Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цп экзамен .docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
137 Кб
Скачать
☆

98. Поняття, предмет, зміст та строк договору майнового найму

Поняття, види та загальна характеристика договору майнового найму. За договором майнового найму одна сторона (наймодавець) зобов'язується надати другій стороні (наймачеві) майно у тимчасове користування за плату (ст. 256 ЦК).

 Предметом майнового найму можуть бути індивдуально-визначені, неспоживні речі (устаткування та обладнання, приміщення, будівлі і споруди, транспортні засоби, предмети побутової техніки, музичні інструменти, спортивний інвентар тощо), які не знищуються повністю або не перетворюються на іншу річ у процесі їх використання. В цьому полягає відмінність договору майнового найму від договору позики, предметом якого можуть бути споживні речі (гроші або речі, визначені родовими ознаками) і за яким позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей того самого роду і якості (ст. 174 ЦК);

Договір майнового найму є договором двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору набуває прав і стає взаємно зобов'язаною; сплатним, про що вже зазначалося вище; консенсуальним, оскільки він вважається укладеним внаслідок досягнення між сторонами угоди незалежно від моменту передачі речі. Сторони у договорі майнового найму. Договір майнового найму широко застосовується як у відносинах між організаціями, так і у відносинах організацій з громадянами. Укладається він і між громадянами.

Форма та строк договору. Договір майнового найму укладається як в усній (між громадянами на строк до одного року), так і в письмовій (між громадянами на строк більше одного року та з участю організацій, якщо інше не передбачено окремими правилами) формі. Майновий найом завжди має тимчасовий характер, навіть якщо договір укладено без зазначенння строку. За загальним правилом, строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством (ст. 258 ЦК). Так, відповідно до ст. 8 Земельного кодексу України земля може надаватися в оренду в короткострокове — до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове користування — до 50 років. Якщо договір майнового найму укладено без зазначення строку, вважається, що він укладений на невизначений строк і кожна із сторін має право відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це у письмовій формі другу сторону за три місяці (ст. 259 ЦК).

Права та обов'язки сторін. Головним обов'язком наймо-давця є надання наймачеві майна у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна (ст. 262 ЦК). Цьому обов'язку наймодавця кореспондує суб'єктивне право наймача вимагати надання йому саме того індивідуально-визначеного майна, яке зазначене у договорі. Якщо наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в найом майна, наймач має право витребувати у нього це майно (це право наймача грунтується також на нормах ст. 208 ЦК, що стосуються виконання зобов'язання у натурі) і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або з свого боку відмовитися від договору і стягнуги збитки, завдані його невиконанням. Наймодавець зобов'язаний проводити за свій рахунок капітальний ремонт зданого у найом майна, але за умови якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 264 ЦК). Отже, наведена норма має диспозитивний характер, оскільки проведення капітального ремонту може бути покладено і на наймача. Якщо ж наймодавець не виконує покладений на нього обов'язок проводити капітальний ремонт, наймач має право або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи зумовлюється невідкладною потребою, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її до найомної плати, або розірвати договір і стягнути збитки, завдані його невиконанням. Ряд обов'язків за договором майнового найму покладається на наймача. Один з найістотніших — обов'язок своєчасно вносити плату за користування майном. Розмір цієї плати, що встановлюється сторонами у момент укладення договору, з часом може змінюватися залежно від ряду обставин, Зокрема, відповідно до ст. 266 ЦК України наймач має право вимагати відповідного зменшення найомної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування найнятим майном істотно зменшилася. Наймач зобов'язаний користуватися майном відповідно до договору і призначення майна, підтримувати найняте майно у справному стані. За загальним правилом, на наймача покладається обов'язок проводити поточний ремонт, проте законом або договором цей обов'язок може бути покладено на наймодавця (наприклад, у договорах побутового прокату).