Значення кореневих систем у природних процесах і житті людини
Пронизуючи густо в усіх напрямках товщу материнських порід, корені не лише подрібнюють їх механічно, але й змінюють хімічний склад їх, бо весь час виділяють секрети, які активізують рух малорозчинних речовин ґрунту. Цьому сприяє також вибіркове поглинання коренями з ґрунту певних катіонів і аніонів. Винятково важливу роль у процесах ґрунтоутворення відіграють і органічні речовини, які залишаються після відмирання кореневої системи. Органічні речовини мінералізуються під дією грибів і бактерій або за певних умов утворюють гумус. Вони є істотним джерелом збагачення ґрунту доступними для живлен-ня рослин сполуками азоту і мінеральних речовин.
Корені багатьох рослин людина використовує з різною метою: для вегетативного розмноження – м'яти, малини й інших коренепаросткових рослин, для закріплення ґрунтів від ерозії шляхом насаджень, у фармацевтичній промисловості – зозулинця, любки дволистої; в хімічній – хвойних рослин; харчовій – буряку, моркви, цикорію, батату.
Прищипуванням головного кореня, внесенням в грунт добрив, регулюванням водного та температурного режиму можна певною мірою керувати формуванням кореневої системи, що й здійснюють при вирощуванні культурних рослин.
Питання для самоконтролю:
Які основні функції кореня?
Які бувають корені за походженням, за формою?
Що називають кореневою системою? Які розрізняють типи кореневих систем за походженням і за формою?
Що називають гетерорізією?
Які зони можна виділити на поздовжньому зрізі кореня?
Що собою являє за будовою всисна зона, які її функції?
Які шари виділяють на поперечному перерізі кореня при його первинній будові?
Яка структура і значення первинної кори кореня?
Чому перицикл центрального циліндра кореня називають ще коренеродним шаром?
Яких змін в анатомічній структурі зазнають з часом корені багаторічних однодольних рослин?
З якої причини корені однодольних рослин не переходять до вторинної анатомічної будови?
Які структурні елементи, крім ситоподібних трубок, входять до складу вторинної флоеми кореня?
До складу якої тканини входить лібриформ при вторинній анатомічній будові кореня?
Які функції можуть виконувати видозмінені корені різних рослин?
Яку будову мають коренеплоди?
Що називають мікоризою? Які її види розрізняють?
Яке значення для рослин має їхній симбіоз із грунтовими бактеріями?
Самостійна навчально-дослідницька робота:
Розглянути по таблицях, на живому і гербарному матеріалі, описати і зарисувати будову різних типів кореневих систем, на рисунках позначити головний, бічні та додаткові корені.
Коренева система – це сукупність всіх коренів рослини‚ які утворюються внаслідок їх наростання і галуження. За походженням розрізняють такі типи кореневих систем: система головного кореня (утворюється із зародкового корінця); система додаткових коренів (складається з коренів‚ утворених стеблом або листком)‚ змішана (має як головний корінь‚ так і додаткові). Система головного кореня має стрижневу чи розгалужену форму‚ а система додаткових коренів – мичкувату.
Порівняйте між собою кореневі системи проростків гарбуза‚ пшениці та квасолі (рис. 1). Зверніть увагу на те‚ що в гарбуза добре видно головний корінь‚ від якого відходять бічні корені різних порядків (система головного кореня‚ або стрижнева система). У пшениці головний корінь не виділяється поміж інших‚ основна маса коренів відходить від нижньої частини стебла‚ тобто складається з додаткових коренів (система додаткових коренів‚ або мичкувата коренева система). У квасолі частина коренів відходить не від головного кореня‚ а від нижньої частини стебла (коренева система змішаного типу).
Опишіть і зарисуйте кореневі системи гарбуза‚ пшениці та квасолі‚ вкажіть їхній тип і форму.
Рис.
1. Типи кореневих систем:
А
– головного кореня (стрижнева); Б –
додаткових коренів (мичкувата);
В
– змішана: 1– головний корінь; 2 –
додаткові корені; 3 – гіпокотиль