- •1. Причини та умови виникнення філософії.
- •2. Абсолютний ідеалізм г. Гегеля.
- •1. Значення терміну «філософія», функції філософії.
- •2. Антропологічний принцип в філософії л. Фейєрбаха.
- •1. Історичні типи світогляду та їх характеристика.
- •2. Марксистська філософія.
- •1.Охарактеризуйте взаємовідношення філософії з релігією та мистецтвом
- •2. Основні етапи розвитку філософії в Україні.
- •1. Назвіть та розкрийте суть філософських методів.
- •1. Основні філософські школи Стародавньої Індії.
- •1. Філософсько-етичний зміст даосизму.
- •1. Філософсько-етичний зміст даосизму.
- •2. Філософські, суспільно-політичні погляди і. Франка та Лесі Українки
- •2. Особливості розвитку української філософії у хх ст.
- •1. Особливості філософії Геракліта.
- •2. Розкрийте особливості сучасної західної філософії та назвіть її основні філософські напрями, школи.
- •2. Дайте характеристику психоаналітичної філософії: фрейдизм та неофрейдизм.
- •2. Окресліть та охарактеризуйте основні ідеї представників філософії екзистенціалізму.
- •1.Охарактеризуйте основні положення неоплатонізму.
- •2. Рух як засіб існування матерії.
- •1. Історичні форми середньовічного типу філософствування.
- •2. Простір і час основні форми існування матерії.
- •1. Патристика, головні ідеї та представники.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте рівні та форми пізнання
- •1. Філософські погляди а. Блаженного.
- •2. Загальна характеристика пізнання.
- •1. Розкрийте суть вчення про чотири природи і. Еріугена.
- •2. Розкрийте єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.
- •1. Охарактеризуйте вчення ф. Аквінського.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте основні концепцій істини.
- •1. Особливості філософії епохи Відродження.
- •2. Діалектика, як складова філософії
- •1. Філософія н. Мак’явеллі.
- •2. Категорії діалектики. Одиничне, особливе, загальне.
- •1.Основні положення вчення Дж. Бруно.
- •2. Закони діалектики.
- •1.Особливості філософії Нового часу
- •1. Назвіть та охарактеризуйте вчення про «ідоли» ф. Бекона.
- •1. Охарактеризуйте пошуки р. Декарта.
- •2. Характерні особливості духу.
- •1. Філософське вчення Дж. Локка.
- •2.Суспільна свідомість, її структура.
- •1. Особливості філософії Просвітництва.
- •2. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, мораль.
- •1. Основні положення вчення п. Гольбаха.
- •2. Взаємодія людини та суспільства.
- •2. Цінності та їхня роль у житті людини.
- •1. Основні положення філософії і. Канта.
- •2. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.
1. Особливості філософії епохи Відродження.
Унаслідок нагромадження знань, розширення обріїв суспільного досвіду та кризи середньовічного світобачення у XIV—XV ст. Європа вступила в нову історичну епоху — епоху Відродження. Відбувається суттєва світоглядна переорієнтація: набувають цінності пізнання природи та земні вчинки людини, поступово формуються принципи класичної науки. Проте за змістом це була суперечлива епоха, яка не лише підносила та оспівувала людину, а й висвітлила драматичні сторони її буття. У європейській історії Відродження розглядають як епоху перехідну, що містить у собі елементи Середньовіччя і зародки процесів епохи Нового часу.
Термін «відродження» свідчить про бажання людини повернути щось втрачене, віднайти в минулому відповіді на суттєві світоглядні питання.
2. Діалектика, як складова філософії
Діалектика - мистецтво сперечатися , вести міркування) - метод аргументації у філософії , а також форма і спосіб рефлексивного теоретичного мислення , що має своїм предметом протиріччя мислимого змісту цього мислення. Діалектичний метод є одним з центральних в європейській та індійської філософських традиціях. Саме слово « діалектика » походить з давньогрецької філософії і стало популярним завдяки «Діалог» Платона , в яких двоє або більше учасників діалогу могли дотримуватися різних думок , але бажали знайти істину шляхом обміну своїми думками . Hачиная з Гегеля , діалектікa протиставляється метафізиці - такому способу мислення , який розглядає речі і явища як незмінні і незалежні один від одного
БІЛЕТ 26
1. Філософія н. Мак’явеллі.
Ніколо Макіавеллі (1469—1527), якого вважають, з одного боку, теоретиком політичного аморалізму, а з іншого — фундатором революційної етики. На думку Макіавеллі, християнські моральні норми добрі, але неможливі для виконання у реальних умовах життя. Тому слід зрозуміти, що доля, обставини й умови життя є невблаганні; їм можна протиставити лише відважність, могутність, натиск. Як і в природі, у суспільстві треба діяти, випереджуючи хід подій, треба вміти бути недобрим. Тут головне — кінцева мета. Якщо вона спрямована на загальне благо, то всі засоби для її здійснення справедливі.
2. Категорії діалектики. Одиничне, особливе, загальне.
Загальні ознаки можуть істотно відрізнятися за ступенем загальності. Загальною буде і ознака, характерна лише для двох явищ. Проте є й ознаки, притаманні всім чи більшості явищ дійсності. Так, усім предметам, процесам притаманні сутність, форма, причина виникнення і таке ін. Такі ознаки називають всезагальними. їх відображають у категоріях діалектики. Іноді поняття "всезагальні" вживаються й у вужчому розумінні - в значенні ознаки, що притаманна лише явищам даного роду. Скажімо, ознака трудитися притаманна лише людям.
Від категорій одиничного й загального (всезагального) відрізняють категорію особливого, яка виражає діалектичний взаємозв'язок всезагального Й одиничного. Категорія особливого має відносний характер. Вона виступає то як загальне стосовно одиничного, то як одиничне стосовно всезагального. Ця категорія виражає різні сторони і форми прояву загальних закономірностей в окремих речах, явищах.
У логіці особливі ознаки називають видовими, а загальні - родовими. Особливе називають і частковим, і частковістю. Названі категорії можна розглядати як "одиничне" й "загальне", "особливе" і "всезагальне".
БІЛЕТ 27