3 Поняття галузевої інфраструктури

. Кожен економічний регіон представлений сукупністю підприємств різних галузей. їх кількість і функціональна спрямованість залежать від факторів і умов розміщення, що мають переваги безпосередньо в цьому регіоні порівняно з іншими.

Як правило, набір і різноманітність галузей тим більші, чим вищий рівень розвитку регіону, чим багатогранніші спонукаючі умови розвитку. Обмежений набір характерний для районів нового освоєння: спочатку виникають галузі економічно найвигідніші (переважно ресурсодобувні); паралельно розвиваються інфраструктури! і лише згодом інші галузі. У кожному регіоні галузі зазвичай представлені всіма секторами економіки: первинним (гірничодобувна, лісова промисловість, сільське господарство), вторинним (галузі обробної промисловості), третинним (сфера послуг — виробнича і соціальна інфраструктура), четвертинним (науково-інформаційна сфера). Але співвідношення між секторами і сукупність галузей завжди є різними.

У нових (ресурсних) регіонах переважає первинний сектор, у старих — три останніх, у високорозвинених регіонах — третинний і четвертинний сектори економіки. Третинний сектор обов'язково є в кожному регіоні, але диверсифікація і рівень його розвитку можуть сильно відрізнятися.

З огляду на територіальну організацію господарства найбільше значення в галузевій структурі регіону мають комплексоутворювальні виробництва. Як правило, це галузі спеціалізації, тобто ті види виробництва і послуг, обсяги яких перевищують внутрішні потреби регіону (перший за знач Об'єкти інфраструктури регіону на рівні країни самі утворюють окремі галузі господарства виробничої і невиробничої сфер — транспортний комплекс, науково-освітня і медична галузі та ін. Слід підкреслити, що за зарубіжною класифікацією господарської діяльності всі галузі економіки, крім промисловості і сільського господарства (разом з мисливським, рибним і лісовим господарством), належать до інфраструктури, у тому числі будівельний, транспортний та інші комплекси, які за радянською класифікацією належали до виробничої сфери діяльності.

Стан інфраструктури на постіндустріальній стадії розвитку країн стає найвагомішим фактором соціально-економічного зростання і починає безпосередньо впливати на появу нових видів господарської діяльності, отже, викликає так званий "мультиплікаційний" ефект зростання економіки (за концепцією Ш. Перру). У пострадянських країнах, де інфраструктура, особливо соціальна, розвивалась за остаточним принципом, низький її рівень гальмує залучення іноземних інвестицій і загальний економічний розвиток.

4.

.5 Фактори що впливають на галузеву спеціалізацію дія-ті

Взаємозв'язку галузей промисловості, пропорції, що зложилися між ними, обумовлені способом виробництва, а також сукупною дією на його основі багатьох інших факторів. До найважливішого із цих факторів, що визначають зміни в галузевій структурі промисловості, ставляться:

1. НТП і ступінь впровадження його результатів у виробництві;

2. рівень суспільного поділу праці, розвиток спеціалізації й кооперування виробництва;

3. ріст матеріальних потреб населення;

4. суспільно-історичні умови, у яких іде розвиток промисловості;

5. природні ресурси країни.