- •2. Предмет та система курсу «Порівняльна адвокатура». Особливості методології курсу
- •3. Історія виникнення і становлення інституту адвокатури в Україні
- •4. Прокуратори,Литовські статути.
- •5. Права за якими судиться малоросійський народ
- •6. Судова реформа 1864 р. Присяжні,приватні повірені.
- •7. Становлення адвокатури за радянських часів.
- •8.Адвокатська діяльність у структурі правових систем сучасності, порівняльно-правовий аспект.
- •9.Зародження та особливості інституту адвокатури у Стародавній Греції.
- •10. Виникнення та розвиток адвокатури у Римі (період імперії та республіканський період).
- •12. Характеристика адвокатури періоду раннього та пізнього Середньовіччя.
- •14. Проведення порівняльного аналізу становлення інституту адвокатури у сучасних європейських країнах: Великобританія, Франція, Німеччина.
- •15.Особливості становлення адвокатури у Великобританії
- •16.Становлення інституту адвокатури у сша.
- •17.Характеристика сучасного законодавства про адвокатуру країн романо-германського права
- •18. Особливості допуску до адвокатської діяльності у сша та Великобританії.
- •19. Права та обов'язки адвоката за законодавством Німеччини та Франції.
- •§ 43 Цього закону, "адвокат зобов'язаний сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, бути гідним поваги і довіри, яких вимагає становище адвоката".
- •20.Особливості правового регулювання інст. Адвокатури у Швейцарії
- •21. Особливості допуску до адвокатської діяльності у Німеччині та Франції: порівняльний аспект.
- •22.Законодавство про адвокатуру 2013 р. В Італії
- •24. Обов'язкова участь адвоката-захисника у кримінальному процесі за законодавством Великобританії,
- •25. Інститут адвокатури у Великобританіїї
- •26. Правовий статус адвоката у сша
- •27. Правове положення адвокатури у системі пр. Інститутів сша
- •28 .Правове положення адвокатури у системі правових інститутів сша. Структура організаційно-правові форми адвокатської діяльності у сша та Канаді.
- •29. Умови набуття адвокатської професії; допуск до адвокатської практики у сша. Канаді, охарактеризувати відмінності.
- •30. Роль адвоката-захисника у системі кримінального судочинства сша.
- •31. Кодекс професійної етики сша. Порівняльна характеристика з європейськими стандартами.
- •32. Американська Асоціація адвокатів, її структура та повноваження.
- •33. Умови набуття адвокатської професії у Великобританії.
- •34. Обов'язкова участь адвоката у цивільному процесі за законодавством Франції Німеччини,України.
- •35. 3Агальні положення діяльності адвокатури Німеччини.
- •36. Правовий статус адвоката у Німеччині, його професійні права та обв'язки.
- •37. Спеціалізовані адвокати Німеччини.
- •38. Юридична освіта та допуск до адвокатської діяльності у Німеччині.
- •39. Гонорарна практика адвокатів у Німеччині.
- •40. Правове регулювання адвокатської діяльності Франції.
- •41. Структура адвокатури Франції та організаційні форми її діяльності.
- •42. Умови необхідні для допуску до адвокатської діяльності у Франції.
- •43. Оплата правової допомоги адвокатів у Франції, надання безоплатної правової допомоги.
- •44. Система юридичної освіти у Франції. Допуск до адвокатської діяльності.
- •45.Поняття та зміст професійної етики адвоката за законодавством Франції.
- •46. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги у країнах Європи.
- •47. Загальна характеристика етапів розвитку адвокатури у Росії.
- •48. Порівняльно-правовий аналіз розвитку інституту адвокатури в Росії та країнах Європи.
- •49.Організація та діяльність суч адвокатури Росії
- •50. Поняття та зміст адвокатської діяльності за законодавством країн снд.
- •51. Визначення поняття адвокатури як виду професійної діяльності за законодавством країн снд.
- •52. Правовий статус адвоката за законодавством країн снд.
- •53. Членство адвоката у професійних об'єднаннях за законодавством країн снд.
- •54. Гарантії давок. Діяльності за законод країн снд та України
- •55.Страхування адвокатської діяльності за країнами снд та України
- •56. Правове положення адвоката в Європейському суді з прав людини.
- •57. Процесуальні основи діяльності адвоката в Європейському суді з прав людини. Вимоги, яким повинен відповідати адвокат-представник у Європейському суді з прав людини.
- •58. Підготовка та проведення справи в Європейському суді з прав людини.
- •59. Участь адвоката на стадії виконання рішення Європейського суду з прав людини.
- •60. Участь адвоката у Європейському суді з прав людини.
- •61.Міжнародно-правові документи, які регламентують діяльність адвокатури
- •62.Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства
- •64.Акти вторинного права єс
- •65. Поняття професійної етики адвоката, її зміст та значення.
- •67.Стаття 10. Конфіденційність
- •69.Стаття 13. Вимоги до рекламування адвокатської діяльності
- •67.Адвокатська таємниця та адвокатська недоторканість.
