- •Питання для контролю
- •Концептуальний плюралізм у суспільних (гуманітарних) науках як їх закономірна властивість. Його гносеологічні, соціальні та інші витоки (причини). Праворозуміння: поняття та класифікація.
- •Залежно від того, чи виникнення права пов’язується з людською свідомістю або за онтологічним статусом. Причини виникнення права (онтологічний критерій):
- •2) Поняття філософії права та її предмета: сучасні інтерпретації.
- •3) Складові філософії права: проблеми структуризації.
- •4) Як співвідносяться загальна теорія права і держави (праводержавознавство) та філософія права: “окремішність”?: ціле й частина? частина й ціле? загальне й особливе? особливе й загальне?
- •5)Основні функції філософії права.
- •6) Чи залежить якість (ефективність) професійної діяльності юриста від його філософсько-правових поглядів (знань, уявлень)?
- •8) Загальне поняття методології філософії права. Її склад (структура).
- •9) Концептуальні підходи у науці філософії права як фундамент її методології (поняття, види, загальна характеристика).
- •7) Предмет філософії права – найзагальніші праводержавні закономірності – як визначальний чинник формування її методології. Класифікація таких закономірностей.
- •10) Методи та способи (прийоми) дослідження у філософії права (поняття, види, загальна характеристика).
- •11) Потреби, інтереси та інші чинники, що впливають на застосування методології філософсько-правових досліджень. Методологічна дисципліна та її постулати.
- •12) Трансформаційні перетворення у методології сучасної вітчизняної філософії права та інших галузей юридичної науки (причини, стан, тенденції).
- •13) Термін “право” як засіб позначення низки понять, котрі відображають відповідні явища (герменевтико-лінгвістичний механізм та закономірності).
- •14) Поняття праворозуміння. Класифікація основних напрямків філософії права (типів праворозуміння).
- •15) Сутність і причини існування позитивістського типу право розуміння. Основні етапи його розвитку. Різновиди.
- •16) Юридичний (легістичний) позитивізм: загальна характеристика
- •1. Класичний позитивізм Дж. Остіна
- •2. «Чисте вчення про право» г. Кельзен.
- •3. Аналітична юриспруденція
- •17) Аналітична юриспруденція Дж.Остіна.
- •18) “Чисте” вчення про право г.Кельзена.
- •Концепція “первинних” і “вторинних” правил х.Херта.
- •Соціологічний позитивізм: загальна характеристика
- •21.Школа “вільного права” (є.Ерліх, Канторович, Жені).
- •22.Право як інструмент соціального контролю за боротьбою інтересів (р.Паунд).
- •Юридичний реалізм (к.Левеллін, Дж. Френк).
- •Правовий інституціоналізм (л. Дюгі, м. Оріу).
- •Психологічний позитивізм у філософії права: загальна характеристика
- •Правопсихологічна концепція л.Петражицького та її подальші прояви.
- •Екзістенціалістське праворозуміння
- •Комунікативне праворозуміння та герменевничне праворозуміння. Право як наслідок індивідуального інтелектуального визнання.
- •Комплексні (інтегральні) різновиди позитивістського праворозуміння: загальна характеристика
- •Марксистське праворозуміння.
- •Антропологічне праворозуміння.
- •Здобутки й проблеми позитивістського підходу до праворозуміння.
- •Загальна характеристика “природного” праворозуміння. Основні його різновиди (класифікації).
- •Філософсько-антропологічний підхід – методологічний фундамент сучасного наукового “природного” праворозуміння.
- •36.Основоположні права людини – онтологічна основа “природного” праворозуміння у хх-ххі ст.
- •39Соціальна сутність основоположних прав людини.
- •40. Зміст і обсяг прав людини як їх, відповідно, якісна й кількісна характеристики. Діалектика універсального й конкретно-історичного у феномені прав людини
- •Гідність людини як фундамент усіх її основоположних “природних” прав.
- •42Проблеми класифікації прав людини.
- •43.Здійснення прав людини проблеми його обмежування. Межі прав людини (поняття, класифікація). Принципи та підстави встановлення та застосування правообмежень.
- •44. Загальні тенденції розвитку прав і свобод людини (соціально-філософський аспект).
- •45.Діалектика універсалізації назв та урізноманітнення змісту й меж прав людини. Стандарти прав людини.
- •Верховенство права як панування прав людини у суспільстві та державі.
- •47. Загальне поняття цінностей. Їх класифікація.
- •48. Поняття цінності права. Аксіологія “природного” права і позитивного права.
- •51. Цінність права для суспільства; її показники.
