- •Зобов’язання: поняття, особливості, види, суб’єкти
- •Види зобов'язань і система зобов'язального права
- •Виконання зобов'язання
- •73 Загальні положення про способи забезпечення виконання зобов’язань, їх характерні риси та види.
- •Поняття, функції, види неустойки. Характерні риси штрафу та пені. Збільшення та зменшення розміру неустойки.
- •75. Поняття, порядок оформлення поруки та гарантії Порука
- •Гарантія
- •Поняття, функції, форма завдатку. Відмінність завдатку від авансу.
- •Поняття, правове регулювання застави. Сторони, форма, зміст договору застави.
- •Форма договору застави
- •Зміст договору застави
- •78. Види застави: заклад; застава товарів у обороті та переробці; застава майнових прав, застава цінних паперів; іпотека. Порядок звернення стягнення на предмет застави. Заклад
- •Застава товарів в обороті або переробці
- •Звернення стягнення на заставлене рухоме майно
- •Поняття та підстави припинення зобов’язань.
- •Поняття, функції цивільно-правовивих договорів
- •Зміст свободи договору
- •82.Класифікація договорів у цивільному праві
- •83. Основні та попередні договори
- •84. Вільні та публічні договори. Ознаки публічних договорів. Взаємоузгоджені та договори приєднання.
- •85. Договори за участю третіх осіб
- •86. Зміст договору. Істотні умови договору
- •87. Поняття та стадії укладення договорів.
- •88. Місце та момент укладення договору
- •89. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •90. Договір купівлі-продажу. Зміст договору купівлі-продажу
- •91. Поняття та особливості договору роздрібної купівлі-продажу
- •92. Загальна характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції Поняття договору контрактації
- •Умови укладення та виконання договору контрактації
- •93. Поняття та зміст договору про постачання енергетичними й іншими ресурсами через приєднану мережу; його відмінність від подібних договорів.
- •Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •94. Загальна характеристика договору міни
- •Правова характеристика договору-двосторонній, консенсуальний, оплатний
- •Предмет договору дарування
- •Форма договору дарування
- •Зміст договору дарування
- •Обов'язки обдаровуваного
- •Види договору дарування
- •96. Поняття, форма і сторони договору ренти. Забезпечення виплати ренти і відповідальність за прострочення виплати ренти.
- •98. Поняття, предмет, зміст та строк договору майнового найму
- •99. Основні різновиди договору найму (оренди).
- •100. Договір прокату. Предмет та особливості договору прокату. Плата за прокат речі. Особливості договору прокату.
- •Права та обов'язки сторін
- •101. Поняття договору найму житла. Сторони у договорі найму житла.
- •102. Поняття договору лізингу. Форма та зміст договору лізингу.
- •Форма договору лізингу
- •Поняття та сторони договору позички. Форма та предмет договору позички. Зміст та строк договору позички. Поняття договору позички
- •Елементи договору позички
- •Договір підряду та його характерні ознаки
- •Поняття договору будівельного підряду. Обов’язки сторін за договором будівельного підряду. Порядок, строк і укладання договору будівельного підряду.
- •Поняття договорів перевезення вантажів, види, предмет, сторони
- •Поняття договорів перевезення пасажирів, предмет, сторони, форма, права та обов’язки сторін.
- •Поняття, предмет та форма договору транспортного експедирування.
- •Поняття договору транспортного експедирування
- •Характеристика договору транспортного експедирування
- •Поняття, предмет, сторони та види договору зберігання Поняття договору зберігання
- •Характеристика договору зберігання
- •Спеціальні види договорів зберігання
- •111.Поняття, предмет та форма договору страхування.
85. Договори за участю третіх осіб
У кожному зобов’язанні завжди наявні дві особи (сторони) — кредитор і боржник. Однак, з цього загального правила законом можуть бути встановлені винятки: зобов’язання в яких на кожній зі сторін беруть участь кілька осіб. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями з множинністю осіб і зобов’язання, за участю третіх осіб.
Під третьою особою у зобов’язанні слід розуміти учасника цивільних правовідносин, який не є стороною (боржником або кредитором) у зобов’язанні.Третя особа пов’язана правовідносинами з одним із основних учасників зобов’язання, — кредитором або боржником.У випадку зобов’язань, виконуваних третіми особами, треті особи не набувають прав вимагати виконання стосовно боржника, який залишається зобов’язаним тільки перед своїм кредитором. Зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
За загальним правилом заміна осіб у зобов’язанні можлива в усіх випадках, крім тих, коли це заборонено договором або законом. Так, ст. 515 ЦК України не допускає заміну кредитора в зобов’язанні, яке нерозривно пов’язане з особою кредитора, зокрема в зобов’язаннях з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я чи смертю. Аналогічні заборони закріплені у спеціальних нормах ЦК України.
Заміна кредитора означає, що із зобов’язання вибуває колишній (первісний) кредитор і його замінює інша особа, що вступила в це зобов’язання. Це можливо в усіх випадках, крім тих, коли така заміна заборонена договором або законом. Так, ст. 515 ЦК України не допускає заміну кредитора у зобов’язанні, яке нерозривно пов’язане з особою кредитора. Аналогічні заборони закріплені у спеціальних нормах ЦК України. Наприклад, заборона передачі іншій особі права переважної купівлі частки у спільній частковій власності (ст. 362 ЦК України).
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передачі своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги — цесії); правонаступництва, яке може бути як універсальним (наприклад, спадкування за загальними правилами), так і сингулярним, тобто частковим (наприклад, у деяких випадках реорганізації юридичних осіб); виконання обов’язку боржника поручителем, заставодавцем (майновим поручителем) або третьою особою (суброгація); в інших випадках, встановлених у законі. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На відміну від кредитора боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦК України). Заміна боржника у певних зобов’язаннях є можливою виключно за умов, якщо у нового боржника є правота дієздатність, необхідна для виконання обов’язку первісного боржника. Правочин щодо заміни кредитора, боржника у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги (обов’язок виконання) за яким передається новому кредиторові (боржникові) (ст. 513, 521 ЦК України). Доля засобів забезпечення, що існували до переведення боргу, вирішується диференційовано. Так, порука і встановлена іншою особою застава з переведенням боргу, як правило, припиняються. При цьому поручитель або заставодавець можуть стати гарантами виконання зобов’язання і новим боржником, але для цього необхідна їхня заново виявлена згода. Застава, що встановив первісний боржник, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 523 ЦК України). При цьому первісний боржник у зобов’язанні займає місце майнового поручителя (ст. 583 ЦК України). Уразі подальшої заміни боржника в зобов’язанні, забезпеченому такою заставою, остання припиняється. Щодо неустойки, завдатку, притримання, банківської гарантії, то вони при делегації зберігаються автоматично, оскільки збереження їх існування не порушує прав та інтересів інших.