56. Особливості складання розпорядчих документів: наказ, витяг з наказу, рзпоряждення.

Наказ — розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдиноначальності й у межах своїх повноважень.

Наказ видають на основі та для виконання законів, постанов і розпоряджень уряду, наказів та директивних вказівок вищих органів.

Наказ про особовий склад – оформляють призначення, переміщення, звільнення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагороди та стягнення.

Наказ із загальних питань (із питань основної діяльності):

а) ініціативний – видається для оперативного впливу на процеси, що виникають усередині організації (підприємства).

б) на виконання розпоряджень вищих органів – видається при створенні, реорганізації структурних підрозділів, при затвердженні положень про структурні підрозділи, при підсумуванні діяльності установ, затвердженні планів.

За способом фіксації змісту наказ становить документ, виконаний у ви­гляді лінійного запису. При цьому розташування реквізитів може бути як по­довжнім, так і кутковим.

У зв'язку з тим, що накази видаються керівниками, чия діяльність пого­джується з законами і здійснюється за принципами єдиноначальності, що не допускає довільного їх тлумачення, доцільно оформляти накази на спеціаль­ному бланку з урахуванням типових вимог до композиції, форми і тексту наказу. Таким чином, наказ поєднує ознаки типових і трафаретних докумен­тів.

Накази можуть бути простими, якщо вони стосуються одного питання, і складними, якщо вони вміщують декілька питань.

Особові накази та ініціативні накази з загальних питань належать до внут­рішніх документів. Загальні накази, що надходять зовні, називаються зовніш­німи наказами.

За способом фіксації змісту наказ становить документ, виконаний у ви­гляді лінійного запису. При цьому розташування реквізитів може бути як по­довжнім, так і кутковим.

У зв'язку з тим, що накази видаються керівниками, чия діяльність пого­джується з законами і здійснюється за принципами єдиноначальності, що не допускає довільного їх тлумачення, доцільно оформляти накази на спеціаль­ному бланку з урахуванням типових вимог до композиції, форми і тексту наказу. Таким чином, наказ поєднує ознаки типових і трафаретних докумен­тів.

Накази можуть бути простими, якщо вони стосуються одного питання, і складними, якщо вони вміщують декілька питань.

Особові накази та ініціативні накази з загальних питань належать до внут­рішніх документів. Загальні накази, що надходять зовні, називаються зовніш­німи наказами.

Накази, які містять застереження щодо терміну виконання розпоряджен­ня, представляють термінові ділові папери. Накази, в яких термін виконання не зазначений, належать до нетермінових документів.

Реквізити наказу:

• назва організації, що віддає наказ;

• найменування документа;

• номер, індекс наказу за класифікатором справ;

• дата підписання наказу;

• місце видання;

• заголовок;

• текст;

• підпис керівника;

• форми узгодження.

Текст наказу складається з постановчої і розпорядчої частини. Постановча частина містить такі елементи: вступ (вказано причину видання наказу); до­ведення (переказано основні факти); висновок (викладено мету видання на­казу). Якщо підставою для видання наказу є розпорядчий документ вищої установи, то в констатаційній частині вказують назву, номер, дату й заголо­вок до тексту розпорядчого документа, а також передають зміст того розділу Документа вищої установи, який був підставою для видання цього наказу. Постановчої частини може не бути якщо дії, запропоновані до виконання, це потребують ніяких роз'яснень. У наказах із різнопланових питань поста­новчої частини теж може не бути. У цьому випадку текст наказу складається з параграфів.

Розпорядження – правовий акт управління державного органу. Втдається одноосібно керівником, головним чином колегіального державного органу, для вирішення оперативних питань і є обов’язковим для громадян та організацій, котрим він адресований.

Розпорядження видають Кабінет Міністрів України, місцеві ради, представники Президента України на місцях, а також керівники колегіальних органів державного управління, адміністрація підприємства та закладу в межах наданих законом прав для вирішення оперативних питань.

Реквізити розпоряджень:

1. назва органу правління, що видає розпорядження;

2. назва виду документа;

3. заголовок;

4. дата, номер, місце видання;

5. текст

а) констатуюча

б) розпорядча (зі слів ЗОБОВ’ЯЗУЮ, ПРОПОНУЮ, ДОРУЧАЮ, ВИМАГАЮ)

6. підпис відповідальної особи.

Ці два документи відрізняються ще й тим, що накази пишуть із загальних, всеохоплюючих питань, а розпорядження – з конкретних.