4.5.2. Механізоване кріплення.

За способом взаємодії з боковими породами і захисту робочого простору очисного вибою механізоване кріплення поділяють на наступні типи:

І – огороджуюче кріплення (рис. 4.5, а) – його конструкція не має елементів, які підтримують покрівлю, воно лише огороджує привибійний простір від обвалених порід покрівлі;

ІІ – підтримуюче (рис. 4.5, б) – його основне призначення – захищати породи покрівлі від обвалювання безпосередньо над привибійним простором;

ІІІ – огороджувально-підтримуюче (рис. 4.5, в) – основна функція для цього типу кріплення – відгороджуюча, підтримуючий елемент виконує допоміжну роль;

ІV – підтримуючо-огороджувальне (рис. 4.5, г) – основним елементом є підтримуючий, а відгороджуючий елемент є додатковим засобом захисту.

Найчастіше на шахтах України застосовуються кріплення І типу на пластах потужністю 0,7...3,2 м при наявності в покрівлі порід середньої стійкості і кутах падіння α = 0...35. Кріплення другого типу застосовують дуже рідко.

Рис.4.5. Основні типи механізованого кріплення для очисного вибою.

Кріплення ІІІ типу найбільш ефективно працює в умовах легкообвалюваних, нестійких або середньої стійкості порід, потужність пласта становить m = 1,8...3 м. Основна особливість його – невелика ширина смуги підтримуваних порід покрівлі в привибійному просторі.

Кріплення ІV типу може працювати на пологих пластах потужністю 1,5...3,2 м при легкообвалюваних породах середньої стійкості.

Для механізованого кріплення процес кріплення привибійного простору поєднується з процесом керування покрівлею. Основною структурною одиницею механізованого кріплення є лінійна секція, яка складається з верхнього перекриття, гідравлічних стояків (одного, двох або трьох), основи (або нижніх опорних елементів) і гідродомкрату переміщення (одного або двох). Більшість механізованих кріплень агрегатного типу, в них окремі секції зв’язані між собою вздовж усієї лави.

Основні схеми переміщення механізованих кріплень:

1) послідовна з переміщенням секцій за комбайном і подальшим фронтальним переміщенням конвеєра по усій довжині лави;

2) послідовна з переміщенням секцій безпоседеньо за проходженням комбайну або відставанням від нього на довжину хвилі вигину конвеєра і з переміщенням конвеєра "хвилею" за комбайном;

3) послідовна, при якій парні секції переміщуються за комбайном, а непарні – з відставанням від нього за ділянкою вигину конвеєра;

4) послідовна в умовах крутих пластів, при якій за комбайном переміщуються основні (парні) секції, а допоміжні – блоками після виймання всієї смуги вугілля і спуску комбайну.

При вийманні корисних копалин механізованим комплексом в лаві процеси управління покрівлею і кріплення суміщують.

4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві

4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.

Технологічною схемою очисного вибою називають комплекс взаємо-пов’язаних процесів, відповідних машин і механізмів з певною організацією робіт для забезпечення виймання корисної копалини в межах виймального поля. Технологічною схемою передбачається застосування тієї чи іншої системи розробки, способу охорони і погашення підготовчих виробок.

Процес транспортування корисної копалини по лаві практично співпадає з процесом виймання вугілля комбайном. До вибійних конвеєрів висувають такі вимоги: можливість навантаження частини вугілля комбайном і самонавантаження решти вугілля при переміщенні конвеєра, достатньо висока міцність, висока продуктивність і можливість переміщення без демонтажу і зупинки конвеєра.

Ув’язування процесів у вибої і вибір технологічної схеми полягає у підборі оптимального поєднання типу кріплення, способу керування покрівлею, виймального обладнання, конвеєра, схеми роботи комбайна (одно- або двосторонньої) залежно від стійкості вміщуючих порід, потужності пласта, опору вугілля різанню, від наявності ніш. Одним з основних питань при виборі технологічної схеми є обрання технологічного комплексу очисного вибою (табл. 4.2).

Для вибраної технологічної схеми розраховують тривалість окремих процесів, кількість працюючих і на основі цих даних будують планограму робіт (рис. 4.6). На рис. 4.7 а, б, в зображена частина технологічної схеми очисного вибою, обладнаного відповідно комплексами КМ-87 УМН та ОКП.

Тривалість робочого циклу визначається тривалістю процесу виймання вугілля комбайном з урахуванням кінцевих операцій, технологічних перерв і швидкості кріплення.

– виймання вугілля комбайном

– виймання вугілля в нішах

– пересування секцій кріплення

– пересування конвеєра

– ремонтні роботи

Рис. 4.6. Планограма робіт в очисному вибої