- •1 Державне регулювання дія-ті під-ств на сучасному етапі
- •2 Поняття галузевої спеціалізації
- •3 Поняття галузевої інфраструктури
- •6.Поняття системи галузевого менеджменту
- •7.Зарубіжний досвід галузевої спеціалізації
- •8.Особливості галузевої спеціалізації в Україні
- •9.Галузева спеціалізація Івано-Франківської області
- •10.Пріоритетні напрями розвитку Івано-Франківської області Промисловість
- •Паливно-енергетичний комплекс
- •Машинобудування
- •Будівельний комплекс регіону
- •Агропромисловий комплекс
- •Транспорт
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Розвиток соціальної сфери
- •Екологічна ситуація
- •11.Основні методи регулювання галузевих пропорцій
- •12.Економічні методи регулювання галузевої спеціалізації
- •13. Організаційні методи регулювання галузевої спеціалізації.
- •Основні типи структур підтримки галузевого підприємства.
- •15. Бізнес – центри, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •16. Бізнес – інкубатори, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •17. Технопарки, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •18. Кластери, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •19.Зарубіжний досвід стоврення технополісів та наукоградів
- •20.Нові фори підтримки галузевого підприємництва
- •21.Сутність маркетингу територій і мета його застосування
- •22.Переваги і недоліки практичного застосування маркетингу територій
- •23.Основні інструменти маркетингу територій
- •24.Зміст процесу планування при застосуванні маркетингу територій
- •25. Необхідність застосування маркетингу територій .Цільові аудиторії маркетингу територій
- •26. Оптова торгівля та її види
- •27. Доцільність наявності підприємств оптової торгівлі
- •28. Основні та додаткові послуги, що надаються підприємствами оптової торгівлі
- •29. Комерційні функції підприємств оптової торгівлі
- •30.Технологічні та виробничі функції підприємств оптової торгівлі
- •31 Основні переваги, які отримують виробники від співпраці з підприємствами оптової торгівлі
- •32 Основні переваги, які отримують підприємства роздрібної торгівлі від співпраці з підприємствами оптової торгівлі
- •33 Основні стратегії підприємств оптової торгівлі
- •34 Комерційні рішення підприємств оптової торгівлі
- •6. Організація з'їздів, конференцій, нарад дистриб'юторів та інших посередників.
- •7. Безкоштовне навчання персоналу посередників.
- •35 Основні фактори, що впливають на розвиток оптової торгівлі
- •36 Особливості розвитку оптової торгівлі в Україні
- •38.Франчайзинг як форма організації підприємництва
- •39 Учасники фрайчайзингової угоди, їхні обовязки.
- •40 Основні платежі за договором франчайзингу
- •41 Основні види фрайчайзингу
- •43.Суть виробничого франчайзингу
- •44. Суть ділового франчайзингу
- •45. Основні моделі франчайзингу
- •46. Суть класичного франчайзингу
- •47. Суть регіонального франчайзингу
- •48. Суть субфранчайзингу
- •49. Суть розвинутого франчайзингу
- •50. Переваги франчайзингу для фрайчайзера
- •51. Перевага франчайзингу для фрайчайзі
- •52. Недоліки франчайзингу для фрайчайзера
- •53. Недоліки фрайчайз для фрайчайзі
- •54Розвиток франчайзингу в Україні
- •55Організація та управління у сфері туризму
- •56Фактори що впливають на розвиток туристичної діяльності
20.Нові фори підтримки галузевого підприємництва
Кластер — це об'єднання за територіальною ознакою схожих, пов'язаних між собою, взаємодоповнюючих підприємств. Таке об'єднання дозволяє кожному підприємству вигравати від ефекту масштабності операцій кластеру, але при цьому зберігається і посилюється гнучкість окремих підприємств. Завдяки такій формі спільної діяльності збільшується віддача витрат, насамперед, за рахунок постійних інновацій.
До кластерів входять численні підприємства різних галузей та інші установи, які відіграють важливу роль у створенні конкурентного середовища: університети, органи стандартизації, дослідницькі установи, торговельні асоціації, що здійснюють підготовку кадрів, відповідають за інформаційне, дослідницьке та технічне забезпечення.
