- •Питання для контролю
- •Концептуальний плюралізм у суспільних (гуманітарних) науках як їх закономірна властивість. Його гносеологічні, соціальні та інші витоки (причини). Праворозуміння: поняття та класифікація.
- •Залежно від того, чи виникнення права пов’язується з людською свідомістю або за онтологічним статусом. Причини виникнення права (онтологічний критерій):
- •2) Поняття філософії права та її предмета: сучасні інтерпретації.
- •3) Складові філософії права: проблеми структуризації.
- •4) Як співвідносяться загальна теорія права і держави (праводержавознавство) та філософія права: “окремішність”?: ціле й частина? частина й ціле? загальне й особливе? особливе й загальне?
- •5)Основні функції філософії права.
- •6) Чи залежить якість (ефективність) професійної діяльності юриста від його філософсько-правових поглядів (знань, уявлень)?
- •8) Загальне поняття методології філософії права. Її склад (структура).
- •9) Концептуальні підходи у науці філософії права як фундамент її методології (поняття, види, загальна характеристика).
- •7) Предмет філософії права – найзагальніші праводержавні закономірності – як визначальний чинник формування її методології. Класифікація таких закономірностей.
- •10) Методи та способи (прийоми) дослідження у філософії права (поняття, види, загальна характеристика).
- •11) Потреби, інтереси та інші чинники, що впливають на застосування методології філософсько-правових досліджень. Методологічна дисципліна та її постулати.
- •12) Трансформаційні перетворення у методології сучасної вітчизняної філософії права та інших галузей юридичної науки (причини, стан, тенденції).
- •13) Термін “право” як засіб позначення низки понять, котрі відображають відповідні явища (герменевтико-лінгвістичний механізм та закономірності).
- •14) Поняття праворозуміння. Класифікація основних напрямків філософії права (типів праворозуміння).
- •15) Сутність і причини існування позитивістського типу право розуміння. Основні етапи його розвитку. Різновиди.
- •16) Юридичний (легістичний) позитивізм: загальна характеристика
- •1. Класичний позитивізм Дж. Остіна
- •2. «Чисте вчення про право» г. Кельзен.
- •3. Аналітична юриспруденція
- •17) Аналітична юриспруденція Дж.Остіна.
- •18) “Чисте” вчення про право г.Кельзена.
- •Концепція “первинних” і “вторинних” правил х.Херта.
- •Соціологічний позитивізм: загальна характеристика
- •21.Школа “вільного права” (є.Ерліх, Канторович, Жені).
- •22.Право як інструмент соціального контролю за боротьбою інтересів (р.Паунд).
- •Юридичний реалізм (к.Левеллін, Дж. Френк).
- •Правовий інституціоналізм (л. Дюгі, м. Оріу).
- •Психологічний позитивізм у філософії права: загальна характеристика
- •Правопсихологічна концепція л.Петражицького та її подальші прояви.
- •Екзістенціалістське праворозуміння
- •Комунікативне праворозуміння та герменевничне праворозуміння. Право як наслідок індивідуального інтелектуального визнання.
- •Комплексні (інтегральні) різновиди позитивістського праворозуміння: загальна характеристика
- •Марксистське праворозуміння.
- •Антропологічне праворозуміння.
- •Здобутки й проблеми позитивістського підходу до праворозуміння.
- •Загальна характеристика “природного” праворозуміння. Основні його різновиди (класифікації).
- •Філософсько-антропологічний підхід – методологічний фундамент сучасного наукового “природного” праворозуміння.
- •36.Основоположні права людини – онтологічна основа “природного” праворозуміння у хх-ххі ст.
- •39Соціальна сутність основоположних прав людини.
- •40. Зміст і обсяг прав людини як їх, відповідно, якісна й кількісна характеристики. Діалектика універсального й конкретно-історичного у феномені прав людини
- •Гідність людини як фундамент усіх її основоположних “природних” прав.
- •42Проблеми класифікації прав людини.
- •43.Здійснення прав людини проблеми його обмежування. Межі прав людини (поняття, класифікація). Принципи та підстави встановлення та застосування правообмежень.
- •44. Загальні тенденції розвитку прав і свобод людини (соціально-філософський аспект).
- •45.Діалектика універсалізації назв та урізноманітнення змісту й меж прав людини. Стандарти прав людини.
- •Верховенство права як панування прав людини у суспільстві та державі.
- •47. Загальне поняття цінностей. Їх класифікація.
- •48. Поняття цінності права. Аксіологія “природного” права і позитивного права.
- •51. Цінність права для суспільства; її показники.
- •52 Необхідність і проблеми зростання цінності права в умовах глобалізації.
- •53Правовиховні аспекти аксіології права.
10) Методи та способи (прийоми) дослідження у філософії права (поняття, види, загальна характеристика).
Дослідницький метод — заснована на певному концептуальному підході система процедур, інтерпретації філософських та загально-наукових понять та їх застосування у дослідженні предмета ФП.
Методи дослідження засновані на певному концептуальному підході.
Види методів дослідження:
Загально-наукові, категорії вживаються у всіх науках, хоча не мають філософського рівня узагальнення. Система, структура, функція.
Система — в праві переважно системні явища(с-ма права, с-та законодавстава)
Структура — щоб відобразити сталі, закономірні звязки між елементами с-ти.
Функція — напрямок, зміст впливу одного явища, на інше. Ф-ці д-ви, права.
Спеціально-наукові (філософсько правові) – це процедура інтерпретації та застосування практично загальних понять в процесі дослідження того явища, яке відображається терміном «право» Прийоми та способи дослідження. Дослідницький спосіб — це засновані на певному концептуальному підході та відповідному дослідн. методі діяльності, операції (фізичні, розумові) спрямовані на встановлення та інтерпретацію тих фактів, які входять до предмету ФП.
Способи дослідження
Емпіричний (збір інформації про факти)
Теоретичний (аналіз, синтез, конкретизація)
Основіні філософські категорії:
Реальність(дійсність, існування, буття) Нереальність (Недійсність, Неіснування, НЕбуття) напр. ПРЕЗУМПЦІЯ
Об’єктивне і суб’єктивне/ Причина і наслідок/ Сутність, зміст, форма (форма держави, зміст договону)
11) Потреби, інтереси та інші чинники, що впливають на застосування методології філософсько-правових досліджень. Методологічна дисципліна та її постулати.
Фактори, від яких залежить вибір методології дослідження
В умовах плюралізації виникає питання чи довільним є вибір методів.
ФАКТОРИ:
Потреби та інтереси — це впливає на вибір концептуальних підходів
Розвиток науки (в широкому розумінні) знання можна використовувати при наступних дослідженнях, при наступному розвитку знань.
Домінуючий в суспільстві морально-етичний клімат, пануюча ідеологія.
Особисті якості, можливості, здібності дослідника
Методологічна дисципліна — певні правила, щоб дослідження привело до правильних результатів. Мається на увазі логічна, пізнавальна дисципліна.
Вона проявляється в таких пізнавальних постулатах:
Принципи методологічної дисципліни —
1.методи дослідження залежать від предмету дослідження, визначаються ним. Предмет веде за собою метод.
2. дослідження повинно спрямовуватись на розкриття сутності явища. Сутність права — здатність задовольнити потреби певних субєктів
3. дослідження, висновки, результати повинні мати х-р обєктивної істини.
При чому таку істину можна перевірити за допомогою різних критеріїв. Правильна істина може бути лише одна. В суспільних науках багато оціночних понять.