- •Практичне заняття №3
- •Тема: Типи коренів і кореневих систем.
- •Зовнішня і внутрішня будова кореня, його метаморфози
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: корінь, його функції та розвиток
- •Види коренів і типи кореневих систем
- •Зони кореня, їх будова і функції
- •Первинна анатомічна будова кореня
- •Анатомічна будова кореня багаторічних однодольних рослин
- •Вторинна анатомічна будова кореня дводольних та голонасінних рослин
- •Анатомічна будова кореня однодольних рослин
- •Метаморфози коренів
- •Особливості морфології коренів при симбіозі
- •Значення кореневих систем у природних процесах і житті людини
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Розглянути по таблицях, на живому і гербарному матеріалі, описати і зарисувати будову різних типів кореневих систем, на рисунках позначити головний, бічні та додаткові корені.
- •2. Розглянути, описати і зарисувати постійний мікропрепарат поперечного зрізу кореня півників, ознайомитися з особливостями його первинної анатомічної будови.
- •3. Вивчити і зарисувати постійний мікропрепарат поперечного зрізу кореня гарбуза звичайного.
- •4. Розглянути і описати постійні мікропрепарати поперечних зрізів коренеплодів моркви, редьки і буряка.
- •Коренеплоду буряка:
- •Набути практичні навички:
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Практичне заняття №4 Тема: Пагін та його структурні елементи. Різноманітність стебел, їхні морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки Теоретичні питання:
- •Зміст теми: пагін, його функції та структурні елементи
- •Різноманітність пагонів
- •Бруньки
- •Морфологія стебла
- •Первинна анатомічна будова стебла
- •Анатомічна будова стебла однодольних рослин
- •Мікроскопічна будова стебла злаків
- •Вторинна будова стебла дводольних трав’янистих рослин
- •Пучкова, безпучкова і перехідна будова стебла
- •Будова стебла дводольних дерев’янистих рослин
- •Будова стебла голонасінних рослин
- •Тривалість життя і розміри стебел
- •Видозміни стебла
- •Підземні пагони
- •Надземні пагони
- •Використання стебел
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Розглянути по таблицях, живому і гербарному матеріалу пагони рослин з різними типами галуження, зарисувати схеми основних типів галуження.
- •2. За таблицями і гербарним матеріалом проаналізувати і описати можливі форми стебла на
- •Поперечному розрізі:
- •3 . Розглянути постійний мікропрепарат поперечного зрізу стебла жита (Secale cereale), вивчити, описати і зарисувати його анатомічну будову.
- •4 . Вивчити безпучкову будову стебла на готовому мікропрепараті поперечного зрізу стебла льону (Linum usitatissimum), описати і зарисувати схему його анатомічної будови.
- •Н абути практичні навички:
- •Гілки липи:
- •Література Основна:
- •Додаткова:
Пучкова, безпучкова і перехідна будова стебла
Є два основних типи вторинної будови стебла: пучкова і безпучкова (суцільна). Відмінності між ними зумовлені різними способами закладання прокамбію і наступною діяльністю камбію.
Пучкова будова стебла. Пучкову будову стебла мають деякі трав’янисті рослини (конюшина, соняшник, жовтець, кріп, горох, люцерна), а також окремі деревні рослини (саксаул, виноград). Прокамбіальні тяжі, що закладені в конусі наростання, розміщуються окремими тяжами колом по периферії центрального циліндра. Кожен тяж перетворюється на відкритий колатеральний пучок, який складається з первинної ксилеми, первинної флоеми і смужки камбію між ними. Клітини камбію, поділяючись, дають вторинні елементи провідного пучка: всередину вони відкладають ксилему, а до периферії – флоему. Наймолодші ділянки флоеми і ксилеми примикають до камбію, а старші відсуваються до периферії пучка. У деяких рослин вторинний приріст стебла незначний, і воно майже не потовщується. Таке властиве болотним і водним видам, які не потребують міцної водопровідної системи стебла (глечики, білозір).
У більшості ж рослин камбій працює активно і діаметр пучків суттєво збільшується. Діяльність камбію збудливо впливає на паренхіму, що розділяє пучки. Її клітини починають ділитися, виникає вторинна твірна тканина. Пучкова і міжпучкова меристеми з’єднуються своїми кінцями і утворюють суцільне камбіальне кільце. Його діяльність забезпечує рівномірне потовщення стебла.
Пучковий камбій утворює елементи вторинних ксилеми та флоеми, а міжпучковий – паренхіму (у хвилівника, зірочника злаковидного). У таких рослин, як конюшина, люцерна, глуха кропива тощо паренхімні клітини видовжені, товстостінні, дерев’яніючі. Вони утворюють тканину, подібну до склеренхіми. У таких рослин виразна пучкова будова зберігається все життя.
Перехідна будова стебла. Пучкова будова стебла в багатьох рослин може з віком замінюватися на безпучкову, суцільну. Така перехідна будова характерна для стебел соняшника, жоржини, рицини тощо. Спочатку стебло формується так само, як і в конюшини, але міжпучковий камбій відкладає не паренхіму, а флоему та ксилему. Формуються додаткові провідні пучки. Поступово всі пучки зливаються в суцільний тришаровий (ксилема, камбій, флоема) циліндр. Таким чином, у верхній (молодій) частині стебло має пучкову будову, а біля основи – в старій частині – безпучкову.
Безпучкова будова стебла. Безпучкова будова властива стеблам багатьох трав і дерев (льон, липа, яблуня тощо). У конусі наростання прокамбіальні тяжі так наближені, що утворюють суцільний циліндр, який на поперечному зрізі має вигляд кільця. Цей прокамбіальний циліндр, диференціюючись, формує до центру кільце первинної ксилеми, до периферії – кільце первинної флоеми, а між ними утворюється суцільний камбіальний шар.
Вторинні зміни пов’язані з роботою камбію. Поділ його клітин відбувається паралельно поверхні стебла. При цьому всередину відкладається в 10-20 разів більше клітин, ніж назовні. Всередину камбій формує елементи вторинної ксилеми (деревини): судини, трахеїди, деревинну склеренхіму (лібриформ) і деревинну паренхіму. Назовні відкладається вторинна флоема (луб): ситоподібні трубки з клітинами-супутниками, луб’яна склеренхіма (луб’яні волокна) і луб’яна паренхіма. Подекуди камбій відкладає в обидва боки паренхімні клітини серцевинних променів.