- •Зобов’язання: поняття, особливості, види, суб’єкти
- •Види зобов'язань і система зобов'язального права
- •Виконання зобов'язання
- •73 Загальні положення про способи забезпечення виконання зобов’язань, їх характерні риси та види.
- •Поняття, функції, види неустойки. Характерні риси штрафу та пені. Збільшення та зменшення розміру неустойки.
- •75. Поняття, порядок оформлення поруки та гарантії Порука
- •Гарантія
- •Поняття, функції, форма завдатку. Відмінність завдатку від авансу.
- •Поняття, правове регулювання застави. Сторони, форма, зміст договору застави.
- •Форма договору застави
- •Зміст договору застави
- •78. Види застави: заклад; застава товарів у обороті та переробці; застава майнових прав, застава цінних паперів; іпотека. Порядок звернення стягнення на предмет застави. Заклад
- •Застава товарів в обороті або переробці
- •Звернення стягнення на заставлене рухоме майно
- •Поняття та підстави припинення зобов’язань.
- •Поняття, функції цивільно-правовивих договорів
- •Зміст свободи договору
- •82.Класифікація договорів у цивільному праві
- •83. Основні та попередні договори
- •84. Вільні та публічні договори. Ознаки публічних договорів. Взаємоузгоджені та договори приєднання.
- •85. Договори за участю третіх осіб
- •86. Зміст договору. Істотні умови договору
- •87. Поняття та стадії укладення договорів.
- •88. Місце та момент укладення договору
- •89. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •90. Договір купівлі-продажу. Зміст договору купівлі-продажу
- •91. Поняття та особливості договору роздрібної купівлі-продажу
- •92. Загальна характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції Поняття договору контрактації
- •Умови укладення та виконання договору контрактації
- •93. Поняття та зміст договору про постачання енергетичними й іншими ресурсами через приєднану мережу; його відмінність від подібних договорів.
- •Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •94. Загальна характеристика договору міни
- •Правова характеристика договору-двосторонній, консенсуальний, оплатний
- •Предмет договору дарування
- •Форма договору дарування
- •Зміст договору дарування
- •Обов'язки обдаровуваного
- •Види договору дарування
- •96. Поняття, форма і сторони договору ренти. Забезпечення виплати ренти і відповідальність за прострочення виплати ренти.
- •98. Поняття, предмет, зміст та строк договору майнового найму
- •99. Основні різновиди договору найму (оренди).
- •100. Договір прокату. Предмет та особливості договору прокату. Плата за прокат речі. Особливості договору прокату.
- •Права та обов'язки сторін
- •101. Поняття договору найму житла. Сторони у договорі найму житла.
- •102. Поняття договору лізингу. Форма та зміст договору лізингу.
- •Форма договору лізингу
- •Поняття та сторони договору позички. Форма та предмет договору позички. Зміст та строк договору позички. Поняття договору позички
- •Елементи договору позички
- •Договір підряду та його характерні ознаки
- •Поняття договору будівельного підряду. Обов’язки сторін за договором будівельного підряду. Порядок, строк і укладання договору будівельного підряду.
- •Поняття договорів перевезення вантажів, види, предмет, сторони
- •Поняття договорів перевезення пасажирів, предмет, сторони, форма, права та обов’язки сторін.
- •Поняття, предмет та форма договору транспортного експедирування.
- •Поняття договору транспортного експедирування
- •Характеристика договору транспортного експедирування
- •Поняття, предмет, сторони та види договору зберігання Поняття договору зберігання
- •Характеристика договору зберігання
- •Спеціальні види договорів зберігання
- •111.Поняття, предмет та форма договору страхування.
86. Зміст договору. Істотні умови договору
Змістом договору є його умови, які мають бути чітко визначені та зрозумілі. Окрім визначеності, до змісту договору повинна висуватися вимога про здійсненність того зобов'язання, яке встановлюють у договорі сторони. Договір не може вважатися таким, що має юридичну силу, якщо особа бере на себе зобов'язання виконати дії явно неможливі.
Умови договору визначаються при його укладенні сторонами, як правило, на власний розсуд, але законодавство може висувати певні вимоги до них (ст. 628 ЦК України). Тому умови договору бувають ініціативними або обов'язковими.
