27. Особливості розвитку промисловості в Україні наприкінці 19 ст.

• Для 60-70-х років 19 ст. характерно прискорення промислового перевороту,економічний бум

• Широке промислове будівництво на Півдні україни

• Поділ України на промислово розвинений Південно-Східний та аграрний Північно-Західний райони

• Зростання частки важкої промисловості: вугільної, металургійної, машинобудівної, видобувної, металообробної. Україна стає головною вугільно-металургійною базою Рос.імперії

• Активне будівництво залізниць, розвиток річкового та морського парового транспорту. Насамперед будувалися магістралі,що з’єднували укр..землі з московським промисловим районом.

• У 70-ті роки 19 ст. було завершено створення телеграфної мережі в україні

• Вагома роль іноземного інвестування в кам’яновугільну,машинобудівну,металообробну промисловість

• Цукрова,харчова,легка промисловість розвивалася на Ліво і Правобережжі

• Висока концентрація виробництва: на великих підприємствах працювало 44% робітників (у США-33%)

• У кінці 19 ст. відбувалася монополізація виробництва

28.Національні рухи в Україні другої половини 19 – на початку 20 ст.

1. Російський визвольний рух в Україні – діяльність радикалів. Мета: створення справедливого суспільного ладу на базі селянської громади й кооперативних майстерень

2.-діяльність народників. Мета6 розбудова соціалістичного суспільства.

3. Польський визвольний рух. Рух хлопоманів – таємний гурток частини польських студентів Київського університету, які вирішили присвятити себе захисту інтересів укр..народу. Вони спростували твердження,що Правобережна Украхна є частиною Польщі, а українська мова – діалект польської. Очолив гурток Володимир Антонович.

Просвітницька робота серед українців.

4.Український визвольний рух другої половини 19 ст. Головне завдання: культурно-освітня робота і формування національної свідомості; питання про відновлення державності було на той час не актуальним, це була культурницька фаза розвитку визвольного руху.

У другій половині ХІХ ст. в Україні як в Європі вцілому відбувалося оформлення і вироблення ідейних основ національно-визвольних рухів. Український національний рух розглядається у періодах 50-60, 70-90 рр. Форми: народницький, соціал-демократичний, ліберальний та національний рухи. Вихідці з дворянської та різночинської інтелігенції, як реакцію на пореформений злам традиційного селянського життя, створили народницький рух у 60-80 рр., обстоювали необхідність перходу до народного вироб-ва, індустріалізації, ставка на селян. Засіб – революція. Соціал-демокр.рух у 70-х рр. На ідеології марксизму, пропагандисти: Зібер, Подолинський. Марксизм робить ставку на пролетаріат. Ліберальний рух на основі земської опозиції у 70-80 рр. Ідея побудови економіки на основі конкур., вільного ринку, держава-демократія. Національний рух- це громадівський рух. Основною метою громад була ліквідація царизму, кріпацтва, установлення демокр. республіки. форми діяльності: культурно-освітня діяльність, часопис „Основа”. Діячі: Антонович, Драгоманов. Як реакція на рухи в Україні з боку Росії видаються Валуєвський циркуляр та Емський указ.