- •52 Необхідність і проблеми зростання цінності права в умовах глобалізації.
- •53Правовиховні аспекти аксіології права.
52 Необхідність і проблеми зростання цінності права в умовах глобалізації.
Дослідження напрямів впливу і тенденцій розвитку українського права в умовах
глобалізації є актуальним і нагальним завданням, що має теорет
ичне й практичне значення. Проблеми взаємозв ̳язку права і глобалізації в останні роки стали предметом наукового пошуку не лише західних, російських, а й вітчизняних науковців.
Глобалізація як універсальне за своєю природою явище, охоплює світову економіку,
фінанси, засоби масової інформації, різні сфери й аспекти державного й громадського життя, включаючи право. Глобалізація суттєво впливає на трансформацію, зміни й модернізацію державно-правових інститутів, норм і відносин на всесвітньому, макрорегіональному і внутрішньодержавному рівнях, стимулює, прискорює й оновлює процеси універсалізації в сфері права. Процес впливу глобалізації на право в найбільш широкому, загальнотеоретичному й методологічному плані відрізняється такими особливостями й рисами, як:
різнобічність, системність, фундаментальність, має прямий і непрямий вплив на національне (внутрішньодержавне), й на міжнародне право, наявністю певних меж впливу процесу глобалізації на право та ін.
Поряд з названими особливостями впливу процесу глобалізації в цілому на право, на його окремі інститути й на теорію права в реальному житті мають місце й інші особливості, які, тією чи іншою мірою співвідносяться з ними.
Глобалізація впливає на право на рівні взаємовідносин національних правових систем, що призводить до посилення їх взаємозалежності, на рівні функціонування
національних правових систем, що загострює проблеми світового (глобального)
правопорядку, та на рівні методології, що актуалізує пошук нової методології права.
Під впливом глобалізації відбуваються внутрішні зміни в праві: змінюється сутність
права не тільки на національному, але й на наддержавному, глобальному рівні;
змінюється його зміст, цілі, завдання, призначення, а також джерела (форми) права.
У сучасних умовах право виступає як інструмент глобалізації і, водночас, засіб
керування її процесами. При цьому зростає не тільки інструментальна цінність права,
але і його власна цінність як міри свободи, рівності й справедливості. Ця
загальносоціальна тенденція проявляється в низці інших тенденцій
розвитку права. Вищезазначене обумовлює глибокі зміни як внутрішньодержавного,так і міжнародного права, включаючи й характер їхньої взаємодії.
Зазначимо найбільш суттєві тенденції розвитку українського права в умовах
глобалізації: 1) збільшення зон дії права, розширення меж правового простору;
2)зростання ролі права в удосконалюванні управління соціальними процесами
виявляється також у розширенні й поглибленні правового регулювання, появі нових
галузей, підгалузей та інститутів права; 3) як на державному, так і наддержавному рівні зростає роль публічного права; 4) простежується тенденція гуманізації права;
5)відбувається поглиблення взаємодії міжнародного й внутрішньодержавного права,
що відбиває більш загальну закономірність поглиблення взає
модії національного суспільства зі світовим співтовариством; 6) інтернаціоналізація права; 7) тенденція зростання ролі приватного права; 8) розширюється поєднання приватноправових і публічноправових методів регулювання в різних галузях українського законодавства;
9) зміна джерельної бази права; 10) тенденція до децентралізації правового
регулювання, що виражається в перерозподілі ролі й обсягу загальнодержавного й
місцевого законодавства; 11) наростання процесуальності у правовому регулюванні,
що виражається в розширенні сфери процесуального регулювання, збільшенні числа
процедурнопроцесуальних норм та ін..; 12) екологізація права; 13) горизонтальна і
вертикальна взаємодія правових систем, на цій основі формування «глобального»
права та ін.. Вплив глобалізації на правову систему відбувається не лише на рівні її основних елементів, тобто статичних складових, а й на рівні підсистем, зв ̳язків
динамічних складових: правотворчості, правореалізації, правозастосування, які потребують ґрунтовних наукових досліджень.
Ґрунтовного аналізу потребують і проблеми, що виникають внаслідок впливу
глобалізації на державу, а саме: суверенітет держави в умовах глобалізації,
взаємовідносини суб ̳єктів глобалізації (держав, ТНК та ін..), функції та роль держави в економічній,політичній, правовій сферах в умовах глобалізації, роль міжнародних
організацій та об ̳єднань держав та їх вплив на глобалізацію (ООН, ЮНЕСКО, МОП,
НАТО, ЄС, Рада Європи.
