4) Як співвідносяться загальна теорія права і держави (праводержавознавство) та філософія права: “окремішність”?: ціле й частина? частина й ціле? загальне й особливе? особливе й загальне?

„Філософія” – любов до мудрості – належать ті положення і висновки, які є слушними для будь-яких правил без вийнятку (такі висновки мають статус філософських знань, а якщо щодо окремих явищ – то це будуть галузеві знання).

Співвідношення філософії права із загальною теорією права і держави.

4 варіанти (різновиди) співвідношення цих наук:

1. це окремі самостійні науки і розвиваються окремо. Філософія права є частиною науки філософії.

2. вони не є незалежними, а є залежними – ця залежність проявляється у 2 варіантах:

- ФП є частиною загальної теорії; тобто ФП не може не користуватися висновками загальної теорії права.

- теорія права є частиною ФП; Загальна теорія права конкретизує висновки ФП.

3.Є загальна теорія права і філософія права є її частина. Заг. Теорія права повинна давати відповідь на пит. Що таке право, його сутність?

А це проблема філософська.

Філософія права це юридична наука.

4.Вони мають спільну територію, спільний об’єкт пізнання. Кожна з цих наук досліджує право по своєму, хоча об’єкт в них співпадає.

5)Основні функції філософії права.

Функції філософії права.

Функції – основні напрямки впливу на соціум на людину, на суспільне життя.

1. констатуюча – філософія права констатує, встановлює, фіксує наявність тих явищ, які відображаються правом – ця функція спрямована на формування онтології права (ще називається інформаційною функцією);

1. інтерпретаційна – філософія права, покликана розкривати соціальну сутність тих явищ, які відображаються поняттям „право”;

2. евристична – філософія права повинна виявляти закономірності існування та розвитку права (відривальна філософія);

3. прогностична (від прогноз) – філософія права покликана передбачати зміни, які вважаю⓺ься правом;

4. методологічна – знання філософії і права здатні далі слугувати методом для розвитку нових знань;

5. ідеологічна – виховна – філософія слугує засобом впливу, формування свідомості людини, бере участь у формуванні різних форм соціуму, у виробленні світогляду (філософія права – це світоглядна наука)

6) Чи залежить якість (ефективність) професійної діяльності юриста від його філософсько-правових поглядів (знань, уявлень)?

Філософія права допомагає уникнути догматичного ставлення до права, як зазначає В. Кузнєцов у своєму підручнику «Філософія права. Історія і сучасність». Студент має усвідомити, що власне розуміння права можна здобути лише шляхом порівняння правових ідей і концепцій, їх аналізу, пошуків своїх аргументів pro і contra.

Цілком очевидно, що вміння усвідомити високий гуманістичний зміст своєї діяльності, філософськи обґрунтувати свою теоретичну позицію і прийняти практичне рішення є ознакою високого професіоналізму і громадянської чесності юриста. Таке обґрунтування, особливо у сфері практичних рішень, не завжди усвідомлюється, однак воно значною мірою визначається домінуючими установками світогляду юристів, на формування якого покликана впливати філософія права. Спроби вирішувати фундаментальні теоретичні проблеми юриспруденції без філософського обґрунтування призводить, як правило, до релятивізму або догматизації.

Таким чином, необхідність вивчення студентами юридичних вузів філософсько-правових знань визначається насамперед, потребами їхньої майбутньої спеціальності. Вивчення філософії права значною мірою сприяє фундаменталізації освіти майбутніх юристів, їхньому розвиткові як самостійно мислячих, політично незаангажованих громадян. Можна приєднатися до позиції відомого британського філософі права Г. Харріса, який вважає, що філософія права «…не є частиною підготовки юриста як юриста, її існування, я думаю, пов’язано з більш важливою метою – підготовкою юриста як громадянина і громадянина як критика права».

Ця позиція досить чітко пояснює те основне місце, що його посідає філософія прав в системі юридичних та інших гуманітарних наук і навчальних дисциплін, об’єктами вивчення яких є право і держава, а також ту вагу, що приділяється в західних університетах викладанню цієї дисципліни вже протягом багатьох століть.

Хоч філософія права не ставить за мету вирішувати конкретні проблеми правознавства, а лише допомагає досліднику-юристу чіткіше усвідомити власну позицію, впорядкувати знання, по-новому подивитись на свій предмет у світлі більш широкого підходу, проте всі центральні, фундаментальні проблеми правознавства знаходить своє вирішення чи, принаймні, їх обґрунтування саме на філософському рівні. Саме у цьому полягає одна з «загадок» такого феномену, як право, і ця обставина визначає фундаментальну роль філософії права в системі правознавства як загальнометодологічної дисципліни.