Питання для самоконтролю:

1. Що вивчає цитологія рослин?

2. Яке значення мало створення клітинної теорії для поглиблення вивчення клітини?

3. Чим відрізняються паренхімні клітини від прозенхімних?

4. Які відмінності в будові прокаріотичних і еукаріотичних клітин?

5. Які рослинні організми належать до прокаріотів, а які – до еукаріотів?

6. У чому найважливіші відмінності будови рослинної клітини від тваринної?

7. Яким є хімічний склад цитоплазми?

8. В якому фізичному стані знаходиться цитоплазма, з яких шарів вона склада­ється?

9. Яке функціональне значення гіалоплазми?

10. Які основні компоненти ядра, які функції вони виконують?

11. У чому полягає значення мітохондрій, завдяки яким особливостям їхньої бу­до­ви це забез­пе­чу­є­ться?

12. Чим представлений у клітині комплекс Гольджі?

13. Які функції гранулярного і агранулярного ендоплазматичного ретикулума?

14. Які особливості субмікроскопічної будови хлоропластів вищих рослин?

15. Яку форму мають хромопласти і у клітинах яких органів рослини вони містя­ться?

16. На які групи поділяють лейкопласти?

Самостійна навчально-дослідницька робота:

1. Використовуючи постійні мікропрепарати різних органів вищих рослин, знайти та виз­на­чити відмінні особливості будови паренхімних та прозен­хім­них клітин, описати їх та за­ри­су­вати.

Зверніть увагу, що залежно від форми всю різноманітність рослинних клітин поділяють на два типи: паренхімні та прозенхімні. Паренхімні клітини мають більш або менш рівні вели­чини всіх трьох їх вимірів (довжина, товщина, висота). Найбільший їхній діаметр не більше, ніж у 2-3 рази перевищує найменший.

Прозенхімні клітини витягнуті в довжину й часто мають загострені кінці. Довжина про­­зен­хім­них клітин перевищує їхню тов­щи­ну в 5-20 й більше разів.

Опишіть та зарисуйте будову парен­хім­них та прозенхімних клітин (рис. 1).

Рис. 1. Форми рослинних клітин:

а, б – паренхімні; в – прозенхімні: 1 – ядро з ядер­­­­цями; 2 – цитоплазма; 3 – ва­куо­ля; 4 – клі­тинна стінка.

2. За таблицями, мікропрепаратами, іншим наочно-ілюстративним матеріалом вив­чити і за­ри­сувати будову рослинної клітини.

Зверніть увагу, що типова доросла рослинна клітина складається з трьох основних частин: 1) щі­льної еластичної оболонки, яка оточує клітину зовні; 2) протопласта – живого вмісту клітини, який притиснутий у вигляді тонкого шару до клітинної оболонки; 3) вакуолі – по­рожнини, що зай­має центральну частину клітини й заповнена водянистим клітинним со­ком.

Основним, найбільш важливим компонентом рослинної клітини є протопласт, який скла­дає­ть­ся з ядра та цитоплазми, яка, у свою чергу, включає матрикс, або гіалоплазму, ко­лоїд­ної струк­тури, а також сукупність клітинних органел: ендоплазматичний ретикулум, ком­п­лекс Гольджі, мі­то­­­хондрії, лізосоми, рибосоми та ін. Органели – це структуровані елементи цитоплазми, які ви­ко­нують у клітині певні функції, пов’язані з їхньою життєдіяльністю.

Зарисуйте будову рослинної клітини за данними електронного мікроскопа, зробіть необ­хідні позначення (рис. 2).

Рис. 2. Схема будови рослинної клітини:

1 – ядро; 2 – ядерна оболонка; 3 – ядерна пора; 4 – ядерце; 5 – хроматин; 6 – ядерний сік; 7 – клі­тинна стін­ка; 8 – плазмалема; 9 – плазмодесми; 10 – ендоплазматичний агранулярний ретикулум; 11 – ендо­плаз­ма­тич­ний гранулярний ретикулум; 12 – мітохондрії; 13 – вільні рибосоми; 14 – лізосоми; 15 – хло­ропласт; 16 – диктіосома комплексу Гольджі; 17 – гіалоплазма; 18 – тонопласт; 19 – вакуоля з клі­тин­ним соком.