2. Розглянути, описати і зарисувати постійний мікропрепарат поперечного зрізу кореня пів­ни­ків, озна­йо­ми­тися з особливос­тями його первинної анатомічної будови.

Зверніть увагу, що корінь півників вкритий епіблемою, яка утворена клі­ти­нами з тонкими целюлозними обо­лон­ками і виростами, які значно переви­щують довжину клітин, що їх утворюють, – кореневими волосками.

Первинна кора складається з трьох частин: екзодерми (багатогранні тов­сто­стінні клітини, що щільно при­ля­гають одна до одної); мезодерми (клітини овальні, розмі­щені не щільно, між ними багато повітряних про­сторів); ендо­дерми – внутрішньої частини кори (клітини мають потовщені у вигляді підков стінки). Між по­тов­ще­ними товстостінними клітинами зустрічаються тонкостін­ні, не потовщені, з великим ядром. Вони роз­міщені напроти радіусів ксилеми про­від­ного пучка. Це – пропускні клітини, які виконують провідну функцію.

Центральний осьовий циліндр (стела) складається з перициклу, який має один шар тонкостінних невеликих клі­тин, і судинно-волокнистого пучка раді­аль­ного ти­пу. У центрі кореня знаходиться ксилема, яка виповнена паренхі­мою (рис. 2).

Описа­ти і за­ри­сувати схему будови кореня даної рослини, позначивши на рисунку: ри­зо­дер­му, первинну кору (екзодерму, мезодерму, ендодерму), центральний ци­лін­др (пе­­ри­цикл, флоему, ксилему).

Рис. 2. Поперечний зріз кореня півників:

а – у всисній зоні; б – у провідній зоні: 1 – ризодерма; 2 – кореневі волоски;

3 – первинна кора; 4 – центральний циліндр; 5 – екзодерма; 6 – мезо­дерма;

7 – ендодерма; 8 – пе­ри­цикл; 9 – судини ксилеми; 10 – флоема; 11 – залишки ризодерми

3. Вивчити і зарисувати постійний мікро­пре­па­рат по­пе­реч­ного зрізу кореня гар­бу­за зви­чай­ного.

При розгляді мікропрепарату видно, що первинна ко­ра з ендодермою в кореня гарбуза відсутня – вона злущи­ла­ся. Звер­ніть увагу на невеликі розміри вто­рин­ної кори, на пе­ри­дерму (рис. 3).

У

Рис. 3. Вторинна будова кореня гарбуза:

1 – первинна ксилема; 2 – вторинна ксилема; 3 – вторинна флоема;

4 – пучковий камбій; 5 – міжпучковий камбій; 6 – паренхімні промені;

7 – перидерма.

центрі кореня гарбуза видно тетрархну зірку пер­­вин­ної ксилеми з більшою центральною судиною і дрібни­ми в про­ме­нях. Від променів первинної ксилеми по­чинаю­ть­ся серцевинні промені з тонкостінних живих

паренхім­них клі­тин, утворе­них камбієм, який виникає з перициклу. Між цими променями си­метрично розмі­щені чо­ти­ри від­кри­ті ко­латеральні судинно-во­локнисті пучки.

Зарисуйте схему вто­ри­н­ної пучкової анатомічної бу­до­ви кореня дво­­до­ль­ної рослини, зробіть необхідні позна­чення.

4. Розглянути і описати постійні мікропрепарати попе­реч­них зрізів коренеплодів мор­к­ви, редьки і буря­ка.

Зверніть увагу на те, що найбільшу частину попе­реч­ного зрізу корене­плоду редь­ки займає ксилема (рис. 4, б), де знаходяться запасні продукти. Неве­ликі гру­пи су­дин утворюють радіальні ланцюжки.

На поперечному зрізі коренеплоду моркви (рис. 4, а) видно, що, на відміну від редь­ки, під перидермою роз­мі­щено велике кільце флоеми. Основна її маса представлена запасаючою паренхімою, а ситоподібні трубки утворю­ють неве­ли­кі групи. У центрі, як і в редьки, розміщена діархна (двопроменева) ксилема. Та­ким чином, корене­пло­­ди редьки і морк­ви є монокамбіальними.

На постійному препараті поперечного зрізу молодого коренеплоду буряка (рис. 5) добре видно декілька концен­тричних кілець тканин, пов’язаних з наяв­ністю додат­ко­­вих камбіальних шарів. У центрі кореня буряка міститься діа­рх­на первинна кси­лема, значного розвитку набуває запасаюча паренхіма. Отже, щільні шари, що по­мітні на попе­реч­ному зрізі коренеплоду – ксилема; соковиті широкі шари склада­ються з клітин камбію, флое­ми та запасаючої парен­хіми. Коренеплід буряка полі­камбіальний.

Визна­чте відмінності в анатомічній будові коренеплодів мор­к­ви, редьки і буряка, свої спостере­жен­ня за­пишіть.