- •1 Державне регулювання дія-ті під-ств на сучасному етапі
- •2 Поняття галузевої спеціалізації
- •3 Поняття галузевої інфраструктури
- •6.Поняття системи галузевого менеджменту
- •7.Зарубіжний досвід галузевої спеціалізації
- •8.Особливості галузевої спеціалізації в Україні
- •9.Галузева спеціалізація Івано-Франківської області
- •10.Пріоритетні напрями розвитку Івано-Франківської області Промисловість
- •Паливно-енергетичний комплекс
- •Машинобудування
- •Будівельний комплекс регіону
- •Агропромисловий комплекс
- •Транспорт
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Розвиток соціальної сфери
- •Екологічна ситуація
- •11.Основні методи регулювання галузевих пропорцій
- •12.Економічні методи регулювання галузевої спеціалізації
- •13. Організаційні методи регулювання галузевої спеціалізації.
- •Основні типи структур підтримки галузевого підприємства.
- •15. Бізнес – центри, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •16. Бізнес – інкубатори, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •17. Технопарки, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •18. Кластери, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •19.Зарубіжний досвід стоврення технополісів та наукоградів
- •20.Нові фори підтримки галузевого підприємництва
- •21.Сутність маркетингу територій і мета його застосування
- •22.Переваги і недоліки практичного застосування маркетингу територій
- •23.Основні інструменти маркетингу територій
- •24.Зміст процесу планування при застосуванні маркетингу територій
- •25. Необхідність застосування маркетингу територій .Цільові аудиторії маркетингу територій
- •26. Оптова торгівля та її види
- •27. Доцільність наявності підприємств оптової торгівлі
- •28. Основні та додаткові послуги, що надаються підприємствами оптової торгівлі
- •29. Комерційні функції підприємств оптової торгівлі
- •30.Технологічні та виробничі функції підприємств оптової торгівлі
- •31 Основні переваги, які отримують виробники від співпраці з підприємствами оптової торгівлі
- •32 Основні переваги, які отримують підприємства роздрібної торгівлі від співпраці з підприємствами оптової торгівлі
- •33 Основні стратегії підприємств оптової торгівлі
- •34 Комерційні рішення підприємств оптової торгівлі
- •6. Організація з'їздів, конференцій, нарад дистриб'юторів та інших посередників.
- •7. Безкоштовне навчання персоналу посередників.
- •35 Основні фактори, що впливають на розвиток оптової торгівлі
- •36 Особливості розвитку оптової торгівлі в Україні
- •38.Франчайзинг як форма організації підприємництва
- •39 Учасники фрайчайзингової угоди, їхні обовязки.
- •40 Основні платежі за договором франчайзингу
- •41 Основні види фрайчайзингу
- •43.Суть виробничого франчайзингу
- •44. Суть ділового франчайзингу
- •45. Основні моделі франчайзингу
- •46. Суть класичного франчайзингу
- •47. Суть регіонального франчайзингу
- •48. Суть субфранчайзингу
- •49. Суть розвинутого франчайзингу
- •50. Переваги франчайзингу для фрайчайзера
- •51. Перевага франчайзингу для фрайчайзі
- •52. Недоліки франчайзингу для фрайчайзера
- •53. Недоліки фрайчайз для фрайчайзі
- •54Розвиток франчайзингу в Україні
- •55Організація та управління у сфері туризму
- •56Фактори що впливають на розвиток туристичної діяльності
16. Бізнес – інкубатори, як осередки підтримки галузевого підприємства.
Бізнес-інкубатори – це самостійне підприємницьке утворення, метою якого є створення і розвиток нових підприємств.
Головне призначення – переважна підтримка малого інноваційного бізнесу. Вченим-інженерам, винахідникам, які мають бажання організувати власний бізнес надається інкубатором пільговий доступ до всього необхідного для реалізації їх ідей.
Головними завданнями бізнес-інкубаторів є:
- надання малим і середнім підприємствам приміщень і офісної техніки;
- проведення навчання персоналу з питань менеджменту;
- доступ до фінансових систем, надання кредитів і короткострокових позик;
- пошук і залучення інвестицій до реалізації проектів учасників бізнесів-інкубаторів;
- створення команди експертів для надання допомоги з питань юридичного забезпечення, управлінської, маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку;
- сприяння реалізації продукції (послуг) учасників бізнес-інкубаторів;
- створення позитивного іміджу клієнта бізнес-інкубатора;
- організація і проведення тренінгів і курсів перепідготовки;
- організація заходів паблік-рілейшнз із метою визначення ефективності і значення малого бізнесу для розвитку регіону;
- супровід фірм після їхнього виходу з бізнесів-інкубаторів.
Фірми для участі в бізнес-інкубаторах проходять такі етапи:
- відбір учасників на конкурсних засадах;
- перший рік роботи, за який усі види забезпечення і допомоги фірма спробувала на пільгових умовах або і безкоштовно;
- другий і третій рік роботи, за який проходить зростання і становлення фірми, обсяги допомоги зменшуються, а умови діяльності поступово наближаються до умов роботи в зовнішньому середовищі;
- вихід з фірми з бізнес-інкубатора, при цьому бізнес-інкубатор може надавати допомогу при розміщенні підприємств на новому місці.
Види бізнес-інкубаторів:
- безприбуткові – створені за сприяння місцевих органів влади, які зацікавлені у створенні нових робочих місць та економічного розвитку регіону.
- прибуткові – не дають пільг при користуванні приміщеннями та обладнанням, але учасники оплачують лише фактично отримані послуги.
- бізнес-інкубатори створені при вищих навчальних закладах.
Джерела фінансування бізнес-інкубаторів:
кошти міжнародних фондів;
кошти зацікавлених підприємств, місцевих адміністрацій, союзів і асоціацій;
кошти учасників інкубатора;
кошти спонсорів та інвесторів;
кошти комерційних структур та приватних осіб, зацікавлених у роботі бізнес-інкубаторів.
17. Технопарки, як осередки підтримки галузевого підприємства.
Технопарки – це комплекс дослідницьких інститутів, лабораторій, дослідницьких підприємств, які створені на заздалегідь підготовленій території, поблизу великих університетів з розвинутою інфраструктурою.
В основі створення цих структур лежать наступні принципи:
-- до складу науково-технічних парків входять сфери освіти (університети, інститути), сфера виробництва (дослідні та промислові підприємства) та сфера науки (науково-дослідні лабораторії, центри, інститути);
-- підтримка наукомісткого бізнесу у визначеній галузі;
-- залучення і використання ризикового капіталу (венчурного капіталу) .
Обов’язковим елементом створення технопаркових структур є наявність інкубатора малих фірм.
Значення даних структур полягає в об’єднанні зусиль освітянської, виробничої та наукової сфер, активізації бізнес середовища території та отримані соціальні наслідки, а саме підвищення зайнятості населення, ріст доходів і соціального рівня, ріст культурного та інтелектуального рівня населення.
