3 . Розглянути постійний мікропрепарат поперечного зрізу стебла жита (Se­cale cereale), вив­чи­ти, описати і зари­су­ва­ти його ана­томічну будову.

Розгляньте мікропрепарат спочат­ку під ма­лим, а потім під великим збільшенням мікрос­ко­па. Під малим збіль­шенням відшукайте анатоміч­ні зони органа. Зверніть увагу на відсутність чіт­ко­­го поділу на первинну кору і цен­тра­льний осьо­вий ци­лін­др, на відсутність коленхіми. У центрі стебла серцевина не зберіглася: при рості стеб­ла її клітини розриваються і утворюється порож­ни­на. Таке стебло називається соломиною.

П

Рис. 9. Стебло жита посівного:

1 – епідерміс; 2 – склеренхіма; 3 – малий колате­ра­ль­ний закритий судинно-волокнистий пучок; 4 – хло­ро­фі­лонос­на паренхіма; 5 – паренхіма; 6 – великий пучок;

7 – внутрішній епідерміс

ід великим збільшенням мікроскопа уважно розгляньте всі тканини: по­крив­ну, епідерму, ме­ха­­нічну (скле­­­рен­хіму), розміщену відразу під епі­дер­мою; ос­нов­ну паренхіму. До механічної тка­ни­ни прилягають за­кри­ті колатеральні провідні пуч­ки, оточені склеренхімою, розміщені шахмат­но, що є діагностичною ознакою. Між пучками знахо­диться паренхіма з великих клітин. Прос­теж­те зрос­тання розмі­рів клітин основної парен­хіми у напрямку до центру стебла.

Опишіть і зарисуйте анатомічну будову стебла жита з малого збільшення мікроско­па на по­перечному зрізі. Поз­начте всі тканини і провідні пучки (рис. 9).

4 . Вивчити безпучкову будову стебла на го­то­вому мікропрепараті попе­реч­ного зрізу стеб­ла льо­ну (Li­num usitatissimum), описа­ти і зарисувати схему його ана­то­міч­ної бу­дови.

Розгляньте мікропрепарат під малим збільшенням мі­кроскопа. У центрі стебла чітко виділяється серце­ви­на, а по­тім суцільний шар вторинної ксилеми. На межі між ним та клітинами серцевини можна побачити пер­вин­ну ксиле­му. Далі знайдіть вузь­ку смужку камбію і суцільну флоем­ну частину з пучками луб’яних волокон. Зовні стебло вкри­те епі­дермісом з хлорофілоносною первинною корою, яка до нього при­микає (рис. 10).

Отже, в льону камбій утворює дуже рано суцільні ша­ри вторинної ксилеми і вто­ринної флоеми.

Опишіть мікропрепарат, зарисуйте схему анатомічної будови стебла льону на поперечному зрізі.

5

Рис. 10. Вторинна будова стебла льону на поперечному зрізі:

1 – епідерма; 2 – первинна кора;

3 – пуч­ки склеренхімних волокон;

4 – вторинна флоема; 5 – камбіальна зона; 6 – вторинна ксилема; 7 – первинна ксилема; 8 – серцевина

. Приготувати тимчасовий мікропрепарат по­­пе­речного зрізу гілки липи (Tilia cor­da-ta), вив­чи­ти і зарисувати схему анатомічної будови стеб­ла дерев’янистої рослини. По­рів­няти з постій­ним мікропрепара­том поз­дов­жнього розрізу.

Зробіть тонкий поперечний зріз через гілку ли­пи 3-5-річного віку (від 0,5 до 1,5 см завтовшки), при­готуйте тим­часовий мікропрепарат, обробіть йо­го розчином йоду в йо­диді калію і розгляньте під ма­лим збі­ль­шенням мікрос­ко­па.

Зверніть увагу, що у центрі поля зору видно сер­це­ви­ну; все­редині клітини більші, до пе­ри­ферії – дрібніші. Далі йде первинна ксилема, що склада­єть­ся з дрібних елемен­тів.

За нею йде вторинна ксилема, в якій чітко можна розрізнити кілька кілець дере­вини різної ширини. Вто­рин­на ксилема складається з трахей і трахеїд, волокон ліб­ри­форму, а також з паренхімних клітин. Зверніть ува­гу, що річні кільця складаються з дрібних і великих елементів деревини. Великопросвітні елементи відклада­ють­ся у весняний пе­ріод. У міру наближення осені кількість і діаметр судин зменшуються. В осінній деревині переважають трахеїди. Просвіти в них менші. Знайдіть ме­жі кілець деревини і визначте вік гілки.

Поставте препарат так, щоб було видно камбіальну зо­­ну і кору, і розгляньте корову частину. До камбію при­ми­­кає вто­ринна кора, а далі йде первинна кора.

Насамперед видно серцевинні промені (первинні), що мають вигляд трикутників, їхня верхівка звернена все­ре­ди­ну, а основа – до первинної кори. Між цими трикут­ни­ка­ми розміщені ділянки вторинної флоеми у фор­мі трапецій. Вони складаються з горизонтальних смуг, що чергуються між собою. Одні смуги включають в себе товс­тостінні мер­т­ві клітини – луб’яні волокна, або твердий луб; інші – тон­костінні живі елементи, або м’який луб. Си­топодібні трубки з клітинами-супутниками і луб’яна па­рен­­хіма входять до складу м’якого лубу. Трапеціє­вид­ні ді­лянки лубу змикаю­ть­ся з перициклічнми волокнами. Пер­вин­на кора складаєть­ся з паренхіми та колен­хіми з плас­тин­частими потов­щен­нями стінок. У паренхімних кліти­нах кори і серцевин­них променів трапляють­ся друзи каль­цію оксалату. Повер­хня стебла вкрита перидермою та від­мерлим епідермісом (рис. 10).

Зарисуйте схему анатомічної будови стебла липи (мо­ж­на у вигляді сегмента) і зробіть позначення.