41 Основні види фрайчайзингу

Відповідно до форми, в якій франчайзер надає франчайзі товар (роботу, послугу) для реалізації, існують кілька видів франчайзингу.

Товарний франчайзинг полягає в придбанні франчайзі (користо-вучем) прав на продаж товарів франчайзера (правоволодільця) під торговою маркою (комерційним позначенням) головної компанії. Франчайзинг товару — це продаж товарів, що виробляються франчай-зером і марковані його товарним знаком. Франчайзі, як правило, здійснює Правоволодільцем (франчайзером) за даним видом франчайзингу виступає виробник. Основним правом, що передається, є право на вико­ристання товарного знаку франчайзера.

Оскільки у переважній більшості випадків для торговельних підприємств важливе значення має асортиментна політика, торгівля об­раним товаром не завжди є ефективною. У тих випадках, коли торго­вельне підприємство спеціалізується на окремій групі товарів, товарний франчайзинг має право на життя, оскільки продавець організує продаж товару конкретної фірми і має можливість привести свій імідж відповідно до іміджу виробника і бути пізнаваним на ринку аналогічних товарів.

Виробничий франчайзинг полягає в продажу права на вироб­ництво та збут товарів (виконання робіт, надання послуг) з використан­ням сировини та матеріалів, куплених у головній компанії. Це найбільш ефективна організація виробництва певного виду продукції. Фірма, що має секрет виробництва сировини та запатентованої технології виготов­лення готового продукту, здійснює забезпечення кінцевого виробника сировиною і передає права на використання цієї технології. Виробничий франчайзинг базується на загальних для сторін цілях:

• розподіл праці і спеціалізація виробництва;

• підвищення обсягу виробництва і розширення виробничої програми;

• забезпечення економічності виробництва;

• підвищення гнучкості виробництва і збуту відповідно до вимог ринку;

■ освоєння виробництва нових виробів залежно від змін на ринку.

Схема виробничого франчайзингу працездатна практично в усіх га­лузях виробництва за наявності прав на об'єкти інтелектуальної влас­ності, підтверджених охоронними документами, в тому числі на товар­ний знак.

Франчайзинг — не просто договір, це система тривалих відносин, де­талізована основним договором і спеціальним "керівництвом по фран­чайзингу", яке також є власністю франчайзера.

3. Діловий франчайзинг. Полягає у продажі права на організацію мало­го підприємства, яке носитиме назву головної компанії та працюватиме в тій самій сфері бізнесу. Діловий франчайзинг інакше називають франчай­зинг бізнес-формату. Він є найбільш комплексний. Поряд з усіма переліче­ними правами франчайзер передає франчайзі розроблену ним технологію організації і ведення бізнесу. Франчайзі повністю ідентифікується з фран­чайзером і стає частиною загальної корпоративної системи.

Відповідно до умов взаємовідносин між франчайзером (правово-лодільцем) та франчайзі (користувачем), строку дії франшизи та кількістю посередників між франчайзером та франчайзі можуть бути ви­користані такі моделі франчайзингу:

• класичний франчайзинг;

• регіональний франчайзинг;

• субфранчайзинг;

• розвинутий франчайзинг.

1. Класичний франчайзинг. При використанні моделі класичного франчайзингу франчайзі укладає договір безпосередньо з франчайзером на постачання його товарів, виконання робіт, надання послуг в обмін на зобов'язання виплатити початковий внесок та певні суми у відсотках (роялті).

Отже, велика компанія (франчайзер) на обмеженій території надає індивідуальному підприємцю (франчайзі) або груш підприємців ліцензію — франшизу (термін і умови визначаються угодою) на вироб­ництво продукції, торгівлю товарами або надання послуг під торговою маркою даної компанії в обмін на зобов'язання виплатити початковий внесок, а потім вносити певну суму, визначену у % від обсягу продажу (роялті).

2. Регіональний франчайзинг. У системі регіонального франчайзин­гу проміжною ланкою (посередником) є головний франчайзі, який вис­тупає в ролі офіційного представника франчайзера в регіоні.

Материнська компанія вдається до послуг посередників у випадку недосконалого вивчення регіону, а також обмеженості фінансового і ка­дрового потенціалу. Ця схема передбачає передавання частини повнова­жень франчайзера головному франчайзі. Так, головний франчайзі має право не тільки підбирати нових франчайзі в своєму регіоні, але й за­безпечувати навчання персоналу, а також здійснювати комплекс інших послуг, право на які передані йому франчайзером. У цьому випадку строковим контрактом між головним франчайзі та франчайзером вста­новлюється величина роялті, яка залежить від частки головного фран­чайзі в доходах інших франчайзі, залучених ним у систему.

Регіональна схема використовується, зокрема, для організації робо­ти незалежних консультантів косметичних фірм "Ейвон", "Мері Кей", "Оріфлейм".

3. Субфранчайзинг. Договором франчайзингу може бути передбаче­но право користувача в межах відповідного регіонального ринку висту­пати в ролі субфранчайзера, тобто дозволяти іншим особам користува­тися наданим йому комплексом виключних прав або частки цього комплексу на умовах субфранчайзингу, погоджених ним із правово-лодільцем або визначених у договорі франчайзингу.

Отже, в субфранчайзингу посередником виступає субфранчайзер, функції якого ідентичні функціям головного франчайзі. Різниця тільки в тому, що залучені у систему франчайзі на довгостроковій основі пра­цюють із субфранчайзером, майже не вступаючи в контакти з мате­ринською компанією. Внесок в роялті також сплачують субфранчайзе-ру, частина яких перераховується матерінській компанії, а залишок йде в дохід посередникам і на утримання системи. За цією схемою успіх справи головним чином залежить від субфранчайзера.

Договір субфранчайзингу не може бути укладений на більш трива­лий строк, ніж договір, на підставі якого він укладається. Якщо договір франчайзингу є недійсним, недійсним є й укладені на його основі дого-

вори субфранчайзингу.

4. Розвинутий франчайзинг. У моделі розвинутого франчайзингу роль посередника виконує особа або група осіб (інвесторів), яким голо­вна компанія надала виключні права на роботу в межах певного регіону, за умови укладання у визначений строк визначеної кількості договорів

франчайзингу.

До обов'язків посередника входить зобов'язання у визначений термін відкрити певну кількість торгових або сервісних точок на даній території (термін і кількість обумовлені).

42.Товарний франчайзинг полягає в придбанні франчаизі (користо-вучем) прав на продаж товарів франчайзера (правоволодільця) під торговою маркою (комерційним позначенням) головної компанії. Франчайзинг товару — це продаж товарів, що виробляються франчай-зером і марковані його товарним знаком. Франчаизі, як правило,здійснює Правоволодільцем (франчайзером) за даним видом франчайзингу виступає виробник. Основним правом, що передається, є право на використання товарного знаку франчайзера.

Оскільки у переважній більшості випадків для торговельних підприємств важливе значення має асортиментна політика, торгівля обраним товаром не завжди є ефективною. У тих випадках, коли торговельне підприємство спеціалізується на окремій групі товарів, товарний франчайзинг має право на життя, оскільки продавець організує продаж товару конкретної фірми і має можливість привести свій імідж відповідно до іміджу виробника і бути пізнаваним на ринку аналогічних товарів.