Кластери мають позитивний вплив не лише на окремі підприємства, а й на економіку регіону загалом. Так кластери сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємств трьома шляхами:
1. КЛАСТЕРИ ПІДВИЩУЮТЬ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ.
Ці прогресивні зміни відбуваються за рахунок таких чинників: (а) кращого доступу до робочої сили та постачальників; (б) доступу до спеціалізованої інформації; (в) доступу до інституцій та суспільних товарів; (г) кращої мотивації керівників та працівників.
2. КЛАСТЕРИ ЗБІЛЬШУЮТЬ ТЕМПИ ІННОВАЦІЙ І ВИЗНАЧАЮТЬ ЇХ НАПРЯМОК, СТВОРЮЮЧИ ФУНДАМЕНТ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ.
Досягнення цього ефекту забезпечують (а) краще бачення та розуміння ринку; (б) здатність впроваджувати швидкі зміни та достатня гнучкість; (в) нижча ціна експериментальних зразків; (г) тиск конкурентів та інших виробників кластеру.
3. КЛАСТЕРИ СПРИЯЮТЬ СТВОРЕННЮ НОВИХ ПІДПРИЄМСТВ, ЩО, В СВОЮ ЧЕРГУ, ЗБІЛЬШЕННЮ ТА ПОСИЛЕННЮ КЛАСТЕРУ.
ЦІ процеси відбуваються завдяки дії таких факторів: (а) помітнішими є ніші для нових підприємств; (б) наявні необхідна сировина, комплектуючі частини та робоча сила; (в) створення нового бізнесу є частиною позитивного ланцюжка зворотного зв'язку.
Отже, наслідком створення кластеру стає вдосконалення виробництва, збільшення кількості малих та середніх підприємств і зростання конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках.
ЕТАПИ РОЗВИТКУ КЛАСТЕРІВ
1. Популяризація та мотивація
- Визначення критичної маси малих та середніх підприємств, які мають схожі обмеження для розвитку.
- Залучення їх до роботи в кластері.
- Виявлення груп та лідерів груп.
2. Стратегічне планування
- Аналіз спільних проблем та перспектив. Діагностичний аналіз: визначення проблем галузі, труднощів кожного окремого підприємства, аналіз кількісних та якісних показників їх діяльності. Визначення можливих шляхів розвитку через залучення навчальних закладів.
- Розробка спільного плану діяльності. Визначення потенційних можливостей кластеру та основних перепон в досягненні поставлених результатів і, відповідно, шляхів їх подолання. Наприклад, усунення відмінностей в кластері (таких як відсутність зв'язків між різними представниками кластеру); поліпшення дизайну, виробничих та маркетингових потужностей фірм; розробка/просування логотипу продукції (включаючи спільну торгівельну марку/бренд) у відповідності до сучасних потреб ринку. Інформаційне забезпечення через ЗМІ та Інтернет, співпраця з інституціями, навчальними закладами. Спільні тренінги, семінари, виставки.
- Вироблення спільної програми підтримки розвитку галузі з боку влади на місцевому/національному рівні.
- Формування організаційної структури 'групи (реєстрація юридичної особи).
3. Пілотні проекти
Взагалі проекти, що здійснюються протягом цього етапу, мають комерційний та/або маркетинговий характер: спільна участь у ярмарках, спільна закупка сировини, розробка спільного каталогу продукції і т.п. Метою є представлення наочних результатів (хоча й короткотермінового характеру) задля зародження оптимізму, довіри та консолідації бажання представників кластеру продовжувати співпрацю. Визначення пілотних проектів: короткострокові - спільні виставки, закупка сировини, видання каталогу тощо); довгострокові реструктуризація чи створення спільних обслуговуючих потужностей, нові виробничі лінії, просування спільних торгових марок).
4. Стратегічні проекти
- Поглиблення спеціалізації, як технологічної так і товарної, членів кластеру.
- Поліпшення інфраструктури шляхом створення нових підприємств.
- Запуск нових виробничих ліній та підтримання спільних торгівельних марок.
