1. Назвіть та розкрийте суть філософських методів.

1. До числа головних методів у даному випадку відносять:

• діалектику;

• метафізику;

• догматизм;

• еклектику;

• софістику;

• герменевтику.

Давайте розглянемо ці методи філософії більш докладно. Діалектика є методом філософського дослідження, при якому явища, а також речі розглядаються критично, гнучко, дуже послідовно. Тобто при такому дослідженні увага звертається на всі зміни, що відбуваються. У розрахунок беруться ті події, які стали причиною змін, що відбулися. Дуже багато уваги приділяється питанню розвитку.

Метод філософії, що є прямою протилежністю діалектики, називається метафізикою. При ньому об’єкти розглядаються:

• статично — тобто зміни, а також розвиток не грають ніякої ролі під час проведення дослідження;

• відособлено, незалежно від інших речей і явищ;

• однозначно — тобто при пошуку абсолютної істини увагу суперечностям не приділяється.

Методи філософії включають в себе також і догматизм. Суть його зводиться до сприйняття навколишнього світу через призму своєрідних догм. Ці догми є прийнятими переконаннями, відступати від яких не можна ні на крок. Носять вони абсолютний характер. Відзначимо. Що даний метод був притаманний в першу чергу середньовічної теологічної філософії. Сьогодні практично ніколи не використовується.

Еклектика, що входить в методи філософії, заснована на довільному поєднанні різних, розрізнених, зовсім не мають загальних засад фактів, концепцій, понять, в результаті якого можна прийти до поверхневих, але щодо правдоподібним, удаваним достовірними висновків. Даний метод нерідко використовується для створення приватних ідей, які допомагають міняти масову свідомість. З реальністю ці ідеї мають мало спільного. Раніше даний метод використовувався в релігії, сьогодні ж він дуже популярний серед рекламників.

Метод, який заснований на виведенні неправдивих, поданих під виглядом справжніх, нових посилок, які за логікою будуть істинними, але зі спотвореним змістом. Думки, відображені в них, не відповідають реальності, але вигідні особам, які користуються даним методом. Інакше кажучи, софісти вивчали способи введення людини в омани під час діалогу. Поширена софістика була в Стародавній Греції. Розбираються в ній були практично непереможні в суперечці.

Основні методи філософії завершуються герменевтикою. Даний метод заснований на правильному прочитанні, а також тлумаченні змісту текстів. Герменевтика є наукою про розуміння. Широке поширення метод отримав в західній філософії.

Існують і додаткові методи філософії. Вони так само є її напрямками. Мова йде про матеріалізм, ідеалізм, раціоналізм, емпіризм.

2.Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Філософія Київської Русі охоплює час, починаючи з XI століття (найбільш ранньою оригінальною пам'яткою цієї доби слід вважати «Слово про закон і благодать» Їларіона), й триває до середини XIV (загибель 1340 року князя Юрія II кладе кінець незалежності Галицько-Волинського князівства, культура якого безпосередньо розвивала здобутки Київської Русі). Впродовж зазначеного періоду філософія існує як сукупність філософських істотних ідей, що -структурували світогляд і відображалися у всьому масиві результатів культурної творчості. Тоді філософія ще не виділилася у відносно самостійну сферу теоретичного освоєння світу.

Державотворчі процеси, суспільні відносини, культура в цілому і філософія зокрема формуються спочатку на власній родо-племеипгій основі, на перших порах без впливу досягнень більш розвинених цивілізацій. Вагомий вплив на розвиток Київської Русі здійснило хрещення Русі (988 р.). Ця подія привела до того, що через Візантію в культуру давніх русичів входить антична філософія, християнська література. Завдяки цьому Київська Русь познайомилася з досягненнями культури, філософії давньоєвропейських народів. Здобутки античної філософії проникали в культуру Русі через твори християнських авторів і в христянській «обробці». Внаслідок цього філософія сприймається русичами як частина теології, причому така частина, яка підпорядкована теології. Ще одна особливість культури Київської Русі полягає в тому, що християнство, християнські та античні автори були відомі лише вузькому колу суспільства, духовній еліті. Основна ж маса населення продовжувала вірити у традиційних язичницьких богів — Перуна, Даждьбога, Стрибога та ін. Все це зумовило той факт, що філософія Київської Русі на перших етапах розвитку мала перш за все просвітницький характер; основне завдання вбачалося в тому, щоб роз'яснити народу основні положення християнства і християнської філософії. Тому-то давньоруські автори писали свої твори не у формі наукових трактатів, а у вигляді послань, проповідей, звертань і т.п.

БІЛЕТ 6