- •1. Первіснообщинний лад на території України.
- •2. Скіфо-сарматський період.
- •3. Східні слов’яни в Ітис. До н.Є.
- •4. Передумови створення східнослов’янської держави. Політика перших київських князів.
- •5.Спільні риси та особливості правління перших київських князів.
- •6. Запровадження християнства. Значення цієї події для Русі.
- •7. Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •8. Монголо-татарська навала та її вплив на соціально-економічний та політичний розвиток Русі.
- •10.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •9. Галицько-Волинське князівство кінця хііі - поч. Хіv ст.
- •11. Люблінська унія (1569 г.) Україна у складі Речі Посполитої.
- •12. Виникнення українського козацтва і Запорозької Січі
- •13. Козацько-селянські війни в Украине наприкінці хvi – в 30-і роки хviі ст. Та їх наслідки.
- •14.Причини, характер та рушійні сили Визвольної війни укр.Народу під проводом б.Хмельницького.
- •16. Вплив російсько-українського договору 1654 р. На подальший соціально-економічний та політичний розвиток України.
- •17.Пошук альтернатив історичного розвитку України в добу Руїни.
- •18. Суперечності політики гетьмана і.Мазепи.
- •19. «Конституція» Пилипа Орлика як спроба створення української правової держави.
- •20.Характеристика Гетьманщини 18 ст.
- •21.Причини та етапи ліквідації царським урядом залишків української державності у другій половині 18 ст.
- •22. Гайдамацький та опришківський рухи на Правобережній Україні середини й другої половини 18 ст.
- •23. Причини та зміс національного відродження в Україні першої половини 19 ст.
- •24.Виникнення та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •25.Соціально-економічне та політичне становище на Західній Україні першої половини 19 ст.
- •26.Скасування кріпосництва в Росії та його особливості й наслідки в Україні.
- •27. Особливості розвитку промисловості в Україні наприкінці 19 ст.
- •28.Національні рухи в Україні другої половини 19 – на початку 20 ст.
- •29. Виникнення політичних партій в Україні на початку 20 ст.
- •30. Діяльність українських думських громад в 1 і 2 Державних думах російської імперії.
- •31.Особливості проведення аграрної політики п.Столипіна в Україні та її наслідки.
- •32.Україна в роки Першої світової війни.
- •33.Створення Української Центральної Ради, її лідери та політична програма.
- •34. Унр і Брестський мир. Причини та наслідки радянсько-української війни.
- •35. Внутрішня і зовнішня політика Української держави гетьмана п.Скоропадського.
- •41. Радянська політика колективізації на селі. Причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •42. Сталінська індустріалізація України та її наслідки.
- •43.Сталінський терор в Україні 30-х років 20 ст. «Розстріляне відродження»
- •44. Україна в геополітичних планах фашистської Німеччини напередодні Другої світової війни.
- •45.Мета та зміст політики «радянізації» західноукраїнських земель напередодні Другої світової війни.
- •46. Німецька окупаційна політика в Україні у 1941-1944 рр.
- •47.Радянський та повстанський визвольні рухи під час Другої світової війни.
- •48.Економічне та політичне становище в Україні після Другої світової війни.
- •49.Сталінські репресії в Україні після Другої Світової війни.
- •50. Особливості процесів десталінізації в Україні за часів хрущовської відлиги.
- •51. Характер дисидентських рухів в Україні 60-80-х років 20 ст.
- •52.Причини застійних явищ в соціально-економічному і політичному житті України 70-80-х років 20 ст.
- •53.Обставини проголошення незалежності України у 1991 році.
- •54. Державотворчі процеси в умовах розбудови незалежної України.
- •55.Соціально-економічні проблеми становлення незалежної України.
- •56.Державна символіка незалежної України та її історичне походження.
- •57. Становлення та утвердження принципів зовнішньої політики незалежної України.
- •58. Становлення і розвиток митної служби Укр. В умовах незалежності.
- •60. Східна та західна діаспора.
29. Виникнення політичних партій в Україні на початку 20 ст.
Поява українських національних політичних партій і громадських організацій була прискорена соціальним напруженням початку ХХ ст., яке вилилось у масові революційні рухи селян і робітників, опозиційно – визвольний рух інтелігенції і зрештою завершилося 1905р. вибухом демократичної революції.
Створена 1900 р. з ініціативи керівників студентських громад Харкова – Д. Антоновича та М. Русова – разом з представниками таких же громад Києва, Полтави, Чернігова Революційна українська партія (РУП), ще не маючи ні статуту, ні програми, відразу ж проголосила себе виразником інтересів селянства, в якому вбачала основу української нації. Свої визвольні та перебудовні ідеї рупівці викладали на сторінках нелегальних періодичних видань – газети «Селянин» і журналу «Гасло». Охоронці царського режиму у цій агітації вбачали одну з основних причин антипоміщицьких селянських виступів: селяни відмовились працювати, вдавались до бойкотів і страйків.
М. Міхновський у програмній праці «Самостійна Україна» висунув гасло «Україна для українців». Через різні погляди на це питання серед рупівців стався розкол: Міхновського підтримала незначна частина, яка у 1902 р. вийшла з РУП і заснувала шовіністичну Народну українську партію (НУП).
1904 р. у Києві було створено Українську демократичну партію (УДП) на чолі з О. Лотоцьким і Є. Чикаленком та Українську радикальну партію (УРП) на чолі з Грінченком та Єфремовим. Обидві нечисленні, стояли на ліберальних позиціях, обстоювали встановлення у Російській імперії конституційної монархії, яка б надала Україні право на автономію. Наступного року вони злилися в Українську демократично – радикальну партію (УДРП)
1905р. відбулася реорганізація РУП, яка після цього стала Українська соціал – демократична робітнича партія (УСПДРП) провідники: Д. Антонович, В. Винниченко, С. Петлюра і М. Порш. Численною була соціал – демократична спілка, яка закликала пролетарів села і міста розгортати страйковий рух, земельне питання пропонувала вирішити демократичним постановою спеціально скликаної для цього всенародної конституційної ради. Найактивніше співпрацювали з членами «Загального єврейського робітничого союзу в Литві, Польщі і Росії»(скорочено «Бунд»). Спілківська газета «Правда» друкувалась у Львові, а розповсюджувалась у Наддніпрянщині. Найбільшою популярністю вони користувались серед залізничників і сільськогосподарських робітників.
В умовах неослабленого переслідування царськими властями українська соціал – демократія в особі УСДРП і Спілки не змогла виробити чіткої тактики своєї діяльності та спілкування з іншими партіями та іншими громадськими організаціями. 1909р. Спілка розпалася, а свій друкований орган «Правду» передала Л. Троцькому, який зі своїми прибічниками вийшов з РСДРП і створив власну фракційно – центристську соціал – демократичну політичну групу. Керівники УСДРП С. Петлюра і В. Садовський стали шукати союзника у між партійному політичному блоці ліберальних діячів – Товаристві українських поступовців (ТУП), яке обстоювало конституційно – парламентський шлях боротьби за «українську справу».
Провідники ТУП М.Грушевський, С. Єфремов, Д. Дорошенко керували діяльністю петербурзького припарламентського політичного клубу «Українська думська громада». З думської трибуни стали виголошуватися промови проти соціального, національного гноблення українського народу в Російській імперії, обстоювали право на освіту українською мовою.