- •1. Причини та умови виникнення філософії.
- •2. Абсолютний ідеалізм г. Гегеля.
- •1. Значення терміну «філософія», функції філософії.
- •2. Антропологічний принцип в філософії л. Фейєрбаха.
- •1. Історичні типи світогляду та їх характеристика.
- •2. Марксистська філософія.
- •1.Охарактеризуйте взаємовідношення філософії з релігією та мистецтвом
- •2. Основні етапи розвитку філософії в Україні.
- •1. Назвіть та розкрийте суть філософських методів.
- •1. Основні філософські школи Стародавньої Індії.
- •1. Філософсько-етичний зміст даосизму.
- •1. Філософсько-етичний зміст даосизму.
- •2. Філософські, суспільно-політичні погляди і. Франка та Лесі Українки
- •2. Особливості розвитку української філософії у хх ст.
- •1. Особливості філософії Геракліта.
- •2. Розкрийте особливості сучасної західної філософії та назвіть її основні філософські напрями, школи.
- •2. Дайте характеристику психоаналітичної філософії: фрейдизм та неофрейдизм.
- •2. Окресліть та охарактеризуйте основні ідеї представників філософії екзистенціалізму.
- •1.Охарактеризуйте основні положення неоплатонізму.
- •2. Рух як засіб існування матерії.
- •1. Історичні форми середньовічного типу філософствування.
- •2. Простір і час основні форми існування матерії.
- •1. Патристика, головні ідеї та представники.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте рівні та форми пізнання
- •1. Філософські погляди а. Блаженного.
- •2. Загальна характеристика пізнання.
- •1. Розкрийте суть вчення про чотири природи і. Еріугена.
- •2. Розкрийте єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.
- •1. Охарактеризуйте вчення ф. Аквінського.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте основні концепцій істини.
- •1. Особливості філософії епохи Відродження.
- •2. Діалектика, як складова філософії
- •1. Філософія н. Мак’явеллі.
- •2. Категорії діалектики. Одиничне, особливе, загальне.
- •1.Основні положення вчення Дж. Бруно.
- •2. Закони діалектики.
- •1.Особливості філософії Нового часу
- •1. Назвіть та охарактеризуйте вчення про «ідоли» ф. Бекона.
- •1. Охарактеризуйте пошуки р. Декарта.
- •2. Характерні особливості духу.
- •1. Філософське вчення Дж. Локка.
- •2.Суспільна свідомість, її структура.
- •1. Особливості філософії Просвітництва.
- •2. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, мораль.
- •1. Основні положення вчення п. Гольбаха.
- •2. Взаємодія людини та суспільства.
- •2. Цінності та їхня роль у житті людини.
- •1. Основні положення філософії і. Канта.
- •2. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.
1. Особливості філософії Просвітництва.
Філософія Просвітництва, поставивши акцент на розум, успадкувала багато від раціоналізму, однак значно почерпнула також із ідей емпіризму. На відміну від раціоналістів, наприклад, Декарта, розум у просвітників не пасивне вмістилище вічних ідей спільних для людини і Бога, а є активним знаряддям перетворення життя. Це зумовлено загальним прагненням просвітників до змін, реформ суспільства і вірою в те, що, спираючись на науку, можна встановити нові розумні закони й перебудувати світ на краще. Відкидаючи релігію, як основу моралі, просвітники виводили етичні норми із природи людини, яку вони вважали незмінною, складеною із інстинктів, схильностей та чуттєвих потреб. З природи людини вони виводили поняття про її природні права. Щодо огранізації суспільства, то просвітники відстоювали ідею суспільного договору. Ця ідея про те, що люди організовані в суспільство таким чином, щоб забезпечити свій захист, і з цією метою передають державі частину своїх прав, дозволяв пояснити походження держави й влади без втручання Бога.
Вірячи в здатність розуму до справедливого влаштування життя, просвітники велике значення надавали вихованню людини та її освіті.
2. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, мораль.
Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати.
У філософському широкому розумінні свобода це — можливість чинити так, як хочеться. Інколи під цим мається на увазі, що це — свобода волі. Проблема свободи в історії філософії ускладнюється тим, що багато мислителів намагалися вивести зі сутності свободи обов'язок людини, прагнули або взагалі не вживати поняття свободи, або вживати, обмеживши його певним чином. Але обов'язок ніколи не може випливати зі самої свободи, а лише з етичних міркувань. Будучи необмеженою за своєю сутністю, свобода якраз повинна мати на увазі етику (див. Етика), щоби зробити людей повністю відповідальними за все те, що вони роблять і дозволяють робити іншим; див.: Атеїзм, Детермінізм, Первородний гріх, Доречність,Індетермінізм, Лібералізм. Доказом реальності свободи як такої проводиться онтологією у вченні про шари, в психології — аналізом образливої для нормальної людини характеристики її як «безвідповідальної», тобто як такої людини, яка не може відповідати за наслідки своїх дій, оскільки вона невільна (у значенні свободи).
Ви́бір — стадія волі, що має на увазі селекцію однієї з двох або більше альтернатив, інколи після періоду обмірковування.
Приклади простого вибору включають такі, як-от: рішення, чи вставати зранку, чи далі спати, та вибирання конкретного маршруту для подорожі. Складніші випадки — як наприклад, рішення, які стосуються того, що людина думає чи у що вірить, — включають вибір релігійної приналежності чи політичної партії.
Мор?ль — система неформалізованих у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень котрої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
БІЛЕТ 33