Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готові.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
396 Кб
Скачать
☆

20. Лексичні норми. Лексика у професійному спілкуванні.

Слово – одна з основних одиниць мови, що виконує важливі функції: називає всі пізнані людиною предмети та явища суспільного життя й природи, несе інформацію під час спілкування між людьми, допомагає висловлювати свої думки й почуття. Усі слова вживаються в будь-якій мові й утворюють її лексику, або словниковий склад.

Специфічно українська лексика – це слова, що виникли на українському грунті в період встановлення й розвитку української народності. Лексика іншомовного походження в словниковому складі сучасної української літературної мови становить приблизно 10%. Вони і є тією ланкою, що зв’язує українську мову з усіма розвиненими мовами світу. протягом історичної еволюції найчисленнішими були запозичення з романських і германських мов. Із германських, зокрема, в українську мову потрапили такі слова, як черешня, капуста, лев, стадо, коляда, рожа, кіт, кум. Лексичні норми регулюють слововживання. Вони є найбільш рухливими. Лексичні норми фіксуються Словником української мови в одинадцяти томах; Російсько-українським словником у трьох томах Орфографічним словником української мови та іншими. Вибір лексики залежить від мети висловлювання, сфери спілкування.

Лексику української мови за професійним спрямуванням поділяють на: - науково-термінологічну: педіатр, термодинаміка; - виробничо-професійну: навігація, пірогармата; - офіційно-ділову: акт, угода; - специфічно-побутову: виделка, відро.

Професіоналізм – це слова, вживані групами осіб на позначення предметів і понять, які безпосередньо відносяться до професійної діяльності їх роду занять. Професіоналізмам властивий високий ступінь диференціації в називанні знарядь і засобів виробництва, продуктів виробництва, деталей, різних дій, процесів, пов’язаних із сферою діяльності: кома, ремісія (медики), забій, на-гора (шахтарі). Офіційно-ділова лексика вживається в різних ділових паперах, законах. Постановах, розпорядженнях, кодексах, угодах, договорах, нотах тощо: акт, наказ, протокол, інструкція, заява, апеляція, свідок, підсудний, допит, слідчий, злочин, посол, аташе, конвенція, ратифікація. Для лексики офіційно-ділового стилю характерні такі особливості як точність, конкретність, лаконічність, неприпустимість нашарувань у значеннях слів, максимальна стандартизація, уніфікація спеціальної термінології. Важлива роль у розвиткові національної духовної культури належить словникам, як цінним джерелам інформації і засобам підвищення комунікативної культури носіїв мови. Кожна людина, яка дбає по свій загально-культурний розвиток, повинна читати словники.

У професійній лексиці найпоширеніші такі помилки: 1. Неправильний наголос. Іноді від наголосу може залежати й сематика (значення) слова; 2. Неправильна вимова окремих звуків або деяких слів. Насамперед ідеться про фізичні вади – шепелявість, гаркавість та недотримання норм орфоепії; 3. Неправильне вживання слів за сематикою (значенням); 4. Невміння розрізняти окремі морфеми у слові; 6. Вживання дієслова зв’язки „буде” (майбутній час) в контексті теперішнього часу; 7. Слова-паразити; 8. Тавтологія – повторення однокорінних слів; 8. Невміння враховувати стилістичне (емоційне) забарвлення слова (фрази) в контексті.