- •Основи технології видобування корисних копалин
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •1. Розташування і призначення підземних гірничих виробок
- •1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки
- •1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.
- •1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.
- •2.2. Характеристика кріплення, і умови його роботи та область застосування
- •1.2.4. Приствольні двори і службові камери.
- •1.3. Контрольні запитання
- •2. Кріплення для капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •2.3. Контрольні запитання
- •3. Технологія проведення капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •3.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •3.2.2. Технологія проведення виробки буропідривним способом (на прикладі проведення штреку змішаним вибоєм).
- •3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
- •3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
- •3.3. Контрольні запитання
- •4. Виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях шахти
- •4.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
- •4.3. Виймання вугілля комбайнами
- •4.4. Виймання вугілля стругами
- •4.5. Кріплення для очисних вибоїв
- •4.5.1. Індивідуальне кріплення.
- •4.5.2. Механізоване кріплення.
- •4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
- •4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.
- •4.7. Контрольні запитання
- •5. Процеси і системи розробки рудних родовищ
- •5.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •5.2. Основні виробничі процеси при розробці рудних родовищ
- •5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
- •5.3.1. Класифікація систем розробки.
- •5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
- •5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
- •5.3.4. Система розробки руди з магазинуванням.
- •5.3.5. Системи розробки руди похилими шарами із закладкою.
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Вентиляція гірничих підприємств
- •6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
- •6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
- •6.4. Засоби та способи вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому
- •6.5. Засоби та способи нормалізації атмосфери в кар'єрах
- •6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
- •6.7. Контрольні запитання
- •7. Технологія і механізація відкритих гірничих робіт
- •7.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •7.2. Гірничі виробки на відкритих гірничих роботах
- •7.3. Етапи і процеси відкритих гірничих робіт
- •7.4. Підготовка гірських порід до виймання
- •7.4.1. Осушення масиву порід.
- •7.4.2. Буропідривні роботи.
- •7.5. Виймально-навантажувальні роботи на кар’єрах
- •7.5. 1. Виймально-навантажувальне обладнання.
- •7.5.2. Технологія виконання виймально-навантажувальних робіт, принцип розрахунку продуктивності машин.
- •7.6. Контрольні запитання до роботи
- •8. Транспорт на гірничих підприємствах
- •8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
- •8.3. Підземний транспорт
- •8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
- •8.3. 2. Засоби основного транспорту.
- •8.3.3. Допоміжний транспорт.
- •8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.
- •8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
- •8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
- •8.4.2. Автомобільний транспорт.
- •8.4.3. Конвейєрний транспорт.
- •8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. ЛітературА
5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
5.3.1. Класифікація систем розробки.
Під системою розробки родовища руди розуміють сукупність проведення підготовчих, нарізних та очисних робіт, способу управління покрівлею в межах блоку і відповідної механізації.
Велика кількість існуючих систем розробки рудних родовищ призвела до неоднозначності їх класифікації. Нижче наведена класифікація, запропонована проф. Іменитовим В.Р. Основою її є спосіб керування гірським тиском.
За класифікацією Іменитова В.Р. усі існуючі системи розробки рудних родовищ поділяються на три класи, кожен із яких поділяють на групи, а групи – на окремі системи.
До першого класу відносяться системи розробки з природним підтриманням очисного простору. Дві групи систем цього класу відрізняються способом доставки руди: механізованим чи самопливним. До цього класу відносять такі системи розробки: суцільну, камерно-стовпову, з підповерховою відбійкою, з відбійкою з магазинів, стелеуступну з простим розпірним кріпленням.
До другого класу відносять системи розробки з обрушенням руди і вміщуючих порід. Зокрема, системи розробки: з поверховим примусовим обрушенням, з підповерховим обрушенням, із підповерховим самообрушенням. В очисному просторі люди відсутні.
До третього класу відносять системи розробки з штучним підтриманням відробленого простору шляхом повної закладки або кріплення.
Особливості розробки, порядок виконання підготовчих і очисних робіт для окремих систем розробки наведено нижче.
5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
Система розробки поверховим обрушенням відноситься до другого класу. Підготовка блоку починається з проведення польових штреків 1 і 2, рудного штреку 3, рудоспуску 10, штреків горизонту скреперування 7, ортів скреперування 6 (рис. 5.1). Потім проводять підняттєві виробки 9 і 4, бурові камери 8. Паралельно з ортів скреперування 6 буропідривним способом проходять дучки 11.
Рис. 5.1. Система розробки поверховим обрушенням: 1, 2 – польові відкотний та вентиляційний штреки; 3 – рудний штрек; 4, 9 – підняттєві виробки; 5, 8 – збійки між камерами і камери; 6 – орт скреперування; 7 – штрек горизонту скреперування; 10 – рудоспуск; 11 – дучки
Розробка блоку починається з оббурювання підсічного горизонту і випуску підірваної руди із звільненням необхідного об'єму для розміщення підірваної руди основної частини блоку.
Підривання блоку руди здійснюють ярусами. Для цього з камер 8 на кожному ярусі пробурюють свердловини, заряджають і підривають їх по-ярусно з сповільненням, починаючи з нижнього ярусу. Після провітрювання приступають до масового випуску руди з цього блоку, доставку її скреперами по орту 6 і далі до рудоспуску 10.
Вторинне подрібнення негабаритів здійснюють на горизонті скреперування біля рудоспуску механічним або вибуховим способом, використовуючи шпурові або накладні заряди.
Далі приступають до підготовки наступного, нового блоку.
5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
Ця система відноситься до першого класу систем розробки. Підготовка стовпа полягає в проведенні заїздів 1, 7 та рудоспуску 13 (рис. 5.2). Для виймання руди використовують буропідривні роботи; буріння шпурів виконують свердлами, встановленими на маніпуляторах самохідних навантажувально-доставочних машин або самохідних бурових установок. Для підтримання покрівлі використовують міжкамерні цілики.
Рис. 5.2. Камерно-стовпова система розробки: 1 – заїзд; 2 – породи підошви пласта; 3 – руда; 4, 12 – навантажувально-доставочні машини; 5 – відбита руда в камері; 6 – самохідна бурова установка; 7 – діагональний з'їзд; 8, 10 – опорний та панельний цілики; 9 – збійка камер з вентиляційним штреком; 11– вентиляційний штрек; 13 – рудоспуск.
