34. Обов'язкова участь адвоката у цивільному процесі за законодавством Франції Німеччини,України.

Німеччина. У німецькому цивільному судочинстві участь адвоката є в ряді випадків необхідним. Так, наприклад, якщо вартість предмета спору перевищує 10.000 ДМ, то така справа стосується компетенції суду більше високого рівня - земельного суду (Landgerіcht), у якому участь адвоката обов'язкова. Так само, розгляд цивільних справ у другій інстанції Вищим земельним судом (Oberlandesgerіcht) і Федеральним Верховним суді вимагає участь адвоката. При цьому найважливіші процесуальні дії: подача позовної заяви, ведення переговорів, подача клопотань і скарг і ін. можуть відбуватися тільки допущеним у суді адвокатом, у противному випадку вони не будуть мати юридичної сили. У таких випадках своєчасне залученні адвоката ставиться в обов'язок. У противному випадку суд може винести рішення не на вашу користь, причому не на підставі розгляду обставин справи, а винятково через вашу неучасть у процесі (т.зв. Versaumnіsurteіl). До речі скаргу на винесення такого вироку може подати також тільки допущений у суді адвокат. Також необхідна участь адвоката шлюборозлучних процесах (Scheіdungsverfahren) у відділенні суду першої інстанції, що називається сімейним судом (Famіlіengerіcht).

Україна Представництво обов\’язкове, в свою чергу, поділяється на законне, в якому коло повноважень представника визначається законом, та статутне, за яким ці повноваження визначаються статутами та положеннями, які мають статус юридичної особи, яку представляють.

Законне представництво передбачено для повністю недієздатних громадян, частково та обмежено дієздатних. Підставами виникнення законного представництва є: 1) факт походження дитини, встановлений та зареєстрований належним чином; 2) факт усиновлення, зареєстрований належним чином; 3) адміністративний акт про призначення опіки чи піклування.

Законне (необхідне, обов\’язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких юридичних фактів, як спорідненість, усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо.

Законними представниками у справі є батьки, усиновителі, опікуни та піклувальники. Функції законних представників недієздатних осіб, які знаходяться на піклуванні в державних чи громадських закладах, покладені на адміністрацію цих закладів. Законним представником у суді в цьому випадку є або керівник відповідного закладу, або призначений ним працівник.

Законні представники мають право доручати ведення справи в суді іншому представнику, якого вони обирають для кращого захисту прав та інтересів своїх підопічних осіб.

35. 3Агальні положення діяльності адвокатури Німеччини.

Адвокатура в Німеччині є незалежною організацією у системі правосуддя, а адвокати — практично вільними підпри­ємцями, які мають свої контори, наймають службовців. Вони відрізняються від інших бізнесменів тим, що не наділені пра­вом рекламувати свою професійну діяльність, а також не сплачують, так званого, ремісничого податку.

Будь-якого контролю за роботою адвокатів з боку держа­вних органів не існує. Проте він повинен мати репутацію чесної людини бути всебічно ерудованим в галузі права та вміти із знанням справи захищати законні інтереси підзахис­ного або довірителя.

Основним нормативним актом, який закріплює правовий статус адвокатури в Німеччині, є Федеральне положення про адвокатуру 1959 p., що діє з незначними змінами і сьогодні.

Усі існуючі в Німеччині палати адвокатів об'єднуються у Федеральну палату адвокатів.

Кожна місцева палата очолюється правлінням, до складу якого входить сім членів. Проте загальні збори палати можуть збільшити їх число. Члени правління обираються загальними зборами палати. Членом правління може бути обраний адво­кат, якому виповнилося 35 років і що має 5-річний стаж безперервної роботи в адвокатурі. Члени правління палати обираються на чотири роки, причому кожні два роки його склад оновлюється наполовину.

Палата адвокатів, що діє при Федеральному суді, має структуру, аналогічну структурі місцевих палат адвокатів окре­мих земель Німеччини, з тією лише різницею, що звіт про свою діяльність палата адвокатів подає не управлінню, а феде­ральному міністру юстиції.

Що стосується Федеральної палати адвокатів як об'єд­нання усіх адвокатських палат Німеччини, то її структура дещо інша. Ця палата очолюється лише президією і не має правління. Президія обирається на чотири роки на загальних зборах членів Федеральної палати адвокатів. Президія складається з президента, трьох віце-президентів і скарбника палати. Ви­щим органом Федеральної палати адвокатів є загальні збори. Як місцева, так і Федеральна палата адвокатів за зако­ном є корпорацією публічного права, тобто автономною гро­мадською організацією.

Державний нагляд за діяльністю місцевої палати адвока­тів здійснює управління юстиції землі. За діяльністю Федера­льної палати державний контроль здійснює міністр юстиції.

Функції нагляду в обох випадках обмежуються перевірка­ми додержання законів і статуту палати, а також виконання завдань, покладених на конкретну палату.