7.2.1 Розрахунок ємності й площі складів
У всіх випадках визначається кількість матеріалів, які підлягають зберіганню (у тоннах, штуках, м3) і розраховується площа й кубатура складського приміщення.
Об'єм ємностей (у м3) для зберігання рідких матеріалів визначається за формулою:
де |
маса матеріалу, кг; густина рідини, кг/м3; коефіцієнт заповнення ємності (0,93-0,98). |
Густина рідини приймається відповідно до середньої температури самого жаркого місяця.
Для сипучих матеріалів і твердого палива, що зберігаються в одноповерхових складах площа складу визначається за формулою:
де |
|
висота
засипання матеріалів, м;
об'ємна маса матеріалу, кг/м3;
коефіцієнт використання площі складу:
при зберіганні без засіків (0,8-0,9); при
зберіганні в засіках (0,5-0,7).
Для розрахунку складських приміщень, призначених для зберігання матеріалів у ящиках, бочках або мішках тарі та для штучних матеріалів без тари застосовується формула:
де |
маса
(кількість) усього матеріалу що
зберігається, кг (шт.);
|
площа яку займає одиниця тари, м2;
маса одиниці (кількість одиниць)
матеріалу, кг (шт.);
коефіцієнт використання площі складу;
кількість рядів по висоті;
Висота вкладання (кількість рядів) залежить від міцності тари, її виду, способу тай зручності складування й розвантаження штабелів:
для бочок n = 1-3,
для мішків n = 1-5,
для ящиків n = 6-10.
Коефіцієнт використання площі складу () має наступні значення:
для ящиків і штучних матеріалів 0,55-0,60;
для бочок і мішків 0,50-0,60;
для штучних вантажів на стелажах 0,30-0,35;
для комор з полицями 0,30-0,40.
При зберіганні великої кількості матеріалів у тарі широко використають пакетний спосіб. Ящики з матеріалом поміщають на піддони розміром 1500х1500 мм висотою до 1,1 м и встановлюють у штабелі в 3-5 рядів (висота штабеля відповідно 3,3-5,5 м). Це дозволяє значно збільшити коефіцієнт використання площі та об'єму складу.
Розміщення складських приміщень залежить від їхнього призначення. Склади сировини і готової продукції розташовують відповідно біля першої та останньої ланок технологічного процесу. При горизонтальному і прямому потоці, зазначені склади примикають до протилежних кінців виробничого корпуса, що має звичайно прямокутну форму.
Цехові комори повинні бути розміщені у входу в цех якнайближче до складу матеріалів підприємства. Планування комор у глибині цеху неприпустимо, тому що при транспортуванні вантажів у цех будуть вноситися забруднення. Разом з тим, цехові комори повинні перебувати поблизу основних місць використання цих матеріалів.
Конфігурація будинку остаточно виявляється лише після комплексного компонування виробничих приміщень із санітарно-побутовими й складськими.
Вона найчастіше буває прямокутною, тому що така форма найбільше відповідає прямолінійному виробничому потоку. Однак при надмірно великій довжині виробничих ліній, а іноді через розміри ділянки, призначеного для будівництва, будинки розділяються на два крила, що сходяться під прямим кутом у вигляді букви Г, або навіть на три крила (у вигляді букви П ).
Кількість поверховість у проектованій будівлі значною мірою визначається вимогами технологічного процесу. Більшість рибообробних підприємств проектують одноповерховими, рідше - двоповерховими. Багатоповерховими (три та більше поверхи) будують в основному холодильники й рибообробні комплекси.