45.Поняття та зміст професійної етики адвоката за законодавством Франції.

У Франції адвокат має право на мантію своєї професії. Він наділений свободою висловлювання, імунітетом від об­винувачень у скоєнні злочину. Адвокат має право на гоно­рар, розмір якого залежить від угоди з клієнтом. Адвокат зобов'язаний додержуватися професійної таємниці; це одно­часно є і правом, і обов'язком. Адвокат не обмежений у ли­стуванні з клієнтом, навіть якщо той перебуває під вартою. Адвокату забороняється розголошувати професійну таємни­цю, таємницю слідства, відомості, одержані від клієнта. Він не може бути радником, представником чи захисником більш ніж одного клієнта в одній справі. Крім того, адвокат зобов'язаний дотримуватися гідного способу життя.

Розкриємо ці правила адвокатської етики у Франції більш широко.

Основне правило адвокатської етики у Франції – адвокат чесно виконувати свої обов'язки перед клієнтом, судом, своїми колегами чи громадськістю, користу­ватися у них довірою. Хто не заслуговує на це, — не може бути адвокатом. Ці вимоги стосуються не тільки професійної поведі­нки, а й приватного спілкування, яке має важливе значення у взаємних стосунках.

Юрист зобов'язаний компетентно вести справи від імені клієнта, надавати останньому послуги на високому професій­ному рівні. Усі юристи мають пройти предметну перепідготовку та нагромадити відповідний досвід перед тим, як вони почнуть брати участь у веденні цивільних та кримінальних справ. Вимоги, що містяться в правилах, є дещо завищеними ніж формальний дозвіл займатися юридичною практикою. Йдеть­ся про обізнаність в законах щодо конкретних питань, а також у змінах в галузевому законодавстві. Обслуговування включає зобов'язання постійно інформу­вати клієнта про вжиті заходи, відповідати на поставлені ним запитання, давати йому поради, а також мати відповідні мате­ріали, що будуть використані в інтересах клієнта. Усі юристи заінтересовані у високому рівні конкурентоспроможності сво­єї діяльності.

Від юриста вимагається повна об'єктивність. Коли від нього очікують порад, він зобов'язаний дати клієнту всебічний аналіз ситуації, посилаючись на відповідний закон та свій власний досвід. Юрист не повинен переоцінювати шанси клі­єнта на успіх, а в окремих випадках йому не завадить зверну­тися за порадою до свого більш обізнаного колеги. Якщо виявиться, що під час певних дій допущено помилки, він має негайно повідомити про це клієнта і вжити заходів до їх виправлення.

Юрист повинен зберігати у таємниці всю інформацію, про яку йому стало відомо під час виконання свого професій­ного обов'язку, і не розголошувати її без дозволу клієнта. Стосунки між юристом і клієнтом мають привілейовану осно­ву в системі прецедентного права, на якій ґрунтуються відно­сини між сторонами, коли клієнт відверто ознайомлює свого юриста з усіма подробицями, що мають значення для справи.

Юрист не може давати поради чи представляти обидві сторони у справі, не отримавши на це їх згоди. Сторони мають протилежні інтереси, тому юрист може обслуговувати лише одну сторону. Разом з тим клієнти, після повного ознайомлен­ня з усіма деталями справи, можуть вирішити, що їх інтереси захищатимуться одним юристом. Якщо ж виникла конфліктна ситуація, юрист має повністю припинити свою участь у справі.

Адвокат має додержувати усіх законів та правил, що регулюють недоторканість майна та коштовностей клієнта. Якщо для цього відсутні певні правила, адвокат має ставитись до них, як і сам власник.

Адвокат має поводитись в суді чемно і ввічливо, в рамках закону. Він може "без побоювань порушувати перед судом будь-яке питання, парирувати кожний аргумент протилежної сторони, сприймати усе, навіть, неприємне, якщо це може допомогти клієнтові" і прагнути "залучити для вигоди клієнти та захисту його інтересів усе, що дозволяє закон" У основу цього правила закладений постулат, що суд неспроможний функціонувати, якщо адвокат поводиться нечесно. Незважаю­чи на те, що судді мають повноваження контролювати все, що відбувається у суді, це правило є набагато ширшим, ніж зви­чайна влада суду.

Судді вживають санкції проти тих, хто ображає їх гідність, порядок в суді або заважає судочинству. Ця влада є досить широкою. Нещодавно Кабінет міністрів федерального уряду без належних підстав критикував суд, його було притягнено до відповідальності, після чого він був змушений вибачитись. Реакція в таких випадках може бути різною: від догани і вибачення, до грошового штрафу і, навіть, до ув'язнення.

За цим правилом юрист як адвокат має, зокрема, контро­лювати поведінку клієнта, не дозволяючи йому поводитися непристойно, бути впевненим, що останній не вводить в оману суд. Якщо клієнт вдається до неправдивих свідчень і адвокат не може цьому запобігти, він зобов'язаний відмежува­тися від них. Одночасно адвокат може перешкодити суду бути упередженим щодо певних фактів або закону. Адвокати не повинні підмовляти свідка давати показання, чи натискувати або обвинувачувати його. Адвокат не може спілкуватися з суддею, якщо між ними існують особисті або інші неофіційні стосунки, котрі можуть зашкодити правосуддю.

Адвокат, який працює у державній установі, при вико­нанні службових обов'язків має поводитися за правилами, які вимагають зразкової поведінки. Ці правила стосуються адво­катів, обраних або призначених на ці посади на офіційному рівні. Взагалі, до адвокатів, що працюють у державних устано­вах, ставляться більші вимоги, ніж до тих, хто займається приватною практикою. З огляду на це адвокат має бути зібра­ним, коректним, завжди пам'ятаючи про імідж своєї професії.

Адвокат не може домовлятися або одержувати гонорар більший, ніж це встановлено відповідним актом; використову­вати будь-які кошти, довірені йому клієнтом, для оплати наданих послуг без однозначної згоди клієнта.

Адвокати покликані привертати увагу громадськості до поліпшення судочинства, оскільки професійно розуміючи за­кон, вони детально обізнані з роботою правозастосовних уста­нов, організацій. Виходячи з цього, адвокати ініціюють процес пошуку можливостей для вдосконалення системи судо­чинства.

Адвокати мають надавати послуги у доступних для грома­дськості формах й ефективному та зручному вигляді, підтри­муючи повагу і довір'я до юридичної професії. Якщо особі потрібна правова допомога, вона повинна мати можливість без зайвого клопоту знайти кваліфікованого адвоката.

Адвокат повинен оберігати авторитет своєї професії, по­відомляючи юридичному товариству про випадки його ума­лення. Привернення уваги до малих проблем може попередити настання серйозних труднощів, і якщо їх виявити своєчасно, це допоможе краще захистити від них суспільство.