- •68.Розділ II набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності
- •70.Розділ X. Відповідальність за порушення правил адвокатської етики
- •71. Надання адвокатом безоплатної правовї допомоги в Україні
- •72. Участь адвоката у кримінальному процесі
- •76. Участь адвоката у позасудових способах захисту.Медіатори
- •77. Розділ VII адвокатське самоврядування
- •78. Стаття 45. Національна асоціація адвокатів України
- •79. Стаття 20. Професійні права адвоката
- •80.Організаційно-правові форми зд. Адвок. Діяльності в Україні
- •81.Зу Стаття 30. Гонорар
58. Підготовка та проведення справи в Європейському суді з прав людини.
Підготовка адвоката до справи в Європейському суді з прав людини складається з наступних етапів:
1. Вивчення матеріалів судових розглядів в Україні, вивчення інших документів, пов'язаних із предметом скарги Заявника в Європейський Суд з прав; 2. вивчення й порівняльний аналіз європейських стандартів і українського законодавства, матеріалів Пленумів Верховного Суду України, Вищого Господарського Суду України й Постанов Конституційного Суду; 3. розробка позиції в справі на основі європейських стандартів з прав людини по аналогічних справах, короткий аналіз судової практики Європейського Суду з прав людини, 4. підготовка досьє в справі, 5. підготовка скарги заявника у Європейський Суд з прав людини, оформлення та направлення скарги заявника в Європейський Суд з прав людини, 6. підготовка й обмін змагальними листами й документами з Європейським Судом з прав людини.
Мабуть, найбільш складною стадією роботи адвоката в Європейському Суді є підготовка скарги. При її підготовці він повинен як мінімум керуватися наступними засадами:
1. Скарга повинна бути подана належною особою (rafіone personae).
2. Скарга повинна бути подана на порушення права, гарантованого Конвенцією й додатковими Протоколами до неї (ratіone materіae).
3. Порушення прав повинне мати місце після ратифікації державою - відповідачем Конвенції.
4. Порушення прав повинне відбутися в межах юрисдикції держави-відповідача (ratіone locі).
5. Скарга подається тільки після використання всіх ефективних засобів захисту права на національному рівні.
Чи є судовий порядок захисту права ефективним засобом захисту, вирішується в кожному конкретному випадку. Якщо можна довести неефективність даного засобу захисту права (хоча б за допомогою статистики задоволення подібних скарг), скарга може бути спрямована прямо в Європейський суд.
У випадку, якщо розгляд справи на національному рівні істотно затягується й частина скарги містить посилання на це "перешкода", це саме по собі може вважатися "виснаженням" ефективних засобів захисту (Matos Е. Sіlva vs Portugal (1996).
6. Скарга повинна бути подана протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення на національному рівні (ratіone temporіs).
Суд приймає до розгляду скарги тільки протягом шести місяців, уважаючи з дати винесення остаточного судового рішення або з дати, коли громадянин довідався про це. Якщо в якій-небудь ситуації для відновлення порушення права не передбачено ніяких національних засобів, то остаточним рішенням у справі буде вважатися саме порушення права.
Проведення адвокатом справи в Європейському суді з прав людини. Якщо скарга була визнана прийнятної, справа входить у вирішальну стадію, де заявникові і його адвокатові має бути переконати Суд у порушенні державою Європейської Конвенції.
Якщо палата вирішить провести усне слухання, сторони будуть сповіщені про цьому й буде призначена зручна (до певних меж) для всіх сторін дата. Сторонам також буде запропоновано представити свої остаточні доводи суду заздалегідь, щоб вони були переведені й надані суддям на слуханні. Також будуть зроблені необхідні дії для забезпечення перекладу (при твердженні Президента Палати).
Звичайно для виступу перед Судом кожній стороні надається 45 хвилин. У мові повинні бути порушені тільки ключові моменти справи, і висловлюватися вони повинні в простих і чітких фразах. За рідкісним винятком усні слухання публічні.
Як мінімум за 14 днів до дати слухання сторони можуть надати свою заяву Суду в писемній формі. Як мінімум за 10 днів до дати слухання, Суд повинен бути сповіщений про імена й посадові обов'язки осіб, що представляють із. Суд має право обмежити кількість представників або радників.
Першим надається право говорити державі й уже за ним - заявникові. Після вступних мов судді можуть задавати питання. Суд не очікує негайної відповіді. Після того як будуть задані всі питання, у слуханні буде зроблена перерва приблизно на 20 хвилин, протягом якого сторони з підготувати відповіді Суду. На відповіді, а також на заключні доводи стороні приділяється близько 15 хвилин.
Рішення Суду повідомляється сторонам практично на наступну добу. На підготовку остаточної версії рішення йде біля місяця. Мотивоване рішення Палати по суті передається заявникові, державі, а також буде надруковано в періодичних виданнях Суду.
Протягом трьох місяців після дати винесення Палатою рішення заявником може бути подане прохання про те, щоб справа зі спрямована на розгляд Великої Палати. У випадку, якщо справа піднімає серйозне питання, що зачіпає тлумачення або застосування Конвенції або Протоколів до неї або серйозну проблему загального значення, Камера в складі п'яти членів Великої Палати може передати справу на розгляд у Більшу Палату, і тоді остання ухвалює рішення щодо істоти.
Рішення Європейського Суду з прав людини обов'язкові для виконання відповідачем. Рішення передається Комітету Міністрів, що контролює його виконання.
