзена (нормативізм, чиста природа права)

У своїй «чистій теорії права» Кельзен намагався розглянути універсальні моменти права (позитивного права), виключивши з нього випадкові та такі історичні елементи, як ідеали справедливості або соціальні умови. Значною мірою він визначає природу права, застосовуючи розрізнення світу сущого і світу належного. На думку Кельзена, природа права належить виключно до світу належного. На думку Кельзена , коли допущено несправедливість, то повинна бути дія (санкція) як наслідок цієї несправедливості. Право на життя означає лише те, що в разі вбивства людини проти вбивства буде застосовано силу.

«Чиста теорія права» Кельзена є теорією чинного права і не ставить питань, пов’язаних з його справедливістю, не відносить чинне позитивне право до доброго чи позитивного. Будь-який порядок з точки зору «чистої теорії права» є справедливим.

Г. Кельзен намагається пом’якшити статус права як команди. Звужує сферу державного свавілля. Для цього він пропонує концепцію «повноважень», тобто, право діє не тому що має повноваження на примусове застосування сили. Ну думку Кельзена, держава відрізняється від зграї робітників лише тим, що має повноваження на примусове підкорення. Отже, правовий характер має не всякий примусовий припис, а лише той, що походить від владної інстанції, яка має на це відповідні повноваження.