Ініціативні умови договору можуть бути різноманітними, адже це відповідає принципу свободи договору (статті 3, 6, 627 ЦК України). Обов'язковими є ті умови договору, стосовно яких сторони зобов'язані досягти згоди, оскільки це продиктовано цивільним законодавством. Нехтувати цим приписом не можна у зв'язку з імперативністю відповідних норм.
Обов'язковими є істотні умови договору, досягнення згоди з яких необхідно для того, щоб вважати договір укладеним (ч. І ст. 638 ЦК України). Попри те, що наслідки відсутності в договорі істотних умов у ЦК не встановлюються, судова практика пішла шляхом визнання цих договорів неукладеними. При цьому на відміну від визнання правочину недійсним (ч. З ст. 215 ЦК України) окремого судового рішення для цього не потребується. Суд при розгляді певного спору з посиланням сторін на договір, в якому відсутні істотні умови, виходить з його неукладеності і, вирішуючи справу, не бере його до уваги, вважаючи його як юридичний факт відсутнім. Встановивши, що правочин є неукладеним, суд на цій підставі залишає позов про визнання правочину недійсним без задоволення. Наслідки недійсності правочину до неукладеного правочину не застосовуються, оскільки вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК. Відповідно підстав для його задоволення немає.
Отже, слід відрізняти неукладені договори від недійсних правочинів: підстави та наслідки недійсності правочинів містяться у статтях 215-235 ЦК України, а наслідком н су кладеного договору буде набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України).
Отже, істотні умови договору можуть бути трьох видів: загальні для всіх договорів; спеціальні, тобто передбачені законом для конкретного виду договору, та індивідуальні, тобто такі, що висуваються однією зі сторін договору при його укладенні..
Загальною для всіх договорів істотною умовою є їх предмет, тобто те, про що, власне, сторони домовляються, з приводу чого вони вступають у правовідносини. Предметом договору може бути залежно від вигляду договору майно або дії. Найчастіше під предметом договору розуміється майно, яке одна сторона зобов'язалася передати іншій стороні (наприклад, товар у договорі купівлі-продажу). Предметом договору можуть бути також майнові права (наприклад, право оренди, сервітут, емфітевзис, суперфіцій); дії з виконання робіт (підряд та ін.) або надання послуг (транспортних, комісії, доручення і інш.); виключні права (авторський договір) тощо. У статті 980 ЦК України вказані як предмет договору страхування майнові інтереси, які не суперечать закону.
Якщо предмет договору становить майно, то варто його максимально індивідуалізувати і передбачити найбільш важливу для сторін інформацію про його властивості.
За загальним правилом, ціна не є істотною умовою договору навіть у разі, коли укладається оплати ми договір. Умова про ціну є звичайною як така, що необхідна для будь-якого оплатного договору або конкретного договору, але якщо звичайна умова не включається сторонами до договору, це не впливає на договір, адже вони містяться в цивільному законодавстві. Якщо ціна в договорі не визначена і не може бути встановлена за допомогою аналізу його умов, це не впливає на дійсність договору (ст. 691 ЦК України). Ціна може бути визначена, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦК).
Так само не є істотною умовою договору його строк, який сторони можуть принципово не вказувати, пов'язавши його моментом пред'явлення вимоги однією з них про виконання обов'язку іншою стороною і тим самим - припинення договору. Так, зазвичай саме такий підхід характерний для договору позики, коли згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Індивідуальні істотні умови важливі для тієї сторони, яка їх висуває. При цьому друга сторона, розглядаючи запропоновані умови договору, приймає рішення про їх прийнятність, і лише тоді досягається домовленість між ними.
Зміст договору може визначатися з повною ясністю і точністю при його укладенні, а може й згодом, але тоді в законі або в самому договорі, інших документах, які опосередковують відносини сторін, містяться чіткі вказівки, за допомогою яких можна визначити зміст договору. Це стосується ціни, строку (терміну), а можливо й інших умов договорів, які не встановлені взагалі або недостатньо конкретизовані в самому договорі. Існують й альтернативні зобов'язання, по яких боржник має можливість визначити точний предмет надання кредиторові зі встановленого в договорі переліку предметів, діючи за формулою "